Рішення № 32016612, 18.06.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2013 р.Справа № 924/682/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин

про стягнення 1 816,95 грн., з яких 1 490,94 грн. - основна заборгованість, 274,17 грн. - пеня в розмірі 0,1%, 51,84 грн. - 3% річних

За участю представників:

від позивача: Ряснова Н.В. - за довіреністю від 04.04.2013 р.;

від відповідача: не прибув.

В засіданні суду 18.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення із відповідача 1 816,95 грн., з яких 1 490,94 грн. - заборгованість, 274,17 грн. - пеня в розмірі 0,1%, 51,84 грн. - 3% річних.

Представник позивача в засідання суду 18.06.2013 р. прибув, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, посилаючись на викладені в позовній заяві та доданих до неї документів доводи. Крім того, повідомив суду, що відповідачем заборгованість на момент слухання справи не погашена.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, позовні вимоги по суті та розміру не оспорив, повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваних документів не подав, поважні причини неявки суду не повідомив. Разом з тим, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі від 23.05.2013 р. та ухвалою суду від 06.06.2013 р.

При цьому судом враховується, що відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

З огляду на вище викладене, суд вбачає за можливе розгляд справи здійснити за наявними в ній матеріалами, в порядку ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

21.11.2006р. між позивачем (Державним підприємством „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ „Хмельницька АЕС") та відповідачем (Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1) укладено договір № 33 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії в гарячій воді.

Згідно із п.1 даного договору (предмет договору) постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) в свою чергу зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.1 вказаного договору (із внесеними змінами) розрахунки за використану теплову енергію проводяться виключно у грошовій формі, за тарифом на виробництво та постачання теплової енергії 75,77 грн. за Гкал без ПДВ, 90,93 грн. за 1 гкал з ПДВ. Попередня оплата в розмірі 50% місячної суми перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача до 10-го числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок відповідач проводить до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Взяті на себе за договором зобов'язання позивачем виконано належним чином та виставлено відповідачеві для сплати відповідні рахунки (№ 318 від 31.01.2012 р. на загальну суму 827,40 грн. та № 765 від 29.02.2012 р. на загальну суму 663,74 грн.).

Відповідач, своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, розрахунків за спожиту теплову енергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем в сумі 1 816,95 грн.

Відповідно до п.7.2.3 розділу 7 вказаного вище договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0,1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Звідси, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 274,17 грн. пені за період прострочення з 21.02.2012 р. по 21.09.2012 р. включно.

Між тим, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору, позивачем у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України нараховано відповідачу 51,84 грн. 3% річних за період з 21.02.2012 р. по 01.05.2013 р.

При цьому, 19.07.2012 р. на адресу відповідача позивачем направлялась претензія № 86-2019/7419 щодо необхідності сплати заборгованості за вищевказаним договором, відповіді на яку позивачем отримано не було, суму заборгованості не сплачено.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії в гарячій воді № 33 від 21.11.2006 р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Так, відповідно до ст.173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1, 2 та 7 ст.193 Господарського суду України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Аналогічні положення закріплені в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Частинами 1, 6 та 7 ст.276 Господарського кодексу України встановлено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" від 20.05.1999 р. (набрав чинності з 01.07.1999р.) встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Договором № 33 від 21.11.2006 р. сторони передбачили стягнення пені за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у розмірі 0,1% належної до сплати суми за кожен день прострочення (п.7.2.3 розділу 7 вказаного вище договору).

У відповідності зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу на постачання теплової енергії в гарячій воді № 33 від 21.11.2006 р., згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно провести розрахунок за одержану теплову енергію. При цьому, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, разом з тим відповідач в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за вказаним договором на загальну суму 1 816,95 грн.

Проведений позивачем розрахунок пені та 3% річних судом перевірено на відповідність вимогам чинного законодавства. Наявні у справі розрахунки пені та річних не суперечать діючому законодавству, відповідають фактичним обставинам справи, тому приймаються судом як належні.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 1 490,94 грн. основного боргу, 274,17 грн. пені в розмірі 0,1% та 51,84 грн. 3% річних, всього в сумі 1 816,95 грн. як такі, що обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ст.49 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову судовий збір, сплачений позивачем підлягає стягненню із відповідача.

Керуючись ст.ст.12,33,34,43,44,49,82-85,115,116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин про стягнення 1 816,95 грн., з яких 1 490,94 грн. - основна заборгованість, 274,17 грн. - пеня в розмірі 0,1%, 51,84 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція", 30100, м. Нетішин (р/р 260037421, ХОД АТ „РАйфайзен Банк „Аваль", м.Хмельницький, МФО 315966, код ЄДРПОУ 21313677) 1 490,94 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто гривень 94 коп.) основного боргу, 274,17 грн. (двісті сімдесят чотири гривні 17 коп.) пені, 51,84 грн. (п'ятдесят одна гривня 84 коп.) 3% річних, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 21.06.2013 р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 2 прим.:

1 - справи;

2 - відповідачу (вул. Висоцького, 3, м. Нетішин, Хмельницька обл., 30100) - проста коресп.