Вирок № 32009659, 17.05.2013, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа № 443/574/13-к

Провадження № 1-кп/443/42/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2013 року Жидачівський районний суд Львівської області

в складі: головуючої -судді Галій О.Й.

за участю: секретаря Процака А. М.

прокурора Ткачишин І.В.

та захисника-адвоката ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жидачеві кримінальне провадження № 12013150200000011 від 28.11.2012 р. за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця,

громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого,

позапартійного, непрацюючого, судженого Жидачівським районним судом :

-01.10.1999р. за ст.ст.17,140 ч. 2, ст.ст. 44, 46-1 КК КК України до покарання у виді

позбавлення волі на строк 1 р. 3 міс. з іспитовим строком на 1 рік;

- 08.12.2000 р. за ч. 3 ст. 140, ст.43 КК України до покарання у виді позбавлення волі

на строк 3 роки;

- 16.06.01 р. за ч. 3 ст. 140, ст.ст. 17, 140 ч. 3, ч. 3 ст. 42, 43 КК України до покарання

у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 міс. з конфіскацією майна;

- 01.11.2005 р. за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці;

- 04.07.2006 року за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на

строк 5 років, ст. 75 КК України на 1 рік,

- 02.04.2008 р. за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 162,

ст.ст.70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці.

за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ст. 395 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, 31.05.2012 р. приблизно в 16.50 год в с. Лисків Жидачівського району Львівської області, знаходячись в жилому будинку ОСОБА_2, повторно, відкрито викрав мобільний телефон «Нокіа 1616» ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 176 грн, стартовий пакет «Київстар» - 10 грн, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

ОСОБА_4, будучи особою щодо якої, після звільнення з місць позбавлення волі, постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 05 квітня 2012 року був встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік, з метою ухилитися від нагляду, незважаючи на наявні у нього обов'язки, будучи ознайомленим з порядком та умовами адміністративного нагляду і попередженим, що в разі порушення правил адміністративного нагляду буде притягнутий до кримінальної відповідальності, на початку червня 2012 року самовільно без повідомлення працівників міліції залишив визначене йому місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, де проживав до моменту затримання, тобто до 09.03.2013 року.

ОСОБА_3 свою вину в пред»явленому йому обвинуваченні визнав частково. Зокрема, визнав вину в тому, що після звільнення з місць позбавлення волі, знаючи про встановлений адміністративний нагляд, в пошуках роботи, оскільки за місцем проживання не було роботи, поїхав в м. Київ, де працював на тимчасових роботах із червня 2012 р. по березень 2013 р.

Щодо вміненого йому відкритого викрадення мобільного телефону в ОСОБА_2, то не заперечує самого факту викрадення телефону, однак вважає, що так як потерпілий спав, то не міг бачити, як він викрав телефон, а тому вважає, що вчинив таємне, а не відкрите викрадення чужого майна. Про те, що ОСОБА_2 кричав вслід за ним коли вийшов з будинку, щоб повернув телефон, він не чув. Не може пояснити чому не признався ОСОБА_2 що викрав у нього телефон, коли потерпілий приблизно через 2 год, після викрадення ним телефону, прийшов до нього додому. Телефон видав працівникам міліції. У вчиненому розкаюється, просить його суворо не карати.

Окрім часткового визнання вини обвинуваченим його винуватість у вмінених кримінальних правопорушеннях підтверджується наступними доказами:

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що 31.05.2012 р. приблизно в 15 год повернувся додому із заготівлі лісодеревини і, так як був втомлений, приліг та задрімав. Проснувся від того, що хтось ходив по кімнаті. В той момент, коли повернув голову, побачив знайомого ОСОБА_4 який простягнув руку до холодильника і взяв мобільний телефон, який лежав зверху та пішов до виходу. Він вибіг за обвинуваченим і кричав, щоб повернув телефон. Однак, незважаючи на його звернення, ОСОБА_4. побіг через огорожу на сусіднє подвір»я, де ніхто не проживає. Через 20 хв вийшов з будинку і пішов до обвинуваченого додому. ОСОБА_4 заперечив факт викрадення у нього телефону. Він сказав обвинуваченому, щоб до 22 год подумав і повернув йому телефон. Оскільки, він не повернув телефон, тому звернувся в райвідділ міліції, де в обвинуваченого вилучили телефон. Матеріальних претензій до ОСОБА_3 немає, викрадене повернуто, просить його суворо не карати.

Протоколом огляду місця подія від 01.06.2012 р., згідно якого у ОСОБА_3 вилучено мобільний телефон « Нокіа 1616» ІМЕІ НОМЕР_1, який, як він пояснив, викрав у ОСОБА_2

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 9/259 від 07.06.2012р. підтверджується вартість мобільного телефону марки «Нокіа 1616» ІМЕІ НОМЕР_1.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 05.04.2012 р. відповідно до якої ОСОБА_3 призначено адміністративний нагляд строком на один рік.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого, аналізуючи їх та співставляючи із зібраними по справі доказами, наведене свідчить про те, що ОСОБА_4. дає непослідовні, суперечливі показання з метою уникнення відповідальності за вчинене і розцінює як обраний метод захисту

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 відкрито викрав чуже майна (грабіж), повторно та самовільно залишив місце проживання- с. Лисків Жидачівського району з метою ухилення від адміністративного нагляду, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені, відповідно, ч. 2 ст. 186 та ст. 395 КК України, за які підлягає відповідальності.

При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який позитивно характеризуються за місцем проживання, розкаюється у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, відшкодував шкоду, думку потерпілого, який просить суворо не карати- це обставини, які пом"якшують покарання, обставина, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп»яніння і вважає, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, ближче до мінімальної межі, передбаченої санкціями вмінених частин статтей, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.186, ст. 395 КК України і призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

- за ст. 395 КК України у виді арешту на строк 3 місяці.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Строк відбування покарання засудженому обчислювати з 09 березня 2013 року, тобто з часу його затримання.

Стягнути із ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету Жидачівського району ( ЄДРПОУ 37942901, ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, р/о 31119115700157, код класифікації доходів бюджету 24060300 ін. надходження)- 470 (чотириста сімдесят) грн. 40 коп- вартість проведеної експертизи.

Речовий доказ: мобільний телефон залишити потерпілому ОСОБА_2., згідно його розписки.

Запобіжний захід - тримання під вартою залишити до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.

Головуюча - суддя