Ухвала суду № 32019506, 20.06.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

20.06.2013 Справа № 5021/1930/12

Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.,

при секретарі Щербак С.В.,

за участю представників сторін :

кредитора - УПФУ в м.Лебедині та Лебединському районі - Романенко В.В., ПАТ КБ «Надра» - Астахов Р.М, РВ ФДМ по Сумській області - Ладиченко О.М.

боржника - Зражевський Є.Ю.

розпорядника майна - Савочка А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №5021/1930/12

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Лебединський «Агротехсервіс» (Сумська область, м.Лебедин, пров.Тракторний, 13, ід. код 13997259),

встановив :

В судовому засіданні 18.06.2013р. було оголошено перерву до 20.06.2013р.

Ухвалою від 17.01.2013 року господарський суд Сумської області у підготовчому засіданні визнав розмір безспірної кредиторської заборгованості боржника. Зобов'язав боржника у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення судом справи про банкрутство, в якому зазначити: повне найменування боржника, його поштову адресу та банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна. Зобов'язав розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути вимоги кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів і підписаний розпорядником майна та керівником боржника реєстр вимог кредиторів не пізніше ніж за три дні до попереднього засідання подати суду.

На виконання вимог зазначеної ухвали 17.01.2013 року в газеті «Голос України» №20 від 31.01.2013р. було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Лебединський «Агротехсервіс».

Конкурсні кредитори звернулись до суду із заявами про визнання кредиторських вимог.

Розпорядник майна надав суду реєстр вимог кредиторів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників кредиторів, боржника та розпорядника майна, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Щодо вимог РВ ФДМ України по Сумській області.

Як вбачається з реєстру вимог кредиторів, сума заявлених кредиторських вимог та визнаних боржником і розпорядником майна складає 9276,43 грн.

В судовому засіданні представник кредитора підтримує заяву у повному обсязі.

У судовому засіданні представник боржника та розпорядник майна проти заяви кредитора не заперечують та просять визнати зазначену суму та включити в реєстр вимог кредиторів.

Присутні в судовому засіданні представники кредиторів не заперечують проти визнання вимог зазначеного кредитора.

Заборгованість боржника перед кредитором у вищезазначеній сумі підтверджується документами доданими до заяви поданої 26.02.2013р. до господарського суду Сумської області в межах строку встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: копіями рішення господарського суду Сумської області у справі №9/48-09 та платіжних доручень про сплату боргу (а.с.209-218 том 1).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання вимог кредитора та включення їх в реєстр вимог кредиторів в сумі 9276,43 грн.

Щодо вимог Сумської МДПІ.

Як вбачається з реєстру вимог кредиторів, сума заявлених кредиторських вимог та визнаних боржником і розпорядником майна складає 546965,40 грн.

Представник кредитора в судове засідання не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, своїми правами передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався та не подав клопотання про відкладення розгляду кредиторських вимог.

Тому, суд дійшов висновку про розгляд вимог кредитора у відсутності його представника у відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник боржника та розпорядник майна проти заяви кредитора не заперечують та просять визнати зазначену суму та включити в реєстр вимог кредиторів.

Присутні в судовому засіданні представники кредиторів не заперечують проти визнання вимог зазначеного кредитора.

Заборгованість боржника перед кредитором у вищезазначеній сумі підтверджується документами доданими до заяви поданої 25.02.2013р. до господарського суду Сумської області в межах строку встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: копіями актів податкових перевірок, податкових декларацій, розрахунками податкової заборгованості та іншими матеріалами доданими кредитором до своєї заяви (а.с.151-203 том 1).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання вимог кредитора та включення їх в реєстр вимог кредиторів в сумі 546965,40 грн.

Щодо вимог УПФУ в м.Лебедині та Лебединському районі.

Як вбачається з реєстру вимог кредиторів, сума заявлених кредиторських вимог та визнаних боржником і розпорядником майна складає 3727,55 грн.

В судовому засіданні представник кредитора підтримує заяву у повному обсязі.

У судовому засіданні представник боржника та розпорядник майна проти заяви кредитора не заперечують та просять визнати зазначену суму та включити в реєстр вимог кредиторів.

Присутні в судовому засіданні представники кредиторів не заперечують проти визнання вимог зазначеного кредитора.

Заборгованість боржника перед кредитором у вищезазначеній сумі підтверджується документами доданими до заяви поданої 25.02.2013р. до господарського суду Сумської області в межах строку встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: розрахунком заборгованості, копіями постанов адміністративного суду, виконавчих листів, постанов ВДВС та іншими матеріалами доданими кредитором до своєї заяви (а.с.127-148 том 1).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання вимог кредитора та включення їх в реєстр вимог кредиторів в сумі 3727,55 грн.

Щодо вимог Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Як вбачається з реєстру вимог кредиторів, сума заявлених кредиторських вимог складає 156018,38 грн.

Зазначені вимоги не визнані боржником та розпорядником майна.

Представник кредитора в судове засідання не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, своїми правами передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався та не подав клопотання про відкладення розгляду кредиторських вимог.

Тому, суд дійшов висновку про розгляд вимог кредитора у відсутності його представника у відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник боржника та розпорядник майна проти заяви кредитора заперечують та просять суд відмовити кредитору у визнанні зазначених вимог.

Судом встановлено, що кредитор звернувся до суду із заявою про визнання вимог до боржника 22.03.2013р. (поза межах строку встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). Однак, ухвалою суду від 27.03.2013р. зазначену заяву було повернуто без розгляду у зв'язку з недотриманням кредитором вимог статті 56 Господарського процесуального кодексу України та статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с.44-45 том 2).

16.04.2013р. від кредитора повторно надійшла заява з вимогами до боржника, однак поза межах строку встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно з ч.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Тридцятиденний строк на заявлення грошових вимог, який є присічним, кредитором пропущено.

Тому, суд дійшов висновку, що вимоги Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку вважаються погашеними на підставі ч.2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», і не підлягають визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Щодо вимоги ПАТ КБ «Надра».

Як вбачається з реєстру вимог кредиторів, сума заявлених кредиторських вимог складає 6183589,60 грн. Зазначені вимоги не визнані боржником, але визнаються розпорядником майна.

Кредиторські вимоги зазначеного кредитора ґрунтуються на тому, що в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Компанія Группінвест» перед банком між кредитором та ВАТ Лебединський «Агротехсервіс» були укладені договори:

- іпотеки від 29.09.2006р. №4266;

- іпотеки від 21.09.2006р. №4081;

- застави від19.09.2006р. №2827;

- застави від19.09.2006р. №2828.

У своїх заперечення 12.04.2013р., 30.04.2013р., 19.06.2013р. щодо вимог банку боржник посилається на те, що боржник грошових коштів у банку не брав, а лише своїм майном забезпечував виконання грошових зобов'язань ТОВ «Компанія Группінвест» перед банком, а тому ПАТ КБ «Надра», на думку, боржника не є кредитором ВАТ «Лебединський «Агротехсервіс». Крім того, боржник посилається на те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 19.06.2013р. до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Компанія Группінвест», що на думку боржника, припиняє і зобов'язання ВАТ Лебединський «Агротехсервіс» перед ПАТ КБ «Надра». Також, боржник посилається на інші обставини зазначені за змістом заперечень.

В судовому засіданні представник кредитора вимоги підтримує повністю.

В судовому засіданні представник боржника проти вимог банку заперечує.

В судовому засіданні розпорядника майна проти вимог банку не заперечує.

Судом встановлено, що відповідно до умов укладених кредитного договору від 12.09.2006р. №01/2006/300761048, договору іпотеки від 29.09.2006р. №4266, договору іпотеки від 21.09.2006р. №4081, договору застави від19.09.2006р. №2827, договору застави від19.09.2006р. №2828 (а.с.7-30 том 2), ВАТ Лебединський «Агротехсервіс» виступав майновим поручителем, а його майно було передано в іпотеку та заставу для забезпечення виконання грошового зобов'язання третьої особи - ТОВ «Компанія Группінвест» за укладеним банком з нею кредитним договором.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України « Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч. 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 583 Цивільного кодексу України України заставодавцем може бути боржник або третя особа ( майновий поручитель).

Згідно з статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Виходячи з вимог статті 583 Цивільного кодексу України, майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення виконання основного зобов'язання, як застава.

Виходячи з вимог статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Згідно ч.5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Пунктом 1 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України встановлено, що право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до ч.1 статі 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За приписами статті 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Частиною 4 статті 205 Господарського кодексу України також передбачено, що ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

З урахуванням зазначеного, порука, застава, іпотека мають похідний характер від забезпеченого ними зобов'язання і в разі припинення основного зобов'язання похідні зобов'зання щодо застави, іпотеки, поруки також припиняються.

Господарським судом Сумської області, ухвалою від 17.06.2013р. у справі №5021/1147/12, боржника - ТОВ «Компанія Группінвест» було ліквідовано, як юридичну особу. Вимоги кредиторів ТОВ «Компанія Группінвест», не задоволені за недостатністю майна банкрута, в тому числі і вимоги ПАТ КБ «Надра» в сумі 6183589,60 грн. визнано погашеними.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 19.06.2013р. до ЄДР 19.06.2013р. внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Компанія Группінвест».

Тобто, з урахуванням вимог ч.2 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа - ТОВ «Компанія Группінвест» є такою, що припинилася з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення, в даному випадку з 19.06.2013р.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

З урахуванням зазначеного, основне зобов'язання за кредитним договором між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Компанія Группінвест» є припиненим, заборгованість за зазначеним зобов'язанням є погашеною відповідно до статті абз. 25 статі 1 та ч.6 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відтак, відсутні правові підстави для визнання кредиторських вимог ПАТ КБ «Надра» до ВАТ Лебединський «Агротехсервіс» у даній справі.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 12.06.2013р. у справі №12/3б, від 10.07.2012р. у справі №12/74-Б-10, від 16.01.2013р. у справі №5013/62/12 та Верховний Суд України у постанові від 07.11.2012р.

Суд наголошує, що у відповідності до вимог ч.3 статті 82 Господарського процесуального кодексу України обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у визнанні та включенні в реєстр вимог кредиторів вимог ПАТ КБ «Надра».

Відповідно абз.1 ч.1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно з ч.2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Розглянувши заяви кредиторів, враховуючи, що фінансовий стан підприємства за час, що пройшов з моменту порушення провадження у справі і введення мораторію не покращився, суд вважає за необхідне затвердити реєстр вимог кредиторів та визнати погашеною кредиторську заборгованість боржника, яка не була заявлена конкурсними кредиторами.

В судовому засіданні представником ПАТ КБ «Надра» було заявлене усне клопотання про проведення рецензії оцінки майна боржника, яка була додана боржником до заяви про порушення справи про банкрутство.

Представник боржника та розпорядник майна заперечують проти клопотання банку з підстав його необґрунтованості.

Незалежна оцінка майна боржника була проведена 30.11.2012р. (а.с.27-92 том 1) у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник банку належним чином не обґрунтував необхідності проведення повторної оцінки.

Крім того, суд зазначає наступне.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визання його банкрутом» (далі Закон).

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі статті 1 Закону, є сторони - зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

Також, стаття 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, суд зазначає, що правовий статус особи, як такої, що має кредиторські вимоги до боржника у справі про банкрутство відрізняється, в залежності від стадії провадження у справі про банкрутство, від процесуального статусу цієї ж особи, як сторони або учасника провадження у справі про банкрутство, що має та користується відповідними процесуальними правами, визначеними, зокрема, нормами статей 22, 91, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Порядок заявлення кредиторами вимог та набуття статусу кредитора у справі, що здійснюється за загальною процедурою банкрутства, визначені положеннями статей 11, 14, 15 Закону про банкрутство, відповідно до яких у справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою банкрутства, особа ( що не є ініціюючим кредитором ) може набути статусу кредитора -сторони у справі про банкрутство лише після прийняття ухвали підготовчого засідання, у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника у встановлений після публікації в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство боржника тридцятиденний термін та визнання цих вимог судом із включенням їх до реєстру вимог кредиторів .

Так, відповідно до частин 4 та 5 статті11, частин 1, 6 статті 14 та статті 15 Закону про банкрутство особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, що забезпечені заставою, набуває саме процесуального статусу кредитора -сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з моменту внесення розпорядником майна окремо його вимог до реєстру вимог кредиторів боржника або, у разі заперечення цих вимог боржником або розпорядником майна -з моменту визнання його вимог до боржника господарським судом.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства -щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений статтями 1, 11, 14, 15 Закону про банкрутство, суд дійшов висновку, що банк не набув саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство боржника, що має право на заявлення клопотань та скарг у справі.

Зазначена правова позиція відображена також в постановах Вищого господарського суду України від 30.11.2011р. у справі №15/224/10, від 14.12.2011р. у справі 8/30, від 16.11.2011р. у справі №5/114б, від 13.04.2011р. у справі 6/225-09, від 05.06.2012р. у справі №5021/2509/2011р.

Тому, усне клопотання представника ПАТ КБ «Надра» щодо про проведення рецензії оцінки майна боржника задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1, 11, 14, 15, 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними законом №4212-VI від 22.12.2011р.), статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, статтями 104, 575, 583, 593, 598, 605 Цивільного кодексу України, статтею 205 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про іпотеку», статтею 1 Закону України «Про заставу», суд -

ухвалив :

1. Затвердити реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Лебединський «Агротехсервіс» у наступному складі:

- визнати вимоги РВ ФДМ України по Сумській області та включити їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 9276,43 грн. - четверта черга;

- визнати вимоги Сумської МДПІ та включити їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 546965,40 грн., в тому числі: 446964,93 грн. - третя черга, 100000,47 грн. - шоста черга;

- визнати вимоги УПФУ в м.Лебедині та Лебединському районі та включити їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 3727,55 грн. - друга черга;

2. Вимоги Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у сумі 156018,38 грн. - вважати погашеними та відмовити у їх визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів.

3. У визнанні вимог та включенні до реєстру вимог кредиторів у сумі 6183589,60 грн. Публічному акціонерному товариству Комерційному банку «Надра» - відмовити.

4. У задоволенні усного клопотання представника ПАТ КБ «Надра» щодо про проведення рецензії оцінки майна боржника - відмовити.

5. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - вважати погашеними.

6. Копію даної ухвали надіслати кредиторам, боржнику, розпоряднику майна,

Повний текст ухвали складено 25.06.2013р.

Суддя (підпис) Н.О.Спиридонова