Постанова № 32018841, 17.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 р. Справа №805/6840/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретарі Сапєгіній А.Г.,

за участю :

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до Комунального підприємства «Вода Донбасу» про стягнення штрафу на суму 5100,00 гривень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні», звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Вода Донбасу» про стягнення штрафу на суму 5100,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що станом на момент звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом зі сплати штрафу на суму 5100,00 гривень.

Зазначає, що відповідач не сплачуючи заборгованість порушує інтереси держави, тому враховуючи викладене просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно до якої просив розглянути справу без його участі.

З огляду на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, що стосуються спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно до якої просив розглянути справу без його участі.

З огляду на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, що стосуються спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність відповідача.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до пункту 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначені Законом України «Про теплопостачання». Згідно зі статтею 2 цього Закону ним врегульовані відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності. Як встановлено статтею 6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується, зокрема, на принципах забезпечення енергетичної безпеки держави; додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання; встановлення відповідальності суб'єктів теплопостачання за порушення законодавства у сфері теплопостачання.

Згідно з Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07 серпня 1996 року, державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепловикористовуючих установок та мереж суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд).

Відповідно до пункту 4 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07 серпня 1996 року, завданнями та функціями державного енергетичного нагляду є здійснення в межах своєї компетенції нагляду за технічним станом та організацією експлуатації електричних і теплових установок та мереж суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії; дотриманням споживачами електричної енергії режимів виробництва, постачання і споживання енергії (активної, реактивної, теплової); вимог Правил та інших нормативно-правових і нормативно-технічних актів з питань електроенергетики та теплопостачання; проведенням суб'єктами електроенергетики та суб'єктами відносин у сфері теплопостачання робіт, пов'язаних із забезпеченням дотримання встановлених режимів постачання і споживання енергії.

До складу Держенергонагляду входять такі підрозділи: головна організація - Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії; державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у регіонах (кількох областях); державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Донецькій області (Держенергонагляд у Донбаському регіоні) діє у складі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», що є позивачем у справі, та є його відокремленим підрозділом, що створений 20 лютого 2006 року (а.с. 20).

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є юридичною особою, зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 10 серпня 1998 року, діє на підставі статуту, затвердженого у новій редакції наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 лютого 2012 року (15-19)

Відповідач, Комунальне підприємство «Вода Донбасу» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678), - є юридичною особою, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про електроенергетику» державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України.

Згідно до частини 5 статті 9 цього Закону Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право, в тому числі, давати споживачам та суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи.

Крім того, підпунктом 4 пункту 13 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії передбачено, що Головний державний інспектор України з енергетичного нагляду, його заступники, старші державні інспектори з енергетичного нагляду та державні інспектори з енергетичного нагляду під час виконання своїх функцій мають право видавати в межах своєї компетенції суб'єктам електроенергетики, суб'єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених Держенергонаглядом порушень нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері електроенергетики та теплопостачання і здійснювати контроль за їх виконанням.

Законні вимоги посадових осіб Держенергонагляду є обов'язковими для виконання керівниками та посадовими особами суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії незалежно від форми власності (пункт 15 Положення).

Відповідно до пункту 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Приписом є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

03.10.2012 року за результатами перевірки проведеної Державним інспектором з енергетичного нагляду інспекції Держенергонагляду, з боку відповідача встановлено факт невиконання відповідачем 10 з 14 пунктів виданого припису № 02/14-08-0037 від 04.02.2011 року, строк виконання якого скінчився, та складений акт перевірки (протокол) № 02/14-08-0166 (а.с. 9)

Акт перевірки отриманий відповідачем 05.10.2012 року (а.с.10).

На підставі акту перевірки Держенергонаглядом за несвоєчасне виконання припису № 02/14-08-0037 від 04.02.2011 року відносно відповідача прийнято постанову № 02/14-01-189 від 19.10.2012 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Відповідач отримав постанову 25.10.2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 13).

Разом з тим, відповідач у встановлений законодавством строк штраф не сплатив.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання», уповноважені органи застосовують до суб'єктів господарювання штрафні санкції, зокрема, за невиконання (ухилення від виконання) або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України або центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду, або національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, - у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суми штрафів, що накладаються органами центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду та органами державного регулювання, перераховуються до Державного бюджету України.

Згідно із п. 3 Положення «Про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1999 р. № 1312 (далі - Положення № 1312), накладати на суб'єктів господарювання штрафи мають право: Національна комісія регулювання електроенергетики; державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж; державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.

Пунктом 7 Положення № 1312 передбачено, що рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання (додаток 1), складеного посадовими особами НКРЕ, та акта перевірки (протоколу) суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Держенергонагляду (додаток 2).

Рішення про накладення штрафу оформляється постановою НКРЕ, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій та мереж і постановою (розпорядженням) Держенергонагляду (п. 8 Положення № 1312).

У відповідності до п. 10 Положення № 1312, суб'єкт господарювання сплачує штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики протягом 30 днів з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення, а за порушення законодавства у сфері теплопостачання - у 15-денний строк з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення.

У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.

Як встановлено судом, зазначене рішення позивача у передбачений законодавством строк не оскаржене, не скасовано та виконано не було, у зв'язку з чим несплачена сума штрафу у розмірі 5100,00 грн. згідно чинному законодавству підлягає стягненню з відповідача на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, що спростували б доводи позивача, відповідач суду не надав.

Беручи до уваги те, що сума боргу у розмірі 5100,00 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, наявність вказаної заборгованості підтверджена матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до Комунального підприємства «Вода Донбасу» про стягнення штрафу на суму 5100,00 гривень, - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Вода Донбасу» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) до Державного бюджету України штраф у сумі 5100,00 гривень (п’ять тисяч сто) гривень на п/р 31110106700004 УДКС Ворошиловського району м. Донецька ГУДКСУ у Донецькій області, код бюджетної класифікації 21081100, МФО 834016, ЄДРПОУ 38033949, одержувач Державний бюджет Ворошиловського району м. Донецька.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 17 червня 2013 року.

Повний текст постанови складений 22 червня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.