ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" червня 2013 р. Справа № 926/533/13.
за позовом публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго», м. Чернівці
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці
про стягнення 1707,59 грн.
Суддя Гурин М.О.
представники:
від позивача -Тимофійчук Л.М., дов. від 09.01.2013 року
від відповідача - ОСОБА_3, довіреність від 12.06.2013 року
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» звернулося з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1707,59 грн., заборгованості за перевищення договірних величин спожитої електричної енергії в лютому 2013р.
Ухвалою від 18.05.2013 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 28.05.2013 року за участю представників сторін.
Ухвалою суду від 28.05.2013 року у зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 13.06.2013 року. В судовому засіданні 13.06.2013р. оголошено перерву до 18.06.2013р.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення її по суту, суд встановив:
17.11.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" (правонаступником якого є позивач) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 укладено договір за № 1600 (далі - договір) про постачання електричної енергії, згідно якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок, а останній зобов'язався оплачувати вартість використаної електричну енергію та виконувати інші умови, визначені договором.
Відповідно до пункту 2.3.4. договору № 1600 відповідач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показників лічильників та подання їх до Електоропостачальної організації» не пізніше 19 числа щомісячно.
Згідно пункту 2.3.5 договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за послуги компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та своїми електроустановками згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».
Пунктом 2 додатку №1 до договору № 1600 «Порядок розрахунків», встановлено, що відповідач на протязі 5 операційних днів з початку розрахункового періоду здійснює попередню оплату в розмірі 100% заявленої величини обсягу споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період. Розмір суми платежу розраховується відповідачем самостійно як сума добутків обсягів заявленої величини споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період на тариф відповідного класу, який буде діяти в наступному розрахунковому періоді.
Згідно пункту 8 додатку №1 до договору № 1600 «Порядку розрахунків» відповідач самостійно на протязі 5 операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за активну електричну енергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактичної спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених у відповідності з пунктом 2 цього додатку, а також проводить оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків з надання послуг перетікання реактивної енергії, пеню, індекс інфляції та інші платежі. Остаточний розрахунок споживач здійснює на підставі рахунку за тарифом, який діяв на кінець розрахункового періоду.
Згідно пункту 9.4 договору № 1600 він вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Станом на момент вирішення спору договір є чинним.
Як вбачається з матеріалів справи згідно додатку № 2 до договору № 1600 ліміт споживання електроенергії по об'єкту за адресою АДРЕСА_2 за період з січня по грудень 2013 р. становить помісячно 7 тисяч кВт.год. (копія додатку додається).
Проте 18.01.2013 р. від відповідача надійшла заява про зменшення ліміту споживання послуг за лютий місяць цього року до граничних 5500 кВт.год.(копія заяви додається) Згідно відповіді від 21.01.2013 р., що була надана ОСОБА_1, договірний обсяг споживання електричної енергії на лютий 2013 р. зменшено до 5500 кВт.год. (копія відповіді додається).
Проте 19.02.2013 р. представниками Чернівецького РЕМ було знято контрольні показники засобів обліку, а саме: на лічильнику №01065594 показник 111534,83 кВт.год., а отже за лютий 2013 р. відповідачем було спожито понаднормово 893 кВт.год. за, що нараховано двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії, що становить 1707,59 грн..(розрахунок додається). Розрахунок заборгованості, що виникла у зв'язку з різницею між договірною та фактично спожитою величиною 20.02.2013 року було надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом, оскільки ФОП ОСОБА_1 відмовилась від підпису.(докази відправлення розрахунку додаються).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, проте, як встановлено матеріалами справи відповідач неналежним чином виконав свій
обов'язок щодо оплати вартості активної електроенергії.
Згідно пункту 4.2.2. договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.
Відповідно ч.4 пункту 5.1. договору у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік встановлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.
Сторони узгодили у встановленому п. 5.1 договору порядку договірних величин споживання електричної енергії на 2012 рік (наявні в матеріалах справи копії додатків до договору з обсягами споживання на 2012 рік).
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Рахунок на оплату та акт звірки взаємних розрахунків про сплату боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в жовтні 2012р. договірних величин споживання електричної енергії направлено поштою разом з претензією № 1037 від 06.11.2012 року.
У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з нарахуванням за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії проведеної позивачем, вважає, що структура такої плати повинна складатись з однієї частини, яка відповідає оплаті за товар, та другої частини, яка відповідає штрафній санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Тобто, енергопостачальна компанія в порушення вимог Закону України "Про електроенергетику", роз'яснень НКРЕ України № 4739/11/17-07 від 02.08.2007р., № 457/11/17-08 від 24.01.2008р., провела подвійне нарахування штрафних санкцій за перевищення договірних величин споживання електричної енергії ФОП ОСОБА_1 в лютому 2013р. в розмірі 1707,59грн.
В письмових поясненнях по справі від 18.06.2013р. позивач вважає, що частиною 7 статті 27 ЗУ "Про електроенергетику" санкції, передбачені частиною 6 статті 26 цього Закону, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Перевищення договірної величини споживання електроенергії є штрафною господарською санкцією у розумінні ст. 230 ГК України, порядок застосування якої регулюється виключно Постановою КМУ № 441 від 24.03.1999 року та ЗУ «Про електроенергетику».
Згідно п. 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. N 441, споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність, згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".
Частиною 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Таким чином, Законом і Договором визначено розмір штрафної санкції, яка застосовується до Споживача за порушення обов'язку дотримання договірного обсягу споживання електроенергії, встановленого умовами Договору. Норма ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику» та умови Договору не суперечать вимогам господарського законодавства та повністю відповідають нормам ст. 216, 230, 231, 234 ГК України.
При цьому позивач зазначає, що застосування двократного тарифу до обсягів перевищення договірних величин споживання електроенергії та отримані кошти, як сума штрафу (санкція), не є компенсацією вартості товарів, і не змінюють базу оподаткування ПДВ поставлених товарів/послуг, в розумінні пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.
Зазначені у письмових поясненнях позивача листи НКРЕ, не мажуть вважатися належними доказами неправомірності з боку позивача проведених нарахувань штрафних санкцій, оскільки не є нормативно-правовими актами, носять роз'яснювальний характер, не встановлюють правових норм.
Вище значенні листи НКРЕ були прийнятті до введення в дію положень податкового кодексу України, яким визначено базу оподаткування ПДВ поставлених товарів/послуг, а тому не приймаються судом до уваги.
Суми коштів, що сплачуються у вигляді штрафів та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення поставки, 3 відсотків річних від вартості несвоєчасно поставлених товарів/послуг (або інший відсоток, встановлений договором) при затримці постачання товарів/послуг покупцю, не змінюють базу оподаткування поставлених товарів/послуг.
Підпунктом 139.1.11 пункту 139.1 статті 139 ПКУ передбачено: суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку, не включаються до складу витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.
Таким чином, ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» здійснило нарахування суми перевищення договірної величини спожитої електричної енергії, виходячи з вимог ЗУ «Про електроенергетику», Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. N 441 та умов Договору, не змінюючи базу оподаткування поставленого товару.
Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини перевищення не виконав, з останнього слід стягнути 1707,59 грн.
Отже, вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" (м. Чернівці вул. Прутська, 23/а код 00130760) - 1720,50грн. боргу за перевищення договірної величини спожитої електричної енергії на р/р №26039309800000 в ЧОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 356334, код 00130760 та 1720,50грн. судового збору на поточний рахунок 26002027113542 в ФВАТ «Укрексімбанк», МФО 356271, код 00130760.
Повне рішення складено та підписано 21.06.2013 року.
Суддя Гурин М.О.
Судове рішення № 32006110, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 18.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 926/533/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: