Ухвала суду № 32006317, 21.06.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 144/542/13-ц Провадження № 22-ц/772/1583/2013Головуючий в суді першої інстанції:Панченко Д.І.Категорія: 45Доповідач: Жданкін В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Жданкіна В.В.

Суддів: Медяного В.М., Пащенко Л.В.

При секретарі: Куленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу (далі - СВК) «Сокирянський» с.Сокиряни про визнання недійсним договору оренди землі, за апеляційною скаргою СВК «Сокирянський» с.Сокиряни на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 08 травня 2013 року,

В с т а н о в и л а :

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 08 травня 2013 року зазначений позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 12 січня 2011 року між ОСОБА_2 та СВК «Сокирянський» с.Сокиряни Теплицького району Вінницької області, зареєстрований 4 травня 2011 року у відділі Держкомзему в Теплиць кому районі за № 052370004000709. Судові витрати на користь позивача стягнуто з відповідача.

У апеляційній скарзі СВК «Сокирянський», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове по суті вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Відповідно до положень статті 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із оскаржуваного рішення суду вбачається, що таке рішення є по суті правильним і справедливим, а тому скасованим бути не може.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №971046 позивачу ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 3,3189 га, яка розташована на території Сокирянської сільської ради Теплицького району, Вінницької області.

12 січня 2011 року між ОСОБА_2 та СВК «Сокирянське» укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки площею 3,3189 га, терміном на п'ять років, що був зареєстрований у відділі Держкомзему у Теплицькому районі 4 грудня 2011 року за № 052370004000709.

Встановлено, що у договорі оренди землі укладеному між ОСОБА_2 та СВК «Сокирянське» відсутні істотні умови, які встановлені законом, а саме в договорі не зазначено існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельних ділянок, а також не передбачено умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок. Також у договорі відсутня інформація про об'єкт оренди, а саме не вказано кадастровий номер. Крім цього відсутні документи, що є невід'ємною частиною договору, а саме план або схема земельної ділянки, кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, акт прийому-передачі земельної ділянки.

Задовольняючи позов та визнаючи недійсним укладений між ОСОБА_2 та СВК «Сокирянське» 12 січня 2011 року договір оренди, суд першої інстанції правильно виходив із встановлених ним обставин, що у договорі оренди відсутні істотні умови, а саме існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельних ділянок та умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок, наявність яких у договорі передбачено положеннями абзаців 9 та 12 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі», що відповідно до положень частини 2 цього Закону є підставою для визнання договору оренди землі недійсним. Правильно суд виходив із того, що відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених, цією статтею цього Закону, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За правилами абзаців 2, 9 та 12 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Виходячи із положень частини 2 цієї статті цього Закону відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов є підставою для визнання договору оренди недійсним.

У відповідності до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За правилами частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 2, 3, 4,5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Отже, відсутність у спірному договорі оренди істотних умов встановлених абзацами 9 та 12 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» є достатньою підставою для визнання вказаного договору оренди землі недійсним, відповідно до правил частини 2 статті 15 цього Закону.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Доводи про те, що оспорюваний договір оренди землі був укладений за погодженням сторін і умови договору відповідали їх волі не спростовує висновки суду, оскільки цей договір не відповідає вимогам частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» щодо істотних умов договору, що є беззаперечною підставою для визнання договору недійсним.

Відсутність у Типовому договорі оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 3 березня 2006 року, обов'язкових умов договору - умова передачі її в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, правового значення не має, оскільки такі умови передбачені законом, що має вищу юридичну силу, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині також є безпідставними.

Отже, оскаржуване рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Сокирянський» відхилити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 08 травня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді:

З оригіналом вірно: