Постанова № 32010154, 17.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 р. Справа № 804/7167/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представника позивача представників відповідача Іванченко Р.П. Товста Н.А., Мороз О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Омега" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2013 року Приватне підприємство «Омега» (далі - позивач, ПП «Омега») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001671501 від 22.05.2013 року про нарахування 1 928 954 грн. податку на прибуток, видане Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Приватному підприємству «Омега»; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001681502 від 22.05.2013 року про нарахування 22 833 грн. податку на додану вартість, видане Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Приватному підприємству «Омега».

Ухвалою суду від 27 травня 2013 року позовну заяву Приватного підприємства «Омега» залишено без руху та встановлено строк до 17 червня 2013 року для усунення недоліків.

04 червня 213 року від позивача до суду надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій Приватне підприємство «Омега» просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001671501 від 22.05.2013 про нарахування 1 928 954 гривень податку на прибуток, видане Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Приватному підприємству «Омега»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001681502 від 22.05.2013 про нарахування 22 833 грн. податку на додану вартість, видане Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Приватному підприємству «Омега»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000181503 від 01.06.2013 про нарахування 576 889 гривень податку на додану вартість, видане Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Приватному підприємству «Омега»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000191503 від 01.06.2013 про нарахування 144 222, 25 грн. штрафних (фінансових санкцій, видане Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Приватному підприємству «Омега».

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.

При проведенні перевірки та складанні акту інспектор податкової служби не в повному обсязі відобразив обставини, що мають суттєве значення до фактів виявлених порушень. Так, в акті не відображені дані про отриманий прибуток за період 01.07.2010 по 31.12.2012 рр.

Дані про отриманий прибуток містяться у Декларації про прибуток, а саме підприємством отримано прибуток у 2010 році в сумі 101787 грн.. 1 квартал 2011 року в сумі 46580 грн., 2-4 квартали 2011 року в сумі 413 062 грн., В 2012 році в сумі 599080 грн. Нарахований податок на прибуток у 2010 році в сумі 25447 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 11645 грн., 2-4 квартали 2011 року в сумі 95004 грн., В 2012 році в сумі 125087 грн. податок на прибуток своєчасно перераховано до бюджету.

Окрім того, позивач зазначає, що в податковому повідомлені - рішенні №0001671501 безпідставно збільшено суму донарахованого податку на прибуток. В акті перевірки інспектор податкової служби посилається на заниження податку на прибуток в сумі 1 675 260 грн., відповідно до цього він оформлює проект розрахунку штрафних фінансових санкцій у розмірі 216840 гривень. Разом 1 892101 гривень. Проте в податковому повідомленні - рішенні з незрозумілих причин вже значиться сума в розмірі 1 928 954 гривень податку на прибуток.

Враховуючи наведене позивач вважає, що при винесені оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, відповідачем також порушено і п. 1.4. «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого Наказом Мінфіну України від 14.03.2013 року за №395, відповідно до якого результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки.

Враховуючи ту обставину, що інспектором ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не було належним чином з'ясовано все вищезазначене, в п. 3.2.3 Акту було зроблено помилковий висновок про заниження ПДВ на суму 15 222 грн. за серпень 2012 року. Посилаючись на акт перевірки ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 08.11.2012 року № 3999/226/24990740, відповідно до якого у позивача було знято залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) в розмірі 576 889 три., відповідач вважає, що позивач втратив право на формування рядка 24 декларації з серпня 2012 року. Тому, на думку ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, включення відповідно до уточнюючого розрахунку № 9016519847 від 29.03.2013 року в 24 рядок декларації ПДВ суми в розмірі 561667 грн. є порушенням п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПКУ.

З податковими повідомленнями - рішеннями №0001671501 від 22.05.2012 року про нарахування 1 928 954, 00 грн. податку на прибуток, №0001681502 від 22.05.2013 року про нарахування 22 833, 00 грн. податку на додану вартість, №0000181503 від 01.06.2013 року про нарахування 576 889 грн. податку на додану вартість, №0000191503 від 01.06.2013 року про нарахування 144 222, 25 грн. штрафних (фінансових) санкцій, виданих Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, позивач не погоджується, оскільки вони суперечать діючому в Україні законодавству, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 05 червня 2013 року провадження по даній адміністративній справі було відкрито та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 червня 2013 року о 09:30 год.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання, в якому просить суд роз'єднати адміністративну справу №804/7167/13 - а за позовом Приватного підприємства «Омега» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень у самостійні провадження.

Ухвалою суду від 11 червня 2013 року у задоволенні заявленого клопотання було відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, пояснивши наступне.

В перевіряємому періоді ПП «Омега» здійснювало придбання у нерезидентів одягу та взуття, які були у використанні. Розмитнення товарів здійснювалося за статистичною вартістю, встановленою митними органами. У бухгалтерському обліку ПП «Омега» оприбутковувало товари по контрактній вартості. При здійсненні продажу товарів ПП «Омега» враховувало договірну (контрактну) вартість придбання товарів без врахування митної оцінки вартості, яка вказана по графі митної декларації 46 «статистична вартість».

Однак, на підставі даних митних органів, а саме графи 46 ВМД ПП «Омега» має дані щодо реальної статистичної вартості товарів у розуміння статистичної вартості, встановленої у ВМД, втім при реалізації товарів вказані дані ПП «омега» не враховуються. Перевіркою встановлено порушення щодо заниження податку на прибуток на 1661617 грн.

Крім того, відповідач пояснює, що ПП «Омега» у декларації з податку на прибуток за 2012 рік помилково вдруге у рядку 26 «самостійне виправлення помилок» відображено суму зменшення податкового зобов'язання попередніх періодів у розмірі 41 526, 00 грн., що призвело до неправомірної суми переплати по лицевому рахунку ПП «Омега», внаслідок чого заміть 41 526, 00 грн. на лицевому рахунку підприємства створено переплату у розмірі 83 052, 00 грн.

Отже, відповідно в порушення абзацу 2 п.50.1 статті 50 розділу ІІ Податкового кодексу України, Порядку складання Декларації про прибуток підприємства ПП «Омега» двічі відображено зменшення розміру податкового зобов'язання попередніх періодів в сумі 41 526, 00 грн.

З огляду на вищевикладені обставини представники відповідача вважають, що доводи позивача, наведені в адміністративному позові не спростовують самого факту встановлення порушень, а тому податкові повідомлення - рішення відповідають вимогам законодавства, є правомірними та не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, Приватне підприємство «Омега», як юридична особа, зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22.07.1997 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 046882 (ідентифікаційний код 24990740).

29 квітня 2013 року працівниками Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведено виїзну позапланову перевірку ПП «Омега», про що було складено Акт від 29.04.2013 року №2504/22224990740 «Про результати виїзної позапланової перевірки ПП «Омега», код за ЄДРПОУ - 24990740 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 рр. по податку на прибуток за період з 01.04.2010 по 28.02.2013 р. по податку на додану вартість».

Під час виїзної позапланової перевірки було встановлено що позивач:

- на порушення вимог п. 153.1.3. п. 153.1 ст. 153 Податкового Кодексу України за період ІІ-ІV кварталу 2011 р. та в 2012 р. при складанні Декларації з податку на прибуток занизив «інші доходи» в результаті не врахування з наростаючим підсумком доходів від курсової різниці в сумі 26 868 грн., але під час розгляду заперечень податкова погодилась з фактом відсутності порушень;

- на порушення вимог п. 135.5.15. п. 153.5 ст. 135 Податкового Кодексу України за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року не включив до складу «інших доходів» різниці між справедливою статистичною та договірною вартістю, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 1 675 260 грн.

- на порушення п. 4.3. ст. 4 ЗУ «Про податок на додану вартість», п. 1 88.1 ст. 188. п. 198.6 сі. 198 . п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України безпідставно включив до рядка 24 декларації з ПДВ (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) 561 667 грн. тим самим створивши переплату на особовому рахунку, у зв'язку з чим підлягає нарахуванню 15 222 грн.

Дані про отриманий прибуток містяться у Декларації про прибуток, а саме підприємством отримано прибуток у 2010 році в сумі 101787 гри.. 1 квартал 2011 року в сумі 46580 грн., 2-4 квартали 2011 року в сумі 413 062 грн., в 2012 році в сумі 599080 грн., нарахований податок на прибуток у 2010 році в сумі 25447 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 11645 грн., 2-4 квартали 2011 року в сумі 95004 грн., в 2012 році в сумі 125087 грн. податок на прибуток своєчасно перераховано до бюджету.

Що стосується аналізу звіту про фінансові результати підприємства, і відображених у них збитки, позивач відзначає ту обставину що, методологічні засади відображення вітчизняними підприємствами та організаціями даних про витрати, активи і зобов'язання з податку на прибуток у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності встановлені Положенням бухгалтерського обліку - 17 (далі - ПБО -17).

Суть основних положень ПБО-17 полягає в тому, що у фінансовій звітності податок, обчислений виходячи з прибутку, отриманого як результат фінансово-господарської діяльності, а не розрахованої за правилами, встановленими ПКУ відображаються як витрати з податку на прибуток. Згідно п.3 ПБО-17 прибуток, відображений у звіті про фінансові результати за звітний період, називається обліковим прибутком. З іншого боку, прибуток, визначений за податковим законодавством як об'єкт оподаткування, ПБО-17 називає податковим прибутком.

Проаналізувавши декларації про прибуток позивача, суд вважає висновки відповідача, що підприємство не покриває адміністративні, операційні витрати безпідставними. Підприємство, дійсно, має балансові збитки, сформовані за рахунок інших витрат, а саме витрат, пов'язаних з покриттям донарахування ПДВ до митних цін. згідно ст. 188 ПКУ. Інші витрати нараховуються за рахунок прибутку, після сплати податків.

Донарахування податку на прибуток в акті базується на висновках інспектора податкової служби, про те що підприємство повинно було розраховувати об'єкт оподаткування, виходячи зі «Справедливої статистичної вартості» (акт перевірки стор.8 абзац 4). Але ні в Податковому законодавстві, ні в ПБО - 17 не міститься визначення термінів «Справедлива статистична вартість» та «Статистична вартість» і отже, не зобов'язує керуватися такими термінами. Поняття справедливої вартості в практиці бухгалтерського обліку з'явилося у зв'язку з вступом в дію з 01.01.2000 року Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІХ, і введенням Національних положень (Стандартів) бухгалтерського обліку ( далі по тексту П (с) БО). Згідно з П (с) БО «справедлива вартість» - це сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язань в результаті операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. В даний час відповідно до вимог стандартів бухобліку необхідно визначати справедливу вартість основних засобів (П (с) БО 7), нематеріальних активів (П (с) БУ 8) та запасів (П(с) БО 9) для отримання достовірної та об'єктивної інформації при їх оцінці і переоцінці. Оподаткування операцій податком на прибуток здійснюється згідно з пп. 14.1.71 ст. 14 ПКУ, звичайна ціна товарів визначається сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, така договірна ціна вважається ринковою ціною. Порядок визначення звичайних цін зазначений у ст. 39 ПКУ. Зокрема, згідно з п. 39.13 ст. 39 ПКУ, для імпортованих товарів звичайною ціною продажу на території України є ринкова вартість, але не нижче митної вартості. Відповідно до п. 1, 2 прикінцевих положень ПКУ, визначення звичайних цін здійснюється: до 01.01.2013 р. згідно п. 1.20 ст. 1 закону України «про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі ЗУ № 334/94-ВР); з 01.01.2013 р. - згідно ст. 39 ПКУ

Таким чином, ст. 39 ПКУ, зокрема і п. 39.13 ст. 39 ПКУ, який визначає ціну продажу імпортного товару на території України на рівні, не нижче митної вартості, вступає в дію тільки з 01.01.2013 року. Норми п. 1.20 ЗУ № 334/94-ВР, які діють до 01.01.2013 p., не містять вимоги визнання митної вартості в якості звичайної ціни товару.

Враховуючи вищевикладене, при оподаткуванні податком на прибуток продавець товарів (як у випадку продажу «звичайному» покупцеві, так і при продажу пов'язаній особі) до 01.01.2013 року визнає дохід від продажу імпортного товару на території України, у розмірі договірної вартості товару без ПДВ. При цьому визнання доходу здійснюється, згідно з чинним законодавством, на момент визнання:

- до 01.04.2011 р. - дата першої події, яке настало раніше - оплата чи відвантаження, згідно з п. 11.3.1 ст. 11 ЗУ № 334/94-ВР;

- з 01.04.2011 р. - дата переходу покупцеві права власності на товар, згідно з п. 137.1 ст. 137 ПКУ.

З огляду на вищесказане, суд приходить до висновку, що в податковому законодавстві відсутні вимоги, щодо застосування поняття «справедливої вартості» до об'єкта оподаткування. Оподаткування відповідно до вимог ПКУ повинно здійснюватись за звичайною або митною вартістю (ст. 39 ПКУ). Враховуючи ту обставину, що перевірка здійснювалася за період 01.04.2010 року по 31.12.2012, тобто під час дії п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, відповідно до п. 1, 2 прикінцевих положень ПКУ, то вимоги податкової, щодо включення до складу «інших доходів» різниці між справедливою статистичною та договірною вартістю є незаконними та безпідставними.

Окрім того суд зазначає, що в податковому повідомленні - рішенні № 0001671501 безпідставно збільшено суму донарахованого податку на прибуток. Так, в акті перевірки інспектор податкової служби посилається на заниження податку на прибуток в сумі 1 675 260 грн., відповідно до цього він оформлює проект розрахунку штрафних фінансових санкцій у розмірі 216840 грн. разом 1 892101 грн. Проте в податкову повідомленні - рішенні значиться сума в розмірі 1 928 954 грн. податку на прибуток.

Відповідно до пункту 5 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року за № 984 - за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Однак, суд зазначає, що в порушення цієї вимоги інспектором податкової служби, в акті не було відображено факт заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 1 529 502 грн., в тому числі за липень 2011 року 576 889,00 грн., за серпень 2011 року 353 574,00 грн., за 2012 рік 599 039, 00 грн., за травень 53 301, 00 грн., за вересень 140346, 00 грн., за жовтень 319 124, 00грн., за листопад 29897, 00 грн., за грудень 56371, 00 грн.

В судовому засіданні встановлено, що під час перевірки були надані всі необхідні документи, а саме експортні та імпортні вантажні митні декларації (далі - ВМД), Реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

Первинні документи, у повному обсязі відображені, в доповненнях до акта. Також у доповненні 10 наведені дані по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», а також дані по рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», в якому відображені нарахування й оплата митних платежів, включаючи ПДВ, який відноситься до податкового кредиту. Для складання доповнення 10 були використані всі Вантажні митні декларації, які підтверджують податковий кредит, що засвідчено підписом головного ревізора-інспектора Мороз О. П.

Враховуючи ту обставину, що інспектором відповідача не було належним чином з'ясовано все вищезазначене, суд вважає, що в п. 3.2.3 Акту було зроблено помилковий висновок про заниження ПДВ на суму 15 222 грн. за серпень 2012 року.

Так, посилаючись на акт перевірки ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 08.11.2012 року № 3999/226/24990740, відповідно до якого у Позивача було знято залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) в розмірі 576 889 три., ДПІ вважає, що позивач втратив право на формування рядка 24 декларації з серпня 2012 року. Тому на думку ДПІ включення відповідно до уточнюючого розрахунку № 9016519847 від 29.03.2013 року в 24 рядок декларації ПДВ суми в розмірі 561667 грн. є порушенням п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПКУ

Суд не погоджується з такими висновками ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, враховуючи наступні обставини.

Спірна сума ПДВ в розмірі 576 889 грн. була нарахована відповідно до ВМД за липень 2011 року. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ за платником зберігається право включити в податковий кредит суму ПДВ протягом 365 днів з дати оформлення ВМД, що і було зроблено Позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в липні 2012 року. Не бажаючи збільшувати податковий кредит позивача, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в листопаді 2012 року проводить перевірку, якою знімає з 24 рядку декларації спірну суму ПДВ па тій підставі, що на підприємстві відсутні оригінали ВМД відповідно до яких зроблено нарахування ПДВ (вимоги п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Однак, суд зазначає, що позивач звернувся до відповідача з уточнюючою декларацією своєчасно, тобто в період передбачений п. 198.6 ст. 198 ПКУ, а оригінали ВМД існували і існують на підприємстві і до цього часу. Натомість на підтвердження права позивача, щодо внесення спірної суми ПДВ до 24 рядка існує електронне повідомлення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про результати електронної обробки даних податкової звітності № рdv/479932, відповідно до якого ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська підтверджує той факт, що уточнення які здійснюються до рядку 24 декларації з ПДВ проводяться у порядку який встановлено ст. 50 ПКУ з урахуванням строків давності передбачених ст. 102 ПКУ (1095 днів).

Таким чином суд зазначає, що позивач уточнив суму ПДВ в податковому кредиті (рядок 12.1 декларації) в липні 2012 року в строк передбачений законом, а саме ст. 198.6 ПКУ, а уточнення яке здійснювалось 29.03.2013 року - здійснювалось до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) і такі уточнення здійснюються в строк передбачений загальною нормою Закону ст. 50.1. ПКУ.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.04.2013 року старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб в порядку статті 76 розділу II Податкового Кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «Омега» (код ЄДРПОУ 24990740), про що складено Акт від 29.04.2013 р. № 2530/153/24990740.

Перевіркою встановлено, що ПП «Омега» занизило суму ПДВ при поданні декларації за березень 2013 року у розмірі 580 951, 00 грн.

В Акті від 29.04.2013 року № 2530/153/24990740 інспектор податкової служби посилається на те, що залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21) дорівнює 0, як і залишок від'ємного значення, який після бюджетною відшкодування включається до складу податкового кредиту наступною періоду (рядок 24) також дорівнює 0.

Однак, відповідач не бере до уваги уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9016519847 від 29.03.2013 року, який підприємство подавало саме з метою уточнення даних, які будуть відображатись у декларації за березень 2013 року.

З огляду на це в Акті камеральної перевірки, інспектор, ігноруючи подані позивачем уточнюючі розрахунки, зазначає про заниження сум ПДВ при поданні декларації за березень 2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Щодо стягнення судових витрат з відповідача, суд зазначає, що приписами ч. 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому судові витрати в розмірі 2 294, 00 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Омега».

З огляду на відсутність порушення позивачем норм податкового законодавства з боку позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Омега» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001671501 від 22.05.2013 року про нарахування 1 928 954, 00 грн. податку на прибуток, видане Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Приватному підприємству «Омега».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001681502 від 22.05.2013 року про нарахування 22 833,00 грн. податку на додану вартість, видане Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Приватному підприємству «Омега».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000181503 від 01.06.2013 року про нарахування 576 889,00 грн. податку на додану вартість, видане Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Приватному підприємству «Омега».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000191503 від 01.06.2013 року про нарахування 144 222, 25 грн. штрафних (фінансових санкцій, видане Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Приватному підприємству «Омега».

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Омега» судовий збір в сумі 2 294,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 червня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 21.06.2013 р. СуддяН.В. Захарчук Н.В. Захарчук