Рішення № 32016328, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/8301/13 10.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Плюс"

про стягнення 83 693,32 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Лебедєв Ю.В. - предст. за довір.;

від відповідача: Адаменко В.В. - предст. за довір.;

У судовому засіданні 10.06.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Київгаз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Плюс" про стягнення 83 693,32 грн., з яких: 78 729,08 грн. - сума основного боргу, 157,46 грн. - інфляційні втрати, 870,33 грн. - проценти річні, 3 936,45 грн. - штраф, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2013 порушено провадження у справі №910/8301/13, розгляд справи призначено на 10.06.2013.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Київгаз", яке в подальшому змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Київгаз" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житловик-Плюс" (далі - відповідач) було укладено договір №140401 про умови поставки газу Балансоутримувачам для побутових потреб (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язався забезпечити в інтересах відповідача транспортування (доставку) природного газу для комунально-побутового споживання населення, а відповідач зобов'язався забезпечити безперервне надання газу в якості комунальної послуги населенню - наймачам (орендарям, власникам) квартир, іншим особам, які зареєстровані в житловому приміщенні (квартира, комунальна, квартира) гуртожиток, та своєчасно здійснити оплату постачальнику вартості спожитого мешканцям газу в терміни і на умовах, передбачених цим договором.

Як передбачено п.п. 5.1. - 5.5. договору, балансоутримувач зобов'язується за власні кошти забезпечувати мешканців бланками єдиних розрахункових документів платників комунальних послуг. Якщо балансоутримувач користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, забезпечувати збір та надходження до транзитного рахунку ГІОЦ грошових коштів мешканців за діючими тарифами по єдиних розрахункових документах комунальних послуг. Якщо балансоутримувач не користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, він зобов'язується щомісячно, до 20 числа наступного за звітним місяця, забезпечувати збір коштів та перераховувати їх на рахунок постачальника як вартість газу, спожитого мешканцями.

У разі нездійснення платежів окремими мешканцями до 10 числа кожного наступного за звітним місяця або у разі ненадходження коштів по відшкодуванню пільг та субсидій по оплаті за газ, балансоутримувач приймає на себе зобов'язання невідкладно вжити всіх правових заходів для забезпечення своєчасної оплати за спожитий газ мешканцями, зокрема, шляхом стягнення заборгованості з боржників через суд.

13.01.2011 між Публічним акціонерним товариством "Київгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житловик-Плюс" було укладено договір про погашення заборгованості, згідно із яким сторони підтвердили наявність у відповідача станом на 13.01.2013 заборгованості за Договором №140401 від 29.12.2006 про умови поставки газу Балансоутримувачам для побутових потреб у розмірі 472 374,55 грн. та затвердили графік погашення вказаної суми заборгованості протягом 24 місяців з січня 2011 по грудень 2012 платежами по 19 682,27 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не виконав зобов'язання з погашення заборгованості у період з вересня по грудень 2012, у зв'язку із чим просить стягнути суму заборгованість за цей період у розмірі 78 729,08 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як пояснив позивач та свідчать матеріали справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасної сплати заборгованості за Договором про погашення заборгованості від 13.01.2011 у вересні - грудні 2012 у розмірі 78 729,08 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із п. 5 договору про погашення заборгованості, у разі недотримання боржником графіку погашення заборгованості кредитор має право накласти на боржника штраф у розмірі 5% від простроченого платежу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених норм законодавства позивач просить суд стягнути з відповідача 157,46 грн. - інфляційних втрат, 870,33 грн. - процентів річних, 3 936,45 грн. - штрафу.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат, процентів річних та штрафу, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, у зв'язку із чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 83 693,32 грн.

З огляду на задоволення позову, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик-Плюс" (03028, м. Київ, вул. Малокитаївська, буд. 7-А, ідентифікаційний код 32374917) на користь Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 4-б, ідентифікаційний код 03346331) 78 729,08 грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень 08 коп.) - основного боргу, 157,46 грн. (сто п'ятдесят сім гривень 46 коп.) - інфляційних втрат, 870,33 грн. (вісімсот сімдесят гривень 33 коп.) - процентів річних, 3 936,45 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 45 коп.) - штрафу, 1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) - судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 17.06.2013

Суддя М.Є. Літвінова