Ухвала суду № 32007775, 21.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 р.Справа № 2а-2623/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Гарник А.С.

з участю: представників комунального підприємства "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" - Задорожнюк Антоніни Миколаївни, Борець Юрія Івановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2012 року комунальне підприємство "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" (далі КП "ТВКГ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі Южноукраїнська ОДПІ Миколаївської області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 листопада 2011 року

- №0000672301 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 319 441 грн.;

- №0000632301 щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість (далі ПДВ) в розмірі 578 205 грн., в тому числі 462 564 грн. за основним платежем та 115 641 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000622301 щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 85 844 грн., в тому числі 68 675 грн. за основним платежем та 17 169 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржені ним рішення прийняті на підставі помилкового застосування ОДПІ норм податкового законодавства, яке регулювало спірні правовідносини. Зазначає, що підприємство вірно визначило податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що перевіркою позивача встановлено заниження податкових зобов'язань, що і стало підставою для прийняття оскаржених рішень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення №0000622301, №0000632301, №0000672301, прийняті 29 листопада 2011 року Южноукраїнською ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби, скасувати.

В апеляційній скарзі Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В вересні-жовтні 2011 року ОДПІ провела планову виїзну перевірку КП "ТВКГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року до 30 червня 2011 року, результати якої оформлені актом від 11 листопада 2011 року №89/23-01/31948866.

Серед інших порушень, які позивачем не оскаржуються, в акті перевірки зазначено про порушення Підприємством таких норм податкового законодавства:

- - п.4.1 ст. 4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 68 675 грн.;

- - п.п.139.1.5 п.139.1 ст. 139, п.п.159.1.5 п.159.1 ст. 159 ПК України, внаслідок чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за півріччя 2011 року на суму 31 9441 грн.;

- - п.1.11 ст. 1, п.11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 46 2564 грн.

На підставі акту перевірки 29 листопада 2011 року відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000622301, яким КП "ТВКГ" збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства на суму 68 675 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 17 169 грн.;

- №0000632301, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 46 2564 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 115 641 грн.;

- №0000672301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства за півріччя 2011 року на суму 319 441 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що визначення позивачу податкових зобов'язань та застосування до нього штрафів відбулось на підставі невірної правової оцінки спірних правовідносин з боку інспекції, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.1.11 ст. 1, п.11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.159.1.5 п.159.1 ст. 159 ПК України.

В апеляційній скарзі Южноукраїнська ОДПІ Миколаївської області вказується, що позивачем невірно застосовано норми амортизації за проведені ремонти основних засобів, введених в експлуатацію до 01 січня 2004 року; безпідставно збільшено валові доходи, шляхом віднесення до них непогашеної заборгованості перед ДП "Енергоатом" та невірно відображено об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємства за 2010 рік.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 8 п. 8.6. пп. 8.6.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції до 1 січня 2004 р., норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал): група 1 - 1,25 відсотка.

Законом України Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24 грудня 2002 року № 349-IV зазначену норму було викладено в такій редакції: "Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки". Відповідно до п. 15 Перехідних положень цього Закону, норми амортизаційних відрахувань, встановлені цим Законом для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються починаючи з 1 січня 2004 року.

Наказом ДПА України від 11 грудня 2006 р. № 766 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток передбачено, що:

- амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 01.01.2004, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 01.01.2004, а саме: група 1 - 1,25 %; група 2 - 6,25 %; група 3 - 3,75 %;

- амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 після 01.01.2004, здійснюється за нормами амортизації згідно з підпунктом 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про прибуток", а саме: група 1 - 2 %; група 2 - 10 %; група 3 - 6 %.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що підприємство правомірно застосовано норму амортизації 2%, так як об'єктом амортизації є не самі основні фонди, як були введені в експлуатацію до 01 січня 2004 року, а витрати на їх поліпшення, а саме ремонт цих фондів, який був здійснений після 01 січня 2004 року.

Стосовно доводу апелянта про безпідставне збільшення валових доходів, шляхом віднесення до них непогашеної заборгованості перед ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" судова колегія зазначає наступне.

Відповідно пп. 12.1.5. п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 12 п. 12.1. пп. 12.1.5. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Стаття 159 п. 159.1. пп. 159.1.5. ПК України передбачає: якщо в наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує (відновлює) витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Як вбачається з матеріалів справи, в описових частинах рішень господарського суду Миколаївської області від 27 квітня 2011 року у справі №12/179/10 та від 08 червня 2011 року у справі №12/178/10 за позовом ДП "Енергоатом" до КП "ТВКГ" про стягнення заборгованості, зазначено, що підприємство визнало позовні вимоги в частині основної суми боргу, заперечувало тільки проти задоволення позову в частині суми позову, яка складається з нарахованих відсотків і інфляції.

Судова колегія також зазначає, що (як вбачається з ЄДРСР) на момент апеляційного провадження по даній справі судові рішення господарського суду Миколаївської області від 27 квітня 2011 року у справі №12/179/10 та від 08 червня 2011 року у справі №12/178/10 набрали законної сили, що додатково підтверджує правомірність збільшення валових доходів шляхом віднесення до них непогашеної заборгованості перед ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК "Енергоатом".

Таким чином, підприємством не порушено вимоги законодавства щодо включення до складу валових доходів суми боргу перед ДП "Енергоатом".

Відповідно п.11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку, тобто наведена норма покладає на позивача обов'язок визначати базу оподаткування ПДВ за касовим методом.

Пунктом 1.11 статті 1 цього ж Закону визначено поняття касового метода, як метода податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №37 від 24 липня 2008 року, згідно якого позивач перерахував ДП "Енергоатом" 20 984 626, 81 грн. в рахунок погашення заборгованості за надання останнім послуг із водо- і теплопостачання з посиланням на ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (а.с. 95). Ці кошти являються державною субвенцією КП "ТВКГ".

В листі Державної податкової адміністрації України від 14 травня 2007 року №5903/5/16-1516 визначено, що базою оподаткування ПДВ поставки житлово-комунальних послуг є саме встановлений тариф, а не бюджетні виплати, які отримує платник податку понад встановлений тариф, оскільки такі виплати за своєю природою є відшкодування державою збитків підприємствам у зв'язку з державним регулюванням цін, а не компенсацією вартості товарів (послуг), проданих (наданих) таким платником податку.

Відповідно пп.3.2.7 п.3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі субсидій, дотацій за рахунок бюджетів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що державна субвенція не є компенсацією вартості послуг та товарів, а тому на неї ПДВ не нараховується, що було вірно визначено позивачем.

Також судова колегія не приймає довід апелянта про невірне відображення КП "ТВКГ" об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства за 2010 рік, внаслідок чого занижена сума податку на прибуток підприємства в розмірі 29 178 грн.

Пунктом 2 рішення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №1393 "Про надання пільги по сплаті податку на прибуток" від 26 жовтня 2010 року визначено наступне: "Надати КП "ТВКГ" пільгу щодо оподаткування шляхом звільнення від сплати податку на прибуток підприємства за підсумками діяльності за 2010 рік" (а. с. 190), тобто така пільга надана позивачу на весь 2010 рік.

Зміст даного рішення спростовує довід апелянта про те, що позивач звільнявся від сплати податку тільки в останньому IV кварталі 2010 року, тоді як він застосував пільгу при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства за весь 2010 рік.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що визначення позивачу податкових зобов'язань та застосування до нього штрафів відбулось на підставі помилкових висновків відповідача, а тому податкові повідомлення-рішення №0000622301, №0000632301, №0000672301 від 29 листопада 2011 року підлягають скасуванню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 травня 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: