Постанова № 32006154, 18.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р.Справа № 5017/3781/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 18.06.2013р.:

від позивача: Добров Р.М., за довіреністю №01-13/7391 від 25.12.2012р.;

від відповідача: ОСОБА_3, за паспортом серія НОМЕР_1 від 20.10.1999р.;

ОСОБА_4, за довіреністю №5122 від 12.10.2011р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області

від 23 квітня 2013 року

по справі №5017/3781/2012

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.06.2013р..

В судовому засіданні 18.06.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2013р. по справі №5017/3781/2012 (головуючий суддя: Рога Н.В., судді: Зайцев Ю.О., Демешин О.А.) відмовлено у задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ФО-П ОСОБА_3 про розірвання договору оренди, виселення та стягнення з посиланням на те, що Свідоцтво про право власності Серія НОМЕР_2, відповідно до якого нежилі приміщення підвалу площею 137,0 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належать територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, органом державної реєстрації об'єктів нерухомості зареєстроване не було, а отже, у позивача було відсутнє право на укладення договору оренди нежилого приміщення №62/31 від 30.10.2006р. з ФО-П ОСОБА_3

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся позивач - Департамент комунальної власності Одеської міської ради з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2013р. по справі №5017/3781/2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Департаменту комунальної власності задовольнити у повному обсязі, мотивуючи це тим, що судом не звернено увагу на те, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області» до переліку державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування був включений житловий та нежитловий фонд місцевих рад народних депутатів, отже, територіальна громада набула право комунальної власності на нежитловий фонд рад народних депутатів, а тому згідно з Свідоцтвом про право власності від 14.02.2006р. нежиле приміщення підвалу, загальною площею 137.0 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

З матеріалів справи вбачається, що 30.10.2006р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та ФО-П ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №62/31, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу загальною площею 137,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з метою розміщення майстерні з ремонту теле - і радіоапаратури (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 строк дії договору - з 30.10.2006р. до 01.05.2007р.

Пунктами 2.4, 2.5 договору встановлено, що орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності, за повідомленням орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради з дня їх вступу в законну силу.

Відповідно до п. 5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

15.03.2007р. сторонами укладено додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення №62/31 від 30.10.2006р., яким продовжено строк дії договору до 14.03.2010р. та змінено розмір орендної плати на суму 1189,12 грн. (з ПДВ), починаючи з 01.01.2007р.

Додатковим погодженням від 01.11.2010р. до договору оренди нежитлового приміщення №62/31 від 30.10.2006р., строк дії договору продовжено до 01.05.2011р.

В матеріалах справи наявне Свідоцтво про право власності Серія НОМЕР_2 від 14.02.2006р., відповідно до якого нежитлове приміщення підвалу загальною площею 137,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належить Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2013р. з Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції витребувано інформацію щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 137,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на даний час.

11.03.2013р. на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 28.02.2013р. державним реєстратором прав на нерухоме майно надані відомості щодо об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з наданої інформації, право власності на спірний об'єкт на даний момент зареєстровано за громадянином України ОСОБА_5, відповідно до договору купівлі-продажу р.№11154 від 30.11.2007, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Як вбачається з матеріалів справи, Департамент комунальної власності Одеської міської ради стверджує, що відповідач неналежним чином виконує умови договору оренди, а саме: орендну плату сплачував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01.04.2011р. по 31.04.2012р. за ним утворилася заборгованість по орендній платі у сумі 100615,96 грн., у зв'язку з чим, на підставі ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, просить розірвати зазначений договір оренди нежилого приміщення №62\31 від 30.10.2006р. та виселити ФО-П ОСОБА_3 з нежитлових приміщень підвалу загальною площею 137,0 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Як свідчать матеріали справи, 14.02.2006р. виконавчий комітет Одеської міської ради, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №370 від 05.07.2004р., видав Свідоцтво про право власності Серія НОМЕР_2, згідно якого нежилі приміщенні підвалу площею 137,0 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належать територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.

При цьому, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації права власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на підвальне приміщення площею 137,0 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно листів Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" від 27.06.2012р. та №1139-06\308 від 25.02.2013р. підвальне приміщення площею 136,0 кв.м по АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради зареєстроване не було.

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради на момент укладення договору з ФО-П ОСОБА_3 30.10.2006р. не була власником підвального приміщення площею 137,0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим її виконавчий орган - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (на даний час - Департамент комунальної власності Одеської міської ради), не мав повноважень на передачу зазначеного приміщення в оренду та укладання договору оренди нежилого приміщення №62\31 від 30.10.2006р..

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, ними зокрема є наступні: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Враховуючи наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди нежилого приміщення №62\31 від 30.10.2006р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ФО-П ОСОБА_3, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про розірвання договору оренди нежилого приміщення №62\31 від 30.10.2006р., виселення та стягнення орендної плати.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2013р. скаржника Департамент комунальної власності Одеської міської ради зобов'язано сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки при її поданні.

Відповідно до п.п. 2.10, 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Між тим, скаржник не у повному обсязі виконав вимоги ухвали Одеського апеляційного господарського суду, а тому апеляційний господарський суду приходить до висновку про необхідність стягнення зі скаржника судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 450,88 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2013р. по справі №5017/3781/2012 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2013р. по справі №5017/3781/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул. Артилерійська, 1 р/р 37326027001909 МФО 828011 в ГУДКУ в Одеській області, ЗКПО 26302595) до Спеціального фонду Державного бюджету України (ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача: 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)», символ звітності 206, код ЄДРПОУ суду 26016990) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 88 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 21.06.2013р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.