Постанова № 32013164, 05.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05 червня 2013 року 15 год. 40 хв. № 826/3942/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 та стягнення через відповідача-2 коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 22 березня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі - відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (також далі - відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість (також далі - ПДВ) у розмірі 3331066,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, а також стягнення з Державного бюджету України через відповідача-2 на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування у розмірі 3331066,00 грн.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що відповідач-2 протиправно не подає до відповідного компетентного органу висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Ухвалою суду від 25 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача-1 позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 09 квітня 2013 року. Пояснила, що позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідач-1 не подає відповідний висновок про бюджетне відшкодування позивачу суми ПДВ у зв'язку з тим, що станом на 25 березня 2013 року встановлено завищення позивачем податкового кредиту та заниження ним податкового зобов'язання.

Представник відповідача-2 позов також не визнала та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, які надійшли до суду 11 квітня 2013 року.

У судове засідання 27 травня 2013 року представник відповідача-2 не прибула, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надійшло.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 27 травня 2013 року, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України), судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, про що відповідача-2 повідомлено письмово.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано відповідачу-1 податкову декларацію з ПДВ за вересень 2012 року від 19 жовтня 2012 року № 9064668077 (також далі - податкова декларація), у рядку 23.1 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" якої зазначено суму ПДВ у розмірі 3331066,00 грн.

Крім того, позивачем подано відповідачу-1 розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) за вересень 2012 року від 19 жовтня 2012 року № 9064667426 (також далі - розрахунок), у якому зазначено, що сума ПДВ у розмірі 3331066,00 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню, а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) за вересень 2012 року у вказаному розмірі від 19 жовтня 2012 року № 9064668081 (також далі - заява).

Факт прийняття відповідачем-1 податкової декларації, розрахунку та заяви підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій № 2.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, а також стягнення з Державного бюджету України через відповідача-2 на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування у розмірі 3331066,00 грн., виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п.п. 200.1, 200.7-200.13 ст. 200 Податкового кодексу України (також далі - ПК України), бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що відповідачем-1 у період із 28 листопада по 11 грудня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 18 грудня 2012 року складено довідку № 5406/15-332/30579869 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача правомірності бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 3331066,00 грн. за вересень 2012 року (також далі - довідка), відповідно до висновків якої, перевіркою не встановлено порушень при відображенні позивачем у податковій декларації бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3331066,00 грн. Підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки позивача, достовірні та надані у повному обсязі, а додаткові документи (податкові накладні тощо), які б спростовували викладені в акті перевірки факти за період, що перевірявся, відсутні.

З викладених положень та обставин вбачається, що, отримавши податкову декларацію, розрахунок та заяву, відповідач-1 правомірно провів перевірку позивача, у ході якої не встановив будь-яких порушень щодо визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Таким чином, згідно з положеннями ПК України, відповідач повинен був у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, на підставі якого, у свою чергу, вказаний орган, видав би позивачу зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування.

Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи та не заперечувалось представниками відповідача-1 та відоповідача-2, вказаних дій відповідачем-1 не вчинено.

Твердження представника відповідача-1 про те, що висновок не підготовлено та не подано до відповідного компетентного органу у зв'язку із встановленням завищення позивачем податкового кредиту та заниження ним податкового зобов'язання суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки представником відповідача-1 до суду не надано доказів та їх підтвердження.

Наявні у матеріалах справи запити відповідача-1 на проведення зустрічних звірок контрагентів позивача датовані березнем-квітнем 2013 року, тобто є такими, що складені значно пізніше, ніж повинен був бути складений висновок відповідача-1 із зазначенням суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

До того ж, у матеріалах справи міститься копія довідки від 23 травня 2013 року № 20/15-30089266 про результати проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт-Волинь" щодо документального підтвердження господарських відносин із позивачем за лютий 2011 року, з якої вбачається, що звіркою підтверджено реальність здійснення господарських відносин між вказаним товариством та позивачем, а також повне відображення у податковому обліку господарських операцій та розрахунків між ними. Підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні звірки, достовірні та надані у повному обсязі, а додаткові (інші) документи, які б спростовували викладені у вказаній довідці факти за період, що перевірявся, відсутні.

Враховуючи викладені обставини, зважаючи, що факт оплати позивачем ПДВ до бюджету у сумі, що перевищує заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ, підтверджується наявними у матеріалах справи вантажно-митними деклараціями та платіжними дорученнями, та відсутність у позивача заборгованості з податків і зборів, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довідок від 07 грудня 2012 року № 16450/10/19-111 та від 11 квітня 2013 року № 7506/10/19-111, суд прийшов до висновку, що не виконавши покладений на нього чинним законодавством обов'язок, відповідач-1 протиправно не підготував та не подав до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2012 року № К/9991/4061/12.

Відповідно до п. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Таким чином, зважаючи на відсутність протиправних дій відповідача-2 щодо неналежного виконання покладених на нього чинним законодавством обов'язків у частині здійснення казначейського обслуговування бюджетних коштів та видачі позивачу суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок позивача, а також враховуючи при цьому порушення прав та законних інтересів позивача як платника податків, які потребують відновлення, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України через відповідача-2, який є компетентним органом, на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування суми ПДВ у розмірі 3331066,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представники відповідача-1 та відповідача-2 не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 та стягнення через відповідача-2 коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3331066,00 грн. (Три мільйони триста тридцять одна тисяча шістдесят шість гривень 00 копійок), що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (ідентифікаційний код 30579869).

3. Стягнути із Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (ідентифікаційний код 30579869, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, офіс 600) заборгованість бюджету з відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 3331066,00 грн. (Три мільйони триста тридцять одна тисяча шістдесят шість гривень 00 копійок).

4. Сягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (ідентифікаційний код 30579869, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, офіс 600) здійснений ним судовий збір у розмірі 2328,41 грн. (Дві тисячі триста двадцять вісім гривень сорок одна копійка) із Державного бюджету України.

5. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин