Рішення № 32017450, 19.06.2013, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 0910/1134/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2013 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого - судді: Сабадах Б.В.,

з секретарями: Удудяк I.A.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Вербовецької сільської ради про визнання рішення Вербовецької сільської ради незаконним, визнання незаконним державного акту про право власності на землю, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

встановив:

позивачі звернулися до відповідачів з даним позовом.

Свій позов мотивують тим, що до 2009 року існувала прохідна стежка з центральної дороги с. Старий Косів і ніхто не чинив жителям села перешкод у користуванні нею. Відповідачка ОСОБА_5 є межівником позивачів. 21.07.2006р. рішенням Вербовецької сільської ради було виділено останній земельну ділянку розміром 0,2117 га та видано Державний акт на землю. На їх думку відповідачка ОСОБА_5 незаконно приватизувала вищевказану земельну ділянку, оскільки в неї входила прохідна стежка, якою користувалися позивачі та інші жителі сіл ОСОБА_6 та Смодна.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судові засідання не зявилися, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач ОСОБА_5 в судові засідання не зявилася, причини неявки суду не повідомила, подала до суду заяву, в якій позовні справу просить розглянути у відсутності позивачів, при вирішенні справи просить врахувати висновки проведеної по справі експертизи.

Представинк відповідача - Вербовецька сільської ради до суду не зявився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без участі представників сільської ради, а рішення прийняти на розсуд суду.

Суд, вивчивши матеріали справи прийшов до наступного.

Згідно рішення Вербовецької сільської ради № 15-ІІІ від 21 липня 2006 року відповідачці ОСОБА_5 була передана у власність земельна ділянка, загальною площею 0,2117 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та затверджено акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельної ділянки (т.1, а.с. 90-94) На підставі вищевказаного рішення відповідачка ОСОБА_5 отримала державний акт на право власності (т. 1, а.с. 6-7)

Як зазначено в ст. 39 ЗК України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до ст. 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Як вбачається з висновку відділу архітектури і містобудування Косівського району, обмежень містобудівного характеру в користуванні земельною ділянкою розміром 0,2117 га немає (т.1, а.с. 72)

Відповідно до ст. 116 ч. 4 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно ст. 121 ч. 1 п. г), громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.

Зі ст. 118 ч. 7 ЗК України вбачається, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи та додатку до нього (т. 2, а.с. 3-14), не виявлено порушень зміни існуючих меж в сторону збільшення чи зменшення їх конфігурацій, зроблено висновок про відповідність промірам вказаних в державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 852046 від 02.10.2006 року в повній мірі.

Підсумовуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що оскаржуваний державний акт є законним, а позивачами не було доведено їхнє право на користування пішохідною стежкою по спірній земельній ділянці, оскільки така стежка чи проїзд відсутній на картографічних матеріалах та генеральному плані забудови населеного пункту с. Старий Косів (а.с. 26-27, 59-60, 101-102), а будь-які рішення про передачу земельної ділянки під заїзну дорогу сільською радою не приймались.

Відповідно до ст.60 ЦПК УКраїни кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А тому суд і прийшов до висновку, що в позові слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного, ст. 39, 40, 116 ч. 4, 118 ч. 7, 121 ч. 1 п. г) ЗК України та керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦК України,

вирішив:

В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Вербовецької сільської ради про визнання рішення Вербовецької сільської ради незаконним, визнання незаконним державного акту про право власності на землю, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, - відмовити.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно документально підтверджені витрати за проведення будівельно-технічної експертизи в користь ОСОБА_5, жит. ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Сабадах Б.В.