Постанова № 32006204, 19.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа № 926/411/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Гнатюк Г.М.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу ПАТ «Авіакомпанія «Буковина»,м.Чернівці

на рішення господарського суду Чернівецької області від 28.05.2013 року

у справі № 926/411/13

за позовом ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», м.Київ

до ПАТ «Авіакомпанія «Буковина»,м.Чернівці

про стягнення заборгованості у сумі 138 511,87 грн.,

з участю представників:

від скаржника - не з»явився;

від позивача -не з»явився

Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв'язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Представник скаржника в судове засідання 19.06.2013р. не з'явився, подав суду клопотання від 17.06.2013р., в якому просить розгляд апеляційної скарги відкласти у зв'язку з тим, що повноважний представник знаходиться у відрядженні. Оцінюючи подане відповідачем клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК). З огляду на викладене, беручи до уваги документальну непідтвердженість клопотання відповідача, зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, колегія суддів в задоволенні клопотання апелянта відмовляє.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 28.05.2013 року у справі №926/411/13 (суддя Байталюк В.Д.) позов ПАТ «Акціонерної страхової компанії «Інго Україна» задоволено та стягнуто з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Буковина» 109 536,83грн. основного боргу, 17 964, 04 грн. - інфляційних витрат, 11 011,00 грн.- 3% річних та 2 770,23 грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач - приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Буковина», м.Чернівці подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 28.05.2013 року у справі №926/411/13, посилаючись, зокрема, на те, що оскаржуване рішення є незаконне, винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки при винесенні оскаржуваного рішення мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими. На думку апелянта господарським судом Чернівецької області не було встановлено чи є вина відповідача у не виконанні зобов'язання перед позивачем за договором обов'язкового страхування повітряних суден №272900185 від 04.02.2009 року.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

04.02.2009 між позивачем та відповідачем було укладено договір обов'язкового страхування повітряних суден № 272900185, згідно з умовами якого (п.п.4.1) загальна сума страхового платежу становить 462 000,00 грн.(еквівалент 60 000,00 доларів США) та вноситься страхувальником (відповідачем) у національній валюті України (за офіційним обмінним курсом Національного банку на день внесення) на підставі рахунків страховика (позивача) у такі терміни:

1) перший платіж у сумі 115500,00 грн. до 15.04.2009;

2) другий платіж у сумі 115500,00 грн. до 15.07.2009;

3) третій платіж у сумі 115000,00 грн. до 15.10.2009;

4) четвертий платіж у сумі 115000,00 грн. до 10.01.2010.

За умовами Договору відповідач зобов'язався своєчасно вносити страхові платежі в установлені договором розміри та терміни (пункт 8.2), згідно з пунктом 12.1 термін дії договору встановлено з 00 годин 00 хвилин за Київським часом 10 лютого 2009 року до 24 години 00 хвилин за Київським часом 09 лютого 2010 року.

Сторони неодноразово змінювали строки сплати та суму страхової премії шляхом укладення доповнень до Договору.

Востаннє, 09.02.2010 сторони уклали доповнення № 11 до Договору, відповідно до пункту 2 якого у зв'язку з простоєм повітряного судна здійснили перерахунок страхової премії і змінили розмір і строки її сплати, визначивши, що загальна страхова премія за Договором складає 251599,43 грн. (еквівалент 32675,25 доларів США) та встановивши наступний порядок сплати:

1) другий платіж у сумі 43469,04 грн. до 15.07.2009;

2) третій платіж у сумі 115500,00 грн. до 15.10.2009;

3) четвертий платіж у сумі 92630,39 грн. до 10.01.2010.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки по рахунку позивача, за період з 10.11.2009 по 29.01.2010 відповідачем сплачено 142 062,60 грн. у рахунок сплати страхової премії згідно Договору.

Таким чином господарським судом Чернівецької області встановлено, що із суми страхового платежу (страхової премії) в розмірі 251599,43 грн. згідно з доповненням № 11 до Договору відповідачем не сплачено 109536,83 грн.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав.

Відповідно до ст..625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох відсотків річних простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Матеріалами справи, а саме протоколом від 07.05.2010 року підтверджується факт визнання відповідачем заборгованості перед позивачем по сплаті страхової премії по ряду укладених між сторонами договорів, у тому числі по Договору, заборгованість згідно якого є предметом даного спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101,103,105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Чернівецької області від 28.05.2013р. у справі № 926/411/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Судові витрати покласти на скаржника.

4.Повний текст постанови складено « 21» червня 2013р.

Головуючий суддя Михалюк О. В.

суддя Гнатюк Г.М.

суддя Мельник Г. І.