Рішення № 32018096, 25.06.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №812/2087/12

Пр. №2/333/50/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Наумової І.Й.,

при секретарі Кунець В.В.,

за участю представника позивача Передерій Д.В., відповідачів ОСОБА_2 ОСОБА_3., представника відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №812/2087/12 за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину в якому зазначив, що наказом № НОК-5Ю/ОС від 18.08.2004 року начальника ДП «Придніпровська залізниця» ОСОБА_2. було назначено на посаду начальника ВСП «ЕМП №1» та всупереч інтересам, не переконавшись у виконанні ремонтних робіт, вносив в офіційні документи - акти прийому виконаних робіт завідомо неправдиві відомості про обсяги виконаних робіт з ремонту з ремонту основних засобів ВСП «ЕМП №1», давав вказівки головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_3 без належного оформлення підстав для перерахування грошових коштів за виконанні підрядні роботи (наявність актів Форми №№ 2-КБ, 3-КБ, та рахунків на використані матеріали та ін.), складати платіжні доручення на перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки підприємств: ПП «Олександрівськ-95», ПП «Запоріжінтербуд», ТОВ «Електрохіммашторг», ПП «Евіс», за нібито виконані роботи з ремонту техніки і обладнання, яке відноситься до основних засобів підприємства, хоча жодні роботи не виконувалися. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2. своїх службових обов'язків на посаді директора ВСП «ЕМП №1», ДП «Придніпровська залізниця» завдано шкоди на суму 731 312,99 грн.. Крім того, незаконними діями головного бухгалтера ВСП «ЕМП №1», ОСОБА_3., при потуранні директора ВСП «ЕМП №1» ОСОБА_2., який неналежним чином виконував посадові обов'язки, внаслідок недобросовісного відношення до них, всупереч інтересам служби не контролював виконання ОСОБА_3. своїх посадових обов'язків, ДП «Придніпровська залізниця» завдано шкоди на суму 2 887 720,15 грн. За вказаними обставинами проти ОСОБА_2. та ОСОБА_3. було порушено кримінальну справу. ДП «Придніпровська залізниця» в порядку ст.28 Кримінально-процесуального кодексу було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завданих збитків. В ході судового слідства, дії ОСОБА_2 були кваліфіковані як злочини, передбаченні ч.2 ст.366, ч.2 ст. 367 Кримінального Кодексу України, дії ОСОБА_3 були кваліфіковані як злочини, передбачені ч.2 ст.366 КК України. В ході судового слідства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вину визнали в повному обсязі. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» та «г» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році». Шкода, завдана злочинними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ДП «Придніпровська залізниця» не була відшкодована у встановленому порядку.

Позивач просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» грошові кошти 2887720,15 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» грошові кошти 731312,99 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином та стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставах, викладених в позові та просив їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що злочини, передбаченні ч.2 ст.366, ч.2 ст. 367 КК України, встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2011 року не скоювали. Кожний рік на підприємстві проводились перевірки, порушень не було виявлено.

Представники відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просять суд відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що вина відповідачів не доведена, їх звільнено від кримінальної відповідальності, оскільки відповідачі визнали вину лише на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році». Позивач не надав документ - вирок по кримінальній справі відносно якого ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнано винними у скоєні злочину і у відповідності до ст.61 ЦПК України, є підставою для звільнення позивача від доказів у цивільній справі. Позивачем не надано доказів на наявність збитків. На момент звернення позивача до суду ВСП «Енергомонтажний поїзд №1», на якому працювали відповідачі, як підприємство вже не існувало, було реорганізоване, матеріальні цінності списані. Крім того, постановою зазначено, що збитки діями відповідачів нанесені державі, а до суду звернулось комерційне підприємство, тому представники відповідачів вважають, до суду звернувся неналежний позивач.

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши сторін, їх представників, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2011 року встановлено вину ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України та вину ОСОБА_3 у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.366 КК України. Даною постановою встановлено, що діями ОСОБА_2 завдано шкоди ДП «Придніпровська залізниця» на суму 731 312,99 грн., діями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 завдано шкоди ДП «Придніпровська залізниця» на суму 2887720,15 грн.. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вину у вчинені злочинів визнали повністю. На підставі п. «в» ст.1, ст.6 Закону України «Об амністії у 2011 році» від 08.07.2011 року, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності. На підставі п. «г» ст.1, ст.6 Закону України «Об амністії у 2011 році» від 08.07.2011 року, ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності. Цивільний позов ДП «Придніпровська залізниця» залишено без розгляду (а.с.8-31).

Згідно зі ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ч. 4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідачів на відсутність в їх діях складу злочину, оскільки їх вина та матеріальна шкода їх діями ДП «Придніпровська залізниця» встановлена постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2011 року, яка набула законної сили, сторонами не оскаржувалась.

Суд критично ставиться до посилань представників відповідачів, що до суду з позовними вимогами звернувся неналежний відповідач, оскільки за постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2011 року діями відповідачів нанесено збитки державі. Згідно п.1.1 статуту Державного підприємства «Придніпровська залізниця», Державне підприємство «Придніпровська залізниця», це створене відповідно до законів України «Про транспорт», «Про залізничний транспорт», цивільного та Господарського кодексів України державне унітарне підприємство і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, яке входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» (а.с.109-124).

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розглядами судами цивільних справ про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1997 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні по справі, суд приходить до висновку, що оскільки вина ОСОБА_2 і ОСОБА_3 встановлена постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2011 року, при цьому відповідачами нанесена матеріальна шкода позивачу, що полягає у службових підробленнях, які спричинили тяжкі наслідки та службової недбалості, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло тяжкі наслідки державним інтересам, і між вказаними незаконними діями та нанесенням матеріальної шкоди є причинно-наслідковий зв'язок, тому позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3619033,14 грн. необхідно задовольнити в повному обсязі.

Згідно з ч.1ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 543, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 6, 8, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» грошові кошти у розмірі 2887720,15 грн. (два мільйони вісімсот вісімдесят сім тисяч сімсот двадцять гривень 15 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» грошові кошти у розмірі 731312,99 грн. (сімсот тридцять одна тисяча триста дванадцять гривень 99 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» понесені судові витрати у розмірі 3219 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень)

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя І.Й. Наумова