Постанова № 32012604, 20.06.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2013 року Справа № 904/1131/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Чоп"як В.М. представник, довіреність №6 від 04.06.13;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №1265 від 03.06.13;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013 року у справі № 904/1131/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур", м. Запоріжжя

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

про стягнення 121156 грн. 93 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.06.2013 року по 20.06.2013 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013 року (суддя Рудовська І.А.) з фізичної особи ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс- Тур" стягнуто 116190 грн. 97 коп. основного боргу, 4965 грн. 96 коп. річних та 2 423 грн. 14 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невірне встановлення судом фактичних обставин справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а рішення залишити без змін.

04.06.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" подало клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, яке мотивоване наступним.

Після спливу строку на подання апеляційної скарги позивачеві було видано наказ господарського суду про стягнення боргу, котрий пред'явлено до виконання. Державним виконавцем здійснено заходи із розшуку майна боржника, в ході яких виявлено, що за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 із майна зареєстровано лише автомобіль марки ТОYОТА САМRY, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, на який державним виконавцем накладено арешт та оголошено розшук майна боржника. Товариство з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" вказує, що відповідачем у добровільному порядку постанову державного виконавця не виконано, а, як стало відомо позивачеві, 03.06.2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до державного виконавця, яким накладено арешт та оголошено розшук майна боржника, із заявою про закриття виконавчого провадження на підставі положень ст. 48 Закону України « Про виконавче провадження».

Як стверджує позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 будь - якими заходами намагається уникнути відповідальності та унеможливити виконання рішення суду про стягнення із нього боргу і що єдиною перепоною для цього став накладений арешт на майно відповідача, який на протязі трьох днів у відповідності до положень ст. 48 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» буде знятий, тому позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки ТОYОТА САМRY, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4

Зазначене клопотання колегією суддів відхиляється, тому що всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" не надано доказів зняття державним виконавцем арешту з автомобіля, що належить відповідачеві.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" (наймодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (наймач) 26.01.2010 року було укладено договір найму (оренди) нежитлового приміщення.

За умовами договору наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове платне користування (в найм) для здійснення підприємницької діяльності (а саме - для розміщення магазину) нежиле приміщення гуртожитку літ. А-5 першого поверху: кабінет № 39 пл. 10, 4 кв.м., кабінет № 40 пл. 9,4 кв.м., коридор № 41 пл. 1,3 кв. м., туалет № 42 пл. 1,3 кв. м., кабінет № 43 пл. 17, 0 кв.м., торгівельний зал № 44 пл. 56, 6 кв.м., склад № 45 пл. 4,5 кв.м. , загальною площею 100, 5 кв., котре знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1 договору).

Відповідно п. 1.3 договору нежитлове приміщення, частина якого передається в оренду, належить наймодавцеві на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 30.12.2008 р. за реєстровим № 16559, що підтверджується витягом з реєстру власності на нерухоме майно № 24972413, виданим орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 04.01.2010 року.

Передання предмета договору найму (оренди) здійснюється наймодавцем не пізніше наступного дня після підписання договору за відповідним актом, скріпленим підписами учасників (п.4.1. договору).

На виконання вищезазначених умов договору згідно акту прийому-передачі від 27.01.2010 року приміщення було прийнято фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 у задовільному стані, придатному для експлуатації за цільовим призначенням разом з ключами та без будь-яких претензій, що підтверджується підписами та печатками сторін на акті - приймання передачі (а.с. 9).

У відповідності з п.2.1 договору останній укладається сторонами на строк з 27.01.2010 року по 26.01.2015 року.

У п. 3.1 договору сторонами узгоджено, що орендна плата за користування наймачем об'єктом найму встановлена щомісячно в розмірі 4020 грн., які наймач сплачує готівкою в касу наймодавця або перераховує на розрахунковий рахунок наймодавця щомісячно, не пізніше 9 числа за поточний місяць.

Договором визначено, що у разі закінчення терміну дії договору або його дострокового розірвання сума за користування приміщеннями та витрати з утримання й експлуатації об'єкта найму перераховуються наймодавцем на день фактичного повернення об'єкту найму згідно акту приймання - передачі (п.3.5. договору).

Згідно пункту 5.2 договору наймач гарантує здійснення оплати у строки, передбачені у статті 3 цього договору.

Відповідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

У відповідності з ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно розрахунку позивача заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з орендної плати дорівнює 116190 грн. 97 коп. за період з 27.03.2010 року по 23.08.2012 року (день фактичного звільнення приміщення орендарем).

У відповідності з п.2.6 договору цей договір підлягає достроковому розірванню за вимогою наймодавця, а наймач має звільнити приміщення якщо:

1. приміщення (його частина) використовується не відповідно до умов договору;

2. наймач навмисно або по необережності погіршує стан приміщення;

3. наймач не вніс орендну плату протягом двох місяців після встановленого договором терміну;

4. не досягнуто згоди з питань перегляду орендної плати, що передбачено п.3.3 цього договору.

З причин несплати відповідачем орендної плати протягом тривалого періоду, позивач вирішив скористатись своїм правом на дострокове розірвання договору оренди, звернувшись до господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з орендованого нежитлового приміщення гуртожитку літ. А -5 першого поверху, котре знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.12.2011 року по справі № 31/5009/7549/11 вищезазначені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задоволено.

Господарським судом Запорізької області встановлено, що «договір від 26.01.2010 року є розірваним з 31.10.2011 року; після розірвання договору від 26.01.2010 року доказів повернення спірного майна товариству з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" відповідачем не надано» (а.с. 11-12).

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

23.08.2012 року державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по наказу № 31/5009/7549/11, виданого 03.01.2012 року господарським судом Запорізької області, про усунення перешкод на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" у користуванні майном шляхом виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з орендованого нежилого приміщення гуртожитку літ. А -5 першого поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з фактичним виконанням рішення (а.с. 13).

05.12.2012 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про сплату заборгованості з орендної плати за період з 27.03.2010 року по 23.08.2012 року.

Ця претензія залишена фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 без відповіді та задоволення.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на передання працівнику товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" листа-вимоги, в якому повідомлялось про звільнення приміщення з 01.09.2010 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 документально не підтверджено.

Позивач у позовній заяві, крім основного боргу, просить стягнути з відповідача 4965 грн. річних за період прострочення платежу з 27.03.2010 року по 27.12.2012 року на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

В силу ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки на час звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" з позовною заявою до суду борг в сумі 116190 грн. 97 коп. відповідачем не погашено, сума боргу і нарахування річних відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.

Доводи відповідача про порушення судом норм процесуального права не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Ухвалу про порушення провадження у справі, розгляд якої було призначено на 26.02.2013 року, одержано ОСОБА_3 13.02.2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 20).

Відтак відповідач був завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, був обізнаний про наявність даної справи у господарському суді, а тому мав можливість надіслати поштою відзив і документи в обґрунтування своїх заперечень до дати судового засідання, але такою можливістю не скористався.

Відповідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У пп. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

З урахуванням викладеного рішення прйнято у відповідності до норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013 року у справі № 904/1131/13-г залишити без змін, а скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 без задоволення.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 25.06.13р.