Постанова № 32006462, 16.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 року 12:38 810/1206/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Васильківської міської ради Київської області до Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області про визнання нечинною постанови та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Васильківська міська рада Київської області (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області (надалі - відповідач) про визнання нечинною постанови №38 від 21.02.2013 та скасування вимоги, викладеної в цій постанові.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач неправомірно прийняв постанову про проведення перевірки, оскільки підстави для її проведення відсутні; прокурору було відомо про розгляд судом справ про визнання незаконними та скасування рішень Васильківської міської ради. Зазначає, що на цей час не існує жодного документа, який підтверджує, що земельна ділянка, яка надавалась підприємцю ОСОБА_1, надавалась й іншим громадянам. Прокуратурою раніше неодноразово проводились перевірки обставин, які стали підставою для прийняття цієї постанови. Просить суд визнати не чинною постанову про проведення перевірки та скасувати викладені в ній вимоги.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, у позові просив суд відмовити. Зазначив, що постанову прийнято в порядку здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів у відповідності до чинного законодавства. Однією з підстав для її прийняття була необхідність виконання вказівок прокуратури вищого рівня. Відповідач вважає, що законність передачі земельних ділянок громадянам можливо перевірити лише у ході перевірки, за наслідками якої буде надано правову оцінку діям службових осіб. Пояснив, що постанову про проведення перевірки винесено на підставі матеріалів адміністративної справи, яку по суті судом не розглянуто, оскільки судом винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Заступником Васильківського міжрайонного прокурора Київської області 21.02.2013 винесено постанову №38 про проведення перевірки додержання та застосування законів у Васильківській міській раді, яку вручено представнику позивача 22.02.2013. Як вбачається з постанови, перевірку призначено на підставі Закону України «Про прокуратуру» за власною ініціативою прокурора; установлено, що згідно з витягом з рішення Васильківської міської ради № 01.01-13-V від 22.12.2006 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проектів відведення земельних ділянок у власність. Окрім того, відповідно до витягу з рішення Васильківської міської ради № 08.01-16-V від 09.02.07 міською радою надано ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 дозволи на розробку проектів відведення земельних ділянок у власність, а відповідно до витягу з рішення Васильківської міської ради № 09.01-17-У від 06.04.07 надано ОСОБА_16 дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність. У подальшому рішенням Васильківської міської ради № 07.12-25-V від 28.12.2007 переліченим 15-ти громадянам передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,1 га кожному та надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою. У той же час, між Васильківською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі від 15.03.05. Таким чином, з 15.03.05 ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки загальною площею 1,4 га терміном на 5 років. Як вбачається з матеріалів, на підставі яких призначалася ця перевірка, землі, що надавалися вищевказаним громадянам, накладалися на землі, що передані в оренду ОСОБА_1 Ці факти можуть свідчити про можливі порушення вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині передачі земельної ділянки без згоди попереднього власника (користувача) на дану земельну ділянку та порушення порядку зміни цільового призначення земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою Київської області з листом від 14.03.2013 Васильківському міжрайонному прокурору Київської області направлено для виконання протокол оперативної наради у заступника прокурора області від 01.03.2013, на якій обговорено результати надання Генеральною прокуратурою України практичної допомоги в організації представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень, у тому числі з питань земельних відносин. Під час надання практичної допомоги працівниками Генеральної прокуратури України здійснено виїзд і до Васильківської міжрайонної прокуратури, за результатами якого зорієнтовано цю прокуратуру на підготовку актів прокурорського реагування за наявними матеріалами перевірок та судових справ.

Дослідженими судом матеріалами справи встановлено, що рішенням восьмої сесії двадцять четвертого скликання Васильківської міської ради від 13 лютого 2004 р. №43-08-XXIV «Про передачу в оренду земельної ділянки під розміщення тепличного господарства приватному підприємцю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 затверджено технічну документацію про передачу в оренду земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, під розміщення тепличного господарства; передано в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,4 га по АДРЕСА_1 терміном на 5 років. У зв'язку з цим між Васильківською міською радою Київської області та ОСОБА_1 15.03.2005 укладено договір оренди земельної ділянки на 5 років та складено акт приймання-передачі земельної ділянки.

У подальшому різними рішеннями Васильківської міської ради надано дозволи на розробку проектів відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, а потім рішенням двадцять п'ятої сесії п'ятого скликання Васильківської міської ради від 28.12.2007 «Про розгляд заяв громадян про передачу у приватну власність та оренду земельних ділянок для індивідуального жилого будівництва, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, гаражного будівництва, городництва» № 07.148-25-V передано у приватну власність земельні ділянки громадянам для будівництва жилих будинків і господарських будівель, ведення особистого селянського господарства садівництва, гаражного будівництва в розмірах і на умовах згідно з додатком 1. Так, згідно з додатком 1 до рішення громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_10, ОСОБА_6 передано у приватну власність та надано в користування земельні ділянки на території Васильківської міської ради.

Заступником Васильківського міжрайонного прокурора до Відділу Держкомзему у м. Василькові 29.03.2011 направлено вимогу щодо надання інформації, в якій зазначено, що прокуратурою проводиться перевірка порушення права на землю ОСОБА_1 При цьому прокурором направленофайл Іп4 для перевірки накладання інших земельних ділянок на земельну ділянку, передану в оренду ОСОБА_1

30 березня 2011 р. Відділом Держкомзему у м. Васильків Київської області на цей запит прокуратури надано графічні матеріали з відображенням ситуації щодо розташування земельних ділянок, а саме: земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка перебуває в оренді ФОП-ОСОБА_1, і земельних ділянок по вул. Прорізній і Сосновій, які перебувають у власності громадян, з якого вбачалося накладання цих земельних ділянок.

Крім того, в матеріалах справи є інформація про те, що земельну ділянку позивач у 2005 р. надавав ОСОБА_1 як приватному підприємцю, тоді як згідно з листом від 08.12.2008 державного реєстратора Виконавчого комітету Васильківської міської ради ОСОБА_1 в період з 30.06.2004 по 12.12.2006 не був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець.

У 2010 р. ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківського міської ради м. Василькова та Васильківського міського відділу земельних ресурсів Держкомзему України про визнання протиправним та скасування рішення. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 цю позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з другою неявкою позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 в адміністративній справі 2а-3545/11/1070 у зв'язку з другою неявкою позивача позовну заяву за позовом Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Деркомзему у Київській області до Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_15, треті особи: Відділ Держкомзему у Василькові Київської області, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень Васильківської міської ради Київської області.

Не погоджуючись з прийнятою прокурором постановою позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Частиною 1 статтею 19 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Наказом Генеральної прокуратури України № 111 від 12 листопада 2012 року «Про затвердження Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів».

Так, пунктом 2.4 вказаного Положення передбачено, що підставами для проведення перевірки прокурором за власною ініціативою є дані, що свідчать про можливі порушення законності. Висновки про наявність підстав для проведення перевірки можуть бути зроблені за наслідками проведених аналізів, узагальнень, опрацювання інформацій про стан законності, вивчень актів та матеріалів органів державного нагляду (контролю), матеріалів розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, матеріалів кримінальних проваджень, інформаційних баз даних державних органів, повідомлень у засобах масової інформації, мережі Інтернет та з інших джерел, які також можуть відображатися в: дорученнях Генерального прокурора України, наданих у межах компетенції дорученнях його першого заступника, заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, областей та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників; наказах Генерального прокурора України; планах роботи органів прокуратури; рішеннях колегій Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня; рішеннях нарад у керівників органів прокуратури; дорученнях прокуратури іншого регіону щодо проведення перевірки, яка потребує вчинення окремих дій у межах повноважень, передбачених статтею 20 Закону України «Про прокуратуру»; інших організаційно-розпорядчих документах.

При цьому ч.2 ст.19 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

Повноваження прокурора при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів визначено статтею 20 Закону України «Про прокуратуру». Згідно з вимогами вказаної норми закону дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

Відповідно до приписів ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови. За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня приймає рішення про задоволення скарги та скасування постанови або про відмову у задоволенні скарги. Оскарження постанови до прокурора вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду, яке може бути здійснене нею протягом десяти днів з дня одержання рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги.

Оригінали витребуваних чи отриманих прокурором актів, документів та матеріалів мають бути повернуті відповідним особам після закінчення перевірки, крім випадків доручення їх до матеріалів кримінального провадження в порядку, передбаченому процесуальним законодавством. У разі необхідності до закінчення перевірки можуть бути повернуті копії зазначених документів.

З урахуванням наведеного суд вважає, що правові наслідки перевірки для суб'єкта, що перевіряється, можуть мати місце лише після її проведення та оформлення окремих актів реагування прокурора, прийняття яких має виключно імовірний характер. Це означає, що за результатами проведення перевірки в залежності від встановлених обставин такі акти може бути й не прийнято.

Отже, вирішення питань щодо прийняття постанови про проведення перевірки належить до виняткової компетенції органів прокуратури та є способом реалізації покладених на них законодавством функцій у сфері нагляду за додержанням і застосуванням законів. Заборона у проведенні прокурором перевірки за наявності підстав для її проведення означатиме заборону здійснювати покладені на прокуратуру законодавством функції та завдання. Крім того, прийняття постанови про проведення перевірки не може порушувати права або законні інтереси суб'єкта, що перевіряється, оскільки застосування до нього будь-яких санкцій чи заходів відповідальності таке рішення не передбачає.

Судом установлено, що до винесення оскарженої постанови про проведення перевірки Васильківська міжрайонна прокуратура мала інформацію про можливі порушення земельного та іншого законодавства, зокрема щодо накладення земельних ділянок по АДРЕСА_1, яка перебуває в оренді ФОП-ОСОБА_1 та земельних ділянок по вул. Прорізній і Сосновій, які перебувають у власності інших громадян, а також щодо відсутності реєстрації ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця тощо. При цьому рішення суду по суті цих порушень та стосовно перевірки законності вищевказаних рішень Васильківської міської ради, про які стверджує позивач, було відсутнім. Отже, підстави для проведення перевірки були.

Тому суд вважає, що з підстав та у порядку, визначеному Законом України «Про прокуратуру», призначення прокурором проведення перевірки та винесення постанови є способом реалізації покладених на нього законодавством функцій у сфері нагляду за додержанням і застосуванням законів. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 26.03.2013 у справі за позовом ТОВ «Зараз» до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин суд дійшов висновку, про те, що постанова №38 про проведення перевірки від 21.02.2013 є правомірною і відповідає вимогам чинного законодавства, підстави для визнання її не чинною відсутні, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 квітня 2013 р.