Постанова № 32009548, 20.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. Справа № 5023/7832/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Медуниця О.Є., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю

прокурора - Маматова М.О. посвідчення № 009189 від 13.10.2012 року

представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Статівки О.Є. за дорученням від 16.10.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природній сфері (вх. № 1700Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 23 квітня 2013 року у справі

за позовом Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м.Харків в інтересах держави в особі Ізюмської міської ради, м.Ізюм, Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Югран», с.Пісочин, Харківського району, Харківської області

про стягнення 1056581,86 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Ізюмської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ «Югран» на користь держави в особі Ізюмської міської ради майнову шкоду, заподіяну пошкодженням - деформацією 7 пам'яток археології (курганів) внаслідок ведення на ній ТОВ «Югран» діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції в розмірі 1056581,86 грн. перерахувавши на р/р №31510931700012, код бюджетної класифікації 24060300 інші надходження, одержувач Ізюмське УДК ГУДКУ у Харківській області, код 24134350, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011 (т.1 а.с.3-7).

20 жовтня 2011 року прокурор подав через канцелярію суду уточнення позовної заяви, в якій спросить стягнути з ТОВ «Югран» на користь держави в особі Ізюмської міської ради майнову шкоду, заподіяну пошкодженням - деформацією об'єктів культурної спадщини, в розмірі 1056581,86 грн., перерахувавши на р/р №31510931700012, відкритий в Ізюмському УДК ГУДКУ у Харківській області, код 24134350, КБК 50110000 "цільові фонди, утворені Верховною радою Автономної республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади", банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011 (т.1 а.с.82-87).

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 квітня 2013 року (суддя Погорєлова О.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природній сфері подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23 квітня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказує на те, що Висновком управлінням культури та туризму Харківської обладміністрації № 08-20/1198 від 19.04.2007 року не встановлювався факт наявності чи відсутності пам'яток археології (курганів) на земельних ділянках щодо яких розроблено проект, а лише зазначено про заборону ведення будь-якої діяльності, що створює загрозу пам'яткам за умови включення площі земель під курганами, визначення сервітуту для проїду та проходу до пам'яток. Також зазначає, що під час розгляду адміністративної справи не досліджувався Лист Інституту археології НАН України від 30.05.2011 року та виконаний розрахунок збитків, спричинений відповідачем внаслідок ведення на земельних ділянках, зайнятих курганами, діяльності по вирощуванню сільгоспкультур.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні його представник зазначив, що оскаржене рішення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності і прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги позбавлені будь-якого фактичного та правового обґрунтування. Вказує на те, що в уточненій позовній заяві прокурор, зробив свій необгрунтований та протилежний ви сновок, що 7 курганів, розташованих на території Ізюмської міської ради, не є пам'ятками археології, а є щойно виявленими об'єктами культурної спадщини. Також зазначає, що прокурором не надано доказів того, що на земельних ділянках, які оброблялися відповідачем, наявні будь-які пам'ятки археології або об'єкти культурної спадщини. На цій підставі рішення господарського суду Харківської області від 23 квітня 2013 року просить залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.

Приймаючи до уваги належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представникапозивача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи прокурора та відповідача колегія суддів встановила наступне.

В обгрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що в порушення вимог ст.ст. 124, 125 Земельного кодексу України, без винесення в натуру меж земельної ділянки, встановлення охоронних зон курганів, укладення договору оренди та його державної реєстрації, ТОВ "Югран" у 2007 році розпочало використовувати земельну ділянку на території м. Ізюм шляхом розорювання та вирощування сільськогосподарської продукції. 24.05.2011 року фахівцями управління культури і туризму ХОДА та ДП ОАСУ "Слобідська археологічна служба" проведено обстеження земельної ділянки на території Ізюмської міської ради, яка використовується ТОВ "Югран" без оформлення у встановленому Законом порядку правовстановлюючих документів на землю. В ході вказаного обстеження встановлено факт пошкодження - деформації 7 пам'яток археології (курганів) внаслідок ведення на ній ТОВ "Югран" діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції. Інститутом Археології Національної Академії Наук України 30.05.2011 року проведені археологічні дослідження щодо встановлення майнової шкоди, заподіяної пошкодженням пам'яток археології внаслідок ведення вищевказаної діяльності ТОВ "Югран", яка склала 1056581, 86 грн. Розмір заподіяної шкоди ТОВ "Югран" в сумі 1056381, 86 грн. також підтверджується висновком судово-економічної експертизи ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 6992 від 29.06.2011 року. Доказами вчинення правопорушення відповідачем є пояснення директора ТОВ "Югран" щодо проведення всіх сільськогосподарських робіт лише з його дозволу та відома на підставі попереднього договору про укладання договору оренди земельної ділянки від 12.04.2007 року з Ізюмською міською радою, протоколами про вчинення Трачем Я.І. адміністративних правопорушень, передбачених ст. 53-1 КУпАП, інформацією Ізюмської міської ради. ТОВ "Югран" умисно протягом 2007-2011 років використовує земельні ділянки на території Ізюмської міської ради Харківської області без правовстановлюючих документів на землю, винесення в натуру меж земельної ділянки, встановлення охоронних зон культурної спадщини до укладання договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку, тоді як висновком управлінням культури та туризму Харківської обладміністрації № 08-20/1198 від 19.04.2007 року, який міститься в розробленому на замовлення ТОВ "Югран" проекті відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заборонена будь-яка діяльність, на території пам'яток археології.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що уточненою позовною заявою прокурором фактично був змінений матеріальний об'єкт позову, а саме з пошкодження - деформація 7 пам'яток археології змінено на пошкодження - деформацію об'єктів куль турної спадщини.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Рішенням 2 сесії 5 скликання Ізюмської міської ради № 0016 від 11.05.2006 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Югран" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення на умовах оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ізюмської міської ради. Зобов'язано ТОВ «Югран» у термін до 1 вересня 2006 року подати на розгляд міської ради проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок (т.1 а.с.79).

З матеріалів справи вбачається, що 12 квітня 2007 року між Ізюмською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Орган» (орендар) укладено Попередній договір № 16 про укладення договору оренди земельної ділянки площею 189,00 га, розташованої на території Ізюмської міської ради. Відповідно до п.2 Попереднього договору орендар зобов'язався за власні кошти виготовити проектно-технічну документацію, необхідну для укладення Договору оренди земельної ділянки (1 а.с.72,73).

У судовому засіданні прокурор та представник відповідача зазначили, що для розробки документації із землеустрою директором ТОВ "Югран" Трачем Я.І. був укладений відповідний договір на виконання означених робіт із СПДФО Тупіком О.Д. При розробленні Тупіком О.Д. документації із землеустрою у вересні 2006 року була виконана топографічна зйомка трьох земельних ділянок загальною площею 184,5 га на території Ізюмської міської ради для подальшого укладення договору оренди ТОВ "Югран", на час проведення якої земельні ділянки ніким не використовувались та були забур'янені. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Югран" наприкінці 2006 - на початку 2007 років СПДФО Тупік О.Д. був поданий для погодження до управління культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації. Вказаний проект був повернутий розробнику документації, оскільки на земельній ділянці знаходились пам'ятки археології (кургани), в зв'язку з чим вони повинні бути вилучені із землекористування. При повторному складанні плану відведення земельних ділянок СПДФО Тупіком О.Д. на топографічну зйомку були нанесені пам'ятки археології (кургани).

З Висновку Управління культури та туризму Харківської облдержадміністрації № 08-20/1198 від 19.04.2007 року вбачається, що за результатами розгляду матеріалів погодження проекту відведення земельних ділянок ТОВ «Юрган», для ведення сільськогосподарського виробництва на території Ізюмської сільської ради Харківської області управління культури і туризму облдержадміністрації, керуючись розділом IV, ст.ст. 18, 123 Земельного кодексу України та діючим пам'яткоохоронним законодавством, встановило, що на цих земельних ділянках не виявлені пам'ятки історії та монументального мистецтва. Але на них знаходяться 7 пам'яток археології з наземними ознаками - кургани. Загальна площа земель, зайнятих пам'ятками археології на земельних ділянках загальною площею 183,2819 га, що відводиться ТОВ "ЮГРАН" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ізюмської міської ради Харківської області складає 1,2007 га. Згідно зі ст. 17 Закону України „Про охорону культурної спадщини" пам'ятки археології є державною власністю та не підлягають роздержавленню. На території пам'яток археології забороняється будь-яка діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'яткам, згідно зі ст. ЗО Закону України „Про охорону культурної спадщини''. Ураховуючи це, управління культури і туризму облдержадміністрації погоджує проект відведення земельних ділянок на вказані цілі ТОВ "ЮГРАН", за умови виключення необхідної площі земель під пам'ятками археології, визначення сервітутів для проїзду та проходу до пам'яток археології. Діяльність зазначеної особи повинна відповідати вимогам чинного пам'яткоохоронного законодавства. (т.1 а.с. 12).

З Акту обстеження стану об'єкта культурної спадщини № 31 від 24.05.2011 року, складеного фахівцями Управління культури і туризму ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини» також вбачається, що встановлено факт пошкодження - деформації 7 пам'яток археології (курганів) внаслідок ведення на ній ТОВ "Югран" діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції (т.1 а.с.131).

З матеріалів справи вбачається, що Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Ізюмської міської ради звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «Югран» шкоди на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пленумом Вищого господарського суду України, у постанові від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та

відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284.

Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993 року №284, відшкодуванню підлягають зокрема збитки власників землі і землекористувачів якщо вони обґрунтовані.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

На прямий причинний зв'язок між правопорушенням та шкодою на думку прокурора вказує те, що ТОВ "Югран" умисно протягом 2007-2011 років використовує земельні ділянки на території Ізюмської міської ради Харківської області, тоді як Висновком управлінням культури та туризму Харківської обладміністрації № 08-20/1198 від 19.04.2007 року заборонена будь-яка діяльність на території пам'яток археології.

Колегія суддів ставиться критично до тверджень прокурора з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 року по справі № 2а-13712/11/2070, яка залишена без змін ухва лою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року по даній справі, висновок Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації щодо погодження відведення земель них ділянок відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ізюмської міської ради Харківської області № 08-20/1198 від 19.04.2007 року визнано недійсним.

Відповідно до ст. 35 ГГІК України, факти, встановлені рішенням господар ського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені су дом і мають значення для вирішення спору.

Приймаючи до уваги, що висновок Управління культури і туризму Харківської об ласної державної адміністрації № 08-20/1198 від 19.04.2007 року, яким встанов лено, що на вказаних земельних ділянках розташовано 7 пам'яток археології, визнано рішенням суду недійсним, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у прокурор не може зазначати цей доказ як підставу своїх позовних вимог.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що в уточненій позовній заяві прокурором фактично змінений об'єкт позову, а саме пошкодження - деформація 7 пам'яток археології було змінено на пошкодження - деформацію об'єктів культурної спадщини.

При цьому, уточнені позовні вимоги та позов до уточнення, обґрунтовані одними і тими ж самими доказами, а саме: вищевказаним висновком управління культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації № 08-20/1198 від 19.04.2009 року, розрахунком, який виконаний Інститутом археології Національної академії наук України, висновком спеціаліста - оцінювача Монохонової Т.Г. від 17.06.2011 року та експертним висновком ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса від 29.06.201 1 року.

Але, вказані документи, надані прокурором, не можуть бути доказами за- подіяння відповідачем державі збитки у розмірі 1056581,86 грн. шляхом пошкодження - деформації об'єктів культурної спадщини, оскільки в зазначених документах міститься інформація про пошкодження - деформацію саме 7 пам'яток археології, а не щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, та подальші розрахунки збитків здійснювалися як пошкодження - деформація пам'яток археології.

Також в уточненій позовній заяві прокурором не зазначено, які саме об'єкти культурної спадщини і чи визнані відповідно до діючого законодавства об'єктами культурної спадщини, (чи визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, або інше) та яким чином були пошкоджені або деформовані, скільки са ме було деформовано або пошкоджено об'єктів культурної спадщини, а також не уточнено - вказані об'єкти були пошкоджені чи деформовані.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що з Додатку № 1 "Перелік щойно виявлених археологічних об'єктів культурної спадщини" до наказу управління культури Харківської об ласної державної адміністрації від 02.03.2005 року № 25 "Про затвердження переліку щойно виявлених археологічних, історичних об'єктів та об'єктів мо нументального мистецтва" курганна група (п. 217 Додатку) у кількості 6 курганів знаходиться на землях Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області на захід та на північний захід від села Бабенкове. ГІри цьому, у вказаному додатку до наказу не міститься жодних відомостей про виявлення чи наявність курганів на території міста Ізюм (Ізюмської міської ради). Крім того, у п. 217 Додатку № 1 до наказу містяться відомості про наяв ність 6 курганів, замість 7 (т.1 а.с.153-155).

Відровідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що прокурор всупереч положенням ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а саме, що відповідачем було пошкоджено - деформовано 7 пам'яток археології (об'єктів куль турної спадщини) внаслідок чого державі було заподіяно збитки у розмірі 1056581,86 грн., а також взагалі не доведено наявність на земельних ділянках, які оброблялися відповідачем пам'яток археології або об'єктів культурної спадщини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 23 квітня 2013 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природній сфері задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природній сфері залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23 квітня 2013 року у справі № 5023/7832/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Постанову складено 17.06.2013 року.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Шепітько І.І.