Рішення № 32006326, 20.06.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 20.06.2013

Справа № 334/3476/13-ц

Провадження № 2/334/1794/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі :

головуючого - судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Єфремової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення аліментів, зазначивши, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 09.08.1997 року по 27.07.2000 рік. Від даного шлюбу вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться проживає разом з матір"ю та знаходиться на її утриманні. Відповідач намагається уникнути свого обов"язку по утриманню дитини, матеріальну допомогу надає не в повному обсязі та періодично. Враховуючи, що син хворіє на деформацію обох стоп та потребує особисте лікування, все це потребує додаткових матеріальних витрат, які відповідач добровільно не надає. В зв'язку з тим, що відповідач має нефіксований прибуток, позивачка просить суд стягнути на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1000 гривень, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивачка підтримуючи свої позовні вимоги, доводила суду, що матеріальне становище відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 1000 гривень, але працюючи на посаді директора ТОВ"Медіа-Мастер", він навмисно вказує свій прибуток заниженим, щоб уникнути будь яких питань з приводу розміру аліментів. Крім того, позивачка вказувала на той факт, що відповідач має задовільний стан здоров"я та не має інших осіб на своєму утриманні.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечуючи проти обов"язку батька утримувати свою дитину, вважає, що підстав для стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі не має, оскільки він працює на штатній роботі і його заробітна плата складає: у березні 2013 року - 180 гривень; у квітні 2013 року - 600 гривень. Отже представник відповідача вважає, що аліменти слід стягувати з відповідача у частці від доходу в розмірі 1/5 частини від його доходів, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

1/5 частку представник відповідача обґрунтовує тим, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживає разом з матір"ю, а з 2008 року мешкає зі своєю бабусею за адресою: с.Солоне Вільнянського району Запорізької області. Навчається у Солонянському навчально-виховному комплексі. Тобто дитина знаходиться на утриманні лише батька та бабусі, а мати проживає окремо і участі у вихованні дитини та її утриманні не приймає.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, а також дослідивши надані матеріали, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно зі ст. 10 та ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Так, ст. 131 ЦПК України передбачає, що сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Згідно ст.. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.08.1997 року по 27.07.2000 рік, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.3). Від даного шлюбу подружжя має неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який за об"єктивними обставинами проживає разом з бабусею, але кошти на утримання отримує від матері. Відповідач, кошти на утримання сина надає не регулярно, а утримувати сина самостійно позивачці тяжко.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьком дитини є ОСОБА_2, тобто відповідач по справі (а.с.5).

Також в судовому засіданні встановлено, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, тому визначити реальну частку для стягнення аліментів не можливо. Однак, закон передбачає у подібних випадках, визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статей 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за рішенням суду.

За ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 182 СК України закріплює мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Заперечуючи позов, відповідач подав довідку що на тепершеній час він працює на посаді директора ВАТ „Медіа-Мастер" та за останні місяці йому виплачена заробітна плата: за березнеь 2013 року - 180 гривень, за квітень 2013 року - 600 гривень.

Ця обставина має істотне значення для визначення виду грошового способу стягнення аліментів.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає доцільним присудження коштів на утримання дитини саме у твердій грошовій сумі, оскільки суд не може передбачити подальший заробіток відповідача, тим паче, що у судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти мінливого доходу відповідача, відповідно не може прийти до висновку про отримання відповідачем регулярного доходу.

За змістом ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Подана відповідачем довідка з місця його роботи з нарахованою заробітною платою за березень та квітень 2013 року не впливають на законність та обґрунтованість при вирішення спору щодо виду стягнення аліментів та їх розміру, оскільки зазначені обставини не існували на час звернення позивача до суду із зазначеними позовними вимогами.

Відсутність інших записів за період до пред'явлення позивачем позову, стверджує тільки обставину нерегулярного, мінливого доходу.

Доводи представника відповідача про врахування того факту, що мати не приймає участі в утриманні дитини не приймалися судом до уваги, оскільки доведено, що проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з бабусею та відвідування спеціального закладу викликано лише незадовільним станом здоров"я самої дитини. А надані позивачем довідки про участь її у вихованні сина підтверджено в суді.

Утримання дітей зобов'язує батьків віднаходити відповідні засоби, зокрема роботу, яка добре оплачується.

При визначенні розміру аліментів, судом було враховано, що для забезпечення мінімального набору непродовольчих товарів та послуг законодавчо закріплений грошовий мінімум, для дітей віком до 18 років -1197 грн., а також той факт, що відповідач, офіційно працевлаштований, має задовільний стан здоров"я та не має стягнень за іншими виконавчими документами. Доказів того, що на його утриманні не має осіб, які потребують матеріальної допомоги судом добуто не було.

Доводи відповідача який є працездатним і не має інших утриманців про його незначний заробіток не має пріоритетності над зобов'язанням утримувати свою дитину.

За положеннями ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Виходячи з положення даної норми закону, суд з урахуванням юридично значимих обставин, визначених ч. 1 ст. 192 СК України, вважає правильним стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини 605 гривень.

В іншій частині позові відмовити.

Крім того, оскільки позивачі по даній категорії справ звільняються від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при подачі позову, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ст.81 ЦПК України.

На підставі ст..84 ЦПК України витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

У відповідності до ст..88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем доведено, що при зверненні з позовом до суду вона зверталася до послуг адвоката ОСОБА_4 Вартість послуг адвоката склала 150 гривень, які підлягають стягненню з відповідача у встановленому порядку.

Керуючись ст. ст. 141, 180, 181, 182, 184, 192 СК України, ст.ст. 10, 60, 81,84, 88, 169, 212, 224, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (Ідентифікаційний номер НОМЕР_2), яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 605 ( шістьсот п"ять) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 23.04.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (Ідентифікаційний номер НОМЕР_2), яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 - витрати по оплаті послуг адвоката у розмірі 150 (сто п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Державного бюджету Ленінського району м. Запоріжжя (р\р 31211206700006 в УДКУ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУДКУ у Запорізькій області, ОКПО 38025423, МФО 813015, код суду 37408421) - судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

В іншій частині позові відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Ю.Козлова