Постанова № 32014827, 17.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року 810/2255/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сахіл Оіл»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Сахіл Оіл» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2013 №0004781502, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 243889,00 грн.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про недотримання позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, а саме: подання заяви (скарги на постачальника за порушення ним порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі) без додатків до такої скарги, що призвело до завищення товариством податкового кредиту на суму 195111,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки повністю виконав вимоги Податкового кодексу щодо подання до податкового органу скарги на постачальника за порушення ним порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що від обох сторін у справі заявлено до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд ухвалив здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сахіол Оіл» є юридичною особою та перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області.

Як убачається з матеріалів справи, 20.03.2013 позивачем подано до податкового органу декларацію з ПДВ за лютий 2013 року.

Одночасно з декларацією товариством подано заяву/скаргу про відмову постачальників (ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Практікер Україна», ТОВ «Еко», ПАТ «Фуршет», ТОВ «Квіза-трейд») надати податкові накладні.

Згідно із зазначеною декларацією, позивачем віднесено до складу податкового кредиту на підставі зазначених у заяві/скарзі податкових накладних суму ПДВ у розмірі 195111,00 грн.

У березні 2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку вищезазначеної декларації позивача, за результатами якої складено акт від 29.03.2013 № 265/1502/38379837.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, що призвело до завищення товариством податкового кредиту на суму 195111,00 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що до заяви про відмову постачальників надати податкові накладні позивачем не додано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, а відтак і не підтверджено право на формування податкового кредиту на підставі таких податкових накладних.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 №0004781502, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 243889,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755.

Відповідно до абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З аналізу норм чинного законодавства убачається, що у разі подання заяви/скарги на постачальника, платники податків зобов’язані додавати до неї копії усіх наявних у них первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту придбання товарів/послуг. У разі неподання зазначених документів, платники податків втрачають право на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами, що відмовились надати їм податкові накладні.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечувалось представником позивача під час судового засідання, товариством з обмеженою відповідальністю «Сахіл Оіл» не було подано разом зі скаргою на постачальника документів на підтвердження факту придбання товарів/послуг.

У такому випадку, позивач не має права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Практікер Україна», ТОВ «Еко», ПАТ «Фуршет», ТОВ «Квіза-трейд», оскільки вони не підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що донарахування відповідачем позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.