Рішення № 32012551, 17.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.13 р. Справа № 914/1412/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства (надалі - ПАТ) «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача Будинкоуправління № 1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Яворів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства (надалі - ПАТ) по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів,

про стягнення 500351,48 грн.

За участю представників:

від позивача - Бережок С.І. - представник,

від відповідача - Заник М.Ю. - представник,

від третьої особи - не з»явився.

Суть спору: ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Будинкоуправління № 1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Яворів, 431012,8 грн. заборгованості, 2576,4 грн. інфляційних, 19010,49 грн. трьох процентів річних, 47751,79 грн. пені. Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем Договору купівлі-продажу природного газу № ТЕ 75 Н від 30.09.2011 р., а також нормами Договору № 14/7013/12 про відступлення права вимоги від 14 листопада 2012 р., який укладено між позивачем та третьою особою у справі.

Ухвалою суду від 12.04.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз».

Представник позивача у судовому засіданні повідомила про часткове погашення заборгованості та подала докази, які підтверджують вказану обставину. У відзиві відповідач наявність заборгованості в сумі 431012,8 грн. за період з 01 жовтня 2011 р. по 31 грудня 2012 р. визнає, пояснює наявність заборгованості заборгованостями мешканців військового містечка, які несвоєчасно розраховуються за спожитий природний газ. Відповідач також просить зменшити розмір штрафних санкцій на підставі ст. 233 ГК України. У доповненні до відзиву відповідач додатково обґрунтовує своє клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій в зв»язку з наявністю заборгованості мешканців військового містечка з платежів за комунальні послуги.

Третя особа у справі у своїх додаткових поясненнях від 21.05.2013 р. зазначає, що нею усі зобов»язання перед відповідачем за договором про уступку права вимоги виконано.

Позивач у запереченнях на відзив просить суд не зменшувати відповідачу штрафні санкції за неналежне виконання умов договору поставки природного газу, посилаючись на те, що відповідач, укладаючи договір з третьою особою у справі, повністю погодився з його умовами, а відтак в силу ст. 526 ЦК України зобов»язаний виконувати його умови. Крім цього, позивач посилається на те, що суд при вирішенні питання про зменшення розміру пені повинен враховувати не лише інтереси відповідача а й позивача. Позивач теж повинен розраховуватись із своїми контрагентами та в зв»язку з заборгованістю відповідача не в змозі вчасно і належно виконувати свої зобов»язання перед третіми особами та вимушений нести відповідальність за це у вигляді штрафних санкцій. На думку позивача, важкий фінансовий стан відповідача та невиконання своїх зобов»язань контрагентами відповідача не є винятковими обставинами в розумінні п. 3 ст. 83 ГПК України.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду. Ухвалою суду від 05.06.2013 р. за клопотанням представників сторін продовжено строк вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов"язання не допускається. Договір є обов"язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

30.09.11 р. між відповідачем та третьою особою у справі укладено договір купівлі-продажу природного газу № ТЕ 75 Н (далі - Договір поставки) з додатками. Відповідно до п. 1.1. Договору третя особа зобов'язалась постачати природний газ відповідачу в обсягах і порядку, передбачених Договором, а відповідач зобов'язався оплачувати третій особі вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку і на умовах, передбачених Договором. На виконання Договору третя особа у справі протягом жовтня 2011 - квітня 2012 року передала, а відповідач отримав природний газ на суму 1 110 816,93 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу наявними у матеріалах справи. У пункті п.4.1. Договору його сторони погодили порядок та строки здійснення розрахунків. Вартість спожитого за місяць природного газу підлягала оплаті до 10, 20 та 30 (31) числа місяця поставки у відповідних відсотках. У подальшому, а саме 30.12.2011 р. між третьою особою у справі та відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 До договору № ТЕ 75Н від 30.09.2011 р. Пунктом 4.6. Додаткової угоди передбачено, що у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Всупереч п. 4.1. договору та вищевказаному пункту Додаткової угоди, відповідач не виконав зобов'язання з оплати поставленого природного газу в повному обсязі, за отриманий природний газ повністю не розрахувався, чим порушив умови Договору та статтю 526 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений договором строк.

14 листопада 2012 року між позивачем та третьою особою у справі укладено договір № 14/7013/12 про відступлення права вимоги. Відповідно до п.1.1. та п.1.2. зазначеного договору третя особа передає, а позивач приймає на себе право вимоги до відповідача за договором № ТЕ 75 Н від 30.09.11 р. у сумі 665 116,93 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1. договору, до позивача переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним вище договором. Відповідно до п.2.2. договору про відступлення права вимоги, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п.2.1. цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів. Відповідно до акту приймання- передачі документів від 16.11.2012 р. третя особа передала, а позивач прийняв документи, зазначені в п.2.1 договору про відступлення права вимоги. Таким чином, право вимоги Первісного кредитора до відповідача передане позивачеві 16.11.2012 року. У відповідності з п.2.3. договору про відступлення права вимоги та ст. 516 ЦК України третя особа повідомила відповідача про відступлення права вимоги листом від 16.11.2012 р. за № 06-11339/1-42, що підтверджується відповідною відміткою на цьому листі відповідача та відтиском його круглої печатки.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. 21 грудня 2012 року позивач направив відповідачу Вимогу № 26/2-491-12 у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні.

Як стверджує позивач та визнано представником відповідача у судових засіданнях, після заміни кредитора у зобов'язанні відповідач частково погасив свої зобов'язання на суму 234 104,13 грн. Станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до Договору № ТЕ 75Н та договору про відступлення права вимоги складала 431 012,80 грн. За час розгляду справи судом відповідач платіжними дорученням № 68 від 15 травня 2013 р. та № 78 від 23 травня 2013 р. сплатив позивачу 311012,8 грн. заборгованості, яка виникла на підставі договору № 14/7013/12 від 14.11.2012 р. Відтак, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Решта 120000 грн. заборгованості слід стягнути з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення на підставі ст. 625 ЦК України та п. 7.3.1. Договору № ТЕ 75 Н заявлено до стягнення 2576,4 грн. інфляційних, 19010,46 грн. трьох процентів річних та 47751,78 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань. Позовні вимоги щодо стягнення решти пені та 3 % річних задоволенню не підлягають, оскільки позивачем допущено арифметичні помилки при їх обчисленні.

Клопотання відповідача щодо зменшення судом штрафних санкцій задоволенню не підлягає з огляду на таке. Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. У суду відсутні підстави для висновку про те, що заявлена до стягнення пеня є надмірно велика порівняно із збитками позивача. Як вбачається з Звіту про фінансові результати позивача за 2012 р., його збитки у цьому році склали 10271185 тис. грн. Відповідач допустив порушення строків оплати спожитого газу в жовтні 2011 р. та до червня 2013 р. свої зобов»язання з оплати отриманого у жовтні 2011 р. - квітні 2012 р. газу повністю не виконав. Розмір заявленої до стягнення пені складає 47751,79 грн. Крім цього, загальна заборгованість мешканців військового містечка перед відповідачем за теплопостачання в цілому за період з 01 жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. згідно з Довідкою № 14 від 22 січня 2013 р. становила 431012,8 грн. Позовна заява надійшла до суду 10.04.2013 р. Відповідачем до цієї дати не вжито жодних заходів до погашення заборгованості мешканцями, хоча б часткового, за вищезгаданий період часу. Відповідачем розпочато часткову сплату заборгованості лише після порушення провадження у справі господарським судом Львівської області. Позивачем заявлено до стягнення пеню, обчислену відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань». Пеню аналогічного розміру йому доведеться сплатити за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань й зі свого боку, у випадку заявлення до нього таких вимог його контрагентами. З огляду на вищевикладене, у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази існування на дату вирішення спору судом передбачених п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України виняткових випадків, наявність яких відповідно до згаданої норми Закону, дає господарському суду можливість скористатись наданим йому правом зменшувати розмір неустойки. Відтак, суд не має підстав для того, аби скористатись наданим ЦК України, ГК України та ГПК України правом на зменшення розміру неустойки. Правом зменшувати розмір 3 % річних та інфляційних господарський суд не наділений.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати в частині позовних вимог, провадження у справі щодо припинено покладаються на відповідача, оскільки спір у справі в цій частині також виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 80, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Будинкоуправління № 1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району (81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Івана Хрестителя, 53, код ЄДРПОУ 24298033) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 120000 грн. заборгованості, 2576,4 грн. інфляційних, 19010,46 грн. трьох процентів річних, 47751,78 грн. пені та 10007,03 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 311012,8 грн. заборгованості припинити.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 21.06.2013 р.

Суддя Бортник О.Ю.