Ухвала суду № 32013375, 11.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16772/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінфарм» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінфарм» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.08.2010р. №0002452305/0/31331, №002462305/0/31332, від 10.11.2010р. №0002452305/1/43537, №0003642305/1/43538 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.08.2010р. №0003372304.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 30.08.2010р. №0002452305/0/31331, №002462305/0/31332, від 10.11.2010р. №0002452305/1/43537, №0003642305/1/43538 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.08.2010р. №0003372304, позивачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

На думку апелянта, судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінфарм» за результатами якої 21.08.2010р. складено акт №5328/2305/31987674 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р., та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р..

Актом перевірки встановлено порушення п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 Наказу ДПА України від 30.05.1997р. №165 «Про затвердження форми податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення», п. 18 Указу Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні» від 30.09.1998р. №135-ХІV, а саме заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 359 150,90грн., у тому числі за липень 2007 року -37 206,93грн., серпень 2007 року -47 941,18грн., вересень 2007 року -33 239,39грн., жовтень 2007 року -46 740,39грн., листопад 2007 року - 36 537,80грн., грудень 2007 року -46 442,37грн., січень 2008 року -24 005,20грн., лютий 2008 року -26 277,80грн.. березень 2010 року -35 119,42грн., квітень 2010 року -25 640,42грн.; п. 5.9 статі 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 8 017 949грн., в тому числі за 1 півріччя 2008 року -1 134 547грн., 9 місяців 2008 року -2 328 667грн., 2008 рік -3 824 037грн., 1 квартал 2009 року -465 777грн., 1 півріччя 2009 року -1 243 516грн., 9 місяців 2009 року - 2 074 743грн., 2009 рік -3 342 243грн., 1 квартал 2010 року - 482 360грн., 1 півріччя 2010 року -1 455 083грн. та п. 2.8 статті 2, п. 3.5 статті 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, а саме позивачем перевищено ліміт залишку готівки в касі підприємства.

На підставі встановлених порушень відповідачем 30.08.2010р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0002452305/0/31331, яким за порушення п. 5.9 статі 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств усього на суму 16 035 898грн., в тому числі 8 017 949грн. - основний платіж та 8 017 949грн. - штрафні санкції; №0002462305/0/31332, яким за порушення п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 587 186,98грн., в тому числі 384 791,32грн. - основний платіж та 192 395,66грн. - штрафні санкції та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003372304, яким за порушення п. 2.8 статті 2, п. 3.5 статті 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 99 641,38грн.

В порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення 30.08.2010р. №0002462305/0/31332 в частині 25 640,42грн. ПДВ та 12 820,21грн. -штрафних санкцій -скасовано.

За результатами адміністративного оскарження, відповідачем 10.11.2010р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0002452305/1/43537, якими за порушення п. 5.9 статі 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств усього на суму 16 035 898грн., в тому числі 8 017 949грн. - основний платіж та 8 017 949грн. -штрафні санкції та №0003642305/1/43538, яким за порушення п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 538 726,35грн., в тому числі 359 150,90рн. - основний платіж та 179 575,45грн. - штрафні санкції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення - рішення є правомірними. Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Пунктом 5.9 статті 5 Закону № 334\94-ВР визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з ним Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітною періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998 р. за № 124 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.1998 за № 417/2857, облік прирослу (убутку) ведеться тільки щодо тих товарних запасів і матеріальних ресурсів, витрати на придбання яких відповідно до Закону включаються до складу валових витрат.

Враховуючи показники податкових декларацій з податку на прибуток, поданих ТОВ «Сінфарм» до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не було спростовано висновки перевірки податкового органу щодо розміру заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за перевіряємий період та не надано доказів необґрунтованості податкового повідомлення - рішення від 30.08.2010 року № 0002452305/0/3131.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 165 заповнення державної декларації, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (в редакції чинній на час спірних правовідносин), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168\97-ВР) та пунктом 7 вказаного вище Порядку № 165 визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача. У будь-якому разі видається товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує передачу товарів (послуг) та (або) прийняття платежу із зазначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Якщо постачальник товарів (послуг) відмовився надати отримувачу цих товарів (послуг) податкову накладну або порушив порядок її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період (у якому повинна бути видана податкова накладна) заяву зі скаргою на такого постачальника. До заяви платник зобов'язаний додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Указана заява є підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

При цьому, у разі, якщо платник податку не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону 168\97-ВР, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною. Вказана позиція наведена також в постанові Верховного Суду України від 5 грудня 2011 року, справа № 21-245а11.

Судом встановлено, що до перевірки були надані податкові накладні видані ОСОБА_2 (НОМЕР_1) на адресу ТОВ «Сінфарм», які не скріплені печаткою платника податку-продавця, а саме: період виписки податкових накладних липень 2007 року на загальну суму 37206,93 грн., серпень 2007 року на загальну суму 47941,18 грн., вересень 2007 на загальну суму 33239,39грн., жовтень 2007 року на загальну суму 46740,39 грн., листопад 2007 року на загальну суму 36537,80 грн., грудень 2007 року на загальну суму 46442,37 грн., січень 2008 року на загальну суму 24005,20 грн., лютий 2008 року на загальну суму 26277,80 грн., які згідно з актом перевірки, віднесені до реєстру придбання товарів, робіт, послуг та задекларовані за відповідні податкові періоди.

Крім того, відповідно до пункту 8 Порядку заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних затверджено Наказом ДПА України від 30.06.2005 р. № 244, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 р. за № 770\11050 (далі по тексту - Порядок № 244) із змінами та доповненнями, у розділі І реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) є документом, який дає право (підставу) покупцю вносити зміни до раніше включених в обсяг податкового кредиту, одержаного на підставі податкових накладних, будь-яких витрат на сплату податку.

Згідно з підпунктом 8.1 пункту 8 Порядку № 244, придбання або виготовлення товарів (послуг) та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), а також інших подібних документів.

Пунктом 9 Порядку № 244 визначено особливості заповнення деяких граф розділу 1 реєстру, зокрема: відповідно до пунктів 9.5, 9.6. 9.7 Порядку № 244, у графі 5 зазначається вид документа згідно з такими позначеннями, зокрема. ПН - податкова накладна; у графі 6 вказується найменування (прізвище, ім'я, по батькові - для фізичної особи) постачальника, у графі 7 вказується індивідуальний податковий номер постачальника - платника податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 244, реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168\97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 Закону № 168\97-ВР).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судом встановлено, що ТОВ «Сінфарм» в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168\97-ВР віднесено до складу податкового кредиту, згідно реєстру придбання товарів, робіт, послуг, по контрагенту ТОВ «Технолайн Восток» (і.п.н. 368850426507) суму ПДВ 60759,84 грн., в тому числі березень 2010 року 351 19,42 грн., квітень 2010 року 25640,42грн. не підтверджену податковими накладними, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 60759,84грн.

Крім того, ТОВ «Сінфарм» до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва подано Додатки № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», а саме за березень 2010 року - вх. від 15.04.2010 р. № 51387, квітень 2010 року - вх. від 13.05.2010 р. № 80434, згідно з якими суми ПДВ у розмірі 35119,42 грн. за березень 2010 року та 25640,42 грн. за квітень 2010 року нараховані по постачальнику ТОВ «Демпо» (і.п.н. 365559726500), документи, які підтверджують податковий кредит по даному постачальнику відсутні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновками податкового органу, що позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за період липень 2007 року - лютий 2008 року та березень, квітень 2010 року на загальну суму 359150, 90 грн.

Також, на думку колегії суддів відповідачем доведено правомірність винесення податкового повідомлення - рішення від 30 серпня 2010 року № 0000003372304, оскільки позивачем порушено п. 2.8 статті 2, п. 3.5 статті 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, відповідно до якого для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, тобто позивачем перевищено ліміт залишку готівки в касі підприємства.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача в судовому засіданні на те, що в матеріалах справи (т. 2 а.с. 15, 17,19, 21, 23, 25, 27, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47) містяться чернетки розрахунково - платіжних відомостей, оскільки самим позивачем зазначено, що дані копії відповідають оригіналу.

При цьому, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги висновки судово - економічної експертизи у кримінальній справі № 72-00182, якими порушення, викладені в Акті перевірки податкового органу, документально та нормативно не підтверджуються та постанову про закриття вказаної кримінальної справи, так як під час проведення експертизи проводилось дослідження первинної документації підприємства, яка до перевірки не надавалась, а постанова про закриття кримінальної справи базується на висновках вказаних вище експертиз.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що позивачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінфарм» задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінфарм» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 14 червня 2013 року.

Головуючий: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.