Постанова № 32004977, 10.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 р. Справа № 820/380/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О. Шалаєвої І.Т.

представника позивача Козирєва С.С.

представника відповідача Курченко К.В.

прокурора Вензель Ю.М., Васильця Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЯ 77" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 820/380/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЯ 77"

до Харківської обласної митниці

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙЯ 77", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.11.2012 р. №123 та від 10.12.2012р. №128.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на допущення Харківською обласною митницею порушення законодавства при визначенні суми грошових зобов'язань ТОВ «АЙЯ 77», що призвело до прийняття необґрунтованого податкового повідомлення-рішення. Так, на думку позивача, в ході перевірки, оформленої актом від 16.11.2012 р. №0050/12/807000000/36458760, відповідач дійшов неправильного висновку про те, що антидемпінгові заходи, встановлені рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. №АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки", підлягають застосуванню протягом усього строку, на який вони запроваджувались, не зважаючи на зупинення дії цього рішення ухвалою суду про забезпечення адміністративного позову протягом періоду з 05.11.2009 р. по 21.01.2010 р.

Позивач вважає, що оскільки на момент здійснення ним митних операцій відповідні положення рішення №АД-216/2009/4402-37 не підлягали застосуванню, подальше відновлення дії цього рішення не може мати наслідком донарахування відповідних платежів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АЙЯ 77" у задоволенні адміністративного позову.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року та прийняти нову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 03.06.2013 року представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Прокурор також просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції 10.06.2013року не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із його зайнятістю у судовому засіданні у Харківському окружному адміністративному суді.

Колегія суддів, вирішивши надане письмове клопотання представника відповідача, визнала за можливе завершити апеляційний розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки сторони надали свої пояснення в судовому засіданні 03.06.2013 року, Харківська обласна митниця є суб'єктом владних повноважень, посадовою особою органу державної влади, коло осіб для представлення повноважень якого чинним законодавством не обмежено, а зазначена відповідачем обставина неможливості забезпечення представника відповідача не визнана поважною.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, прокурора, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками Харківської обласної митниці відповідно до ч.1 ст.351 Митного кодексу України, наказу Харківської обласної митниці від 30.10.2012 р. № 1009 проведено невиїзну документальну перевірку фактів митного оформлення позивачем товару "шприци з полімерних матеріалів з голками або без голок" за період з 01.03.2010 р. по 15.09.2010 р. та з 25.11.2010 р. по 16.03.2011 р.

За результатами перевірки складено акт №0050/12/8070000000/36458760 від 16.11.2012р., згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «АЙЯ 77» вимог законодавства України в галузі митної справи у зв'язку з несплатою антидемпінгового мита, що призвело до порушення вимог Митного кодексу України, Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" в частині повноти сплати антидемпінгового мита за імпорт товарів, в результаті чого занижено податкові зобов'язання на суму 1 200 931,61 грн., в тому числі: антидемпінгового ввізного мита - 1 200 931,61 грн., податку на додану вартість - 0,00 грн. (а.с. 7-12).

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками, позивач звернувся до митного органу із запереченнями, які висновком від 28.11.2012 р. №14/01-14991 залишені без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки Харківською обласною митницею прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 р. "Р" №123, яким ТОВ «Айя 77» визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 1 499 221,52 грн., у тому числі за основним платежем - 1 200 931,61 грн., та за штрафними санкціями - 298 289,91 грн. (а.с. 21-22).

За результатами адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012 р. №129, яким визначено ТОВ «АЙЯ 77» суму податкових зобов'язань за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 1 200 931,61 грн. (а.с. 24-25).

Також встановлено, що рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 р. "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки" застосовано остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних: об'ємом 2 мл, 5 мл, 10 мл походженням з Китайської Народної Республіки, об'ємом 5 мл, 10 мл, походженням з Королівства Іспанія, об'ємом 10 мл походженням із Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, об'ємом 10 мл походженням з Федеративної Республіки Німеччина, про що 06.10.2009 р. у №183 газети "Урядовий кур'єр" розміщене відповідне повідомлення.

Відповідно до п.5 зазначеного рішення, воно набирає чинності через 30 днів з дня опублікування повідомлення про нього в газеті "Урядовий кур'єр", тобто 05.11.2009 р.

Крім того, встановлено, що дію зазначеного рішення для забезпечення адміністративного позову зупинено ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 р. у справі №2а-3851/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фогт Медікал Логістік", Товариства з обмеженою відповідальністю "Медік-О-Планет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство економіки України, Відкрите акціонерне товариство "Гемопласт", Закрите акціонерне товариство "Тюмень-Медіко-Сміла") про визнання протиправним та скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки". У подальшому зазначені заходи забезпечення позову було скасовано постановою суду Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 р.

Дію зазначеного рішення також зупинено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010 р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р. рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року №АД-216/2009/4402-37 скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 р. у справі № К-40593/10 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р. скасовано; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 р., якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено, залишено в силі.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судове рішення мотивовано і тим, що для суб'єктів господарювання, на яких поширювалась дія рішення від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37, обсяг прав та обов'язків залишався незмінним, як на момент дії цього рішення, так і на момент його зупинення.

При цьому, суд вважав помилковим проведення аналогії із припиненням дії нормативного правового акту, - в силу зміни законодавства, із зупиненням дії такого нормативно-правового акту у межах забезпечення адміністративного позову, із відповідними наслідками зворотної дії у часі, оскільки зміна чи скасування чинних норм права є процесом правотворчості, який притаманний суб'єктам законодавчої (підзаконодавчої) діяльності, тобто органам законодавчої влади, а не судової.

Суд першої інстанції вважав, що обов'язок позивача по сплаті антидемпінгових платежів, встановлених рішенням від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37, з огляду на чинність цього нормативно-правового акту протягом всього часу з моменту його прийняття, не нівелювався відповідними судовими рішенням про зупинення дії вказаного рішення, а по суті мало характер відкладальної дії, що реалізовано відповідними податковими повідомленнями-рішеннями, правомірність яких оскаржується у рамках даної справи.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Встановленим є факт, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Айя 77» на підставі митних декларацій та документів під час зупинення дії рішення ввезено на митну територію України товар "шприци з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних об'ємом 5 мл та 10 мл в режимі імпорту, за кодом 9018311000 згідно з УКТЗЕД за наступними митними деклараціями: від 07.09.2010 р. №МД807070001/2010/114790, від 01.12.2010 р. №МД807070001/2010/118751, від 17.12.2010 р. №МД807070001/2010/119441, від 03.02.2011 №МД807070001/2011/120765.

Як свідчать письмові докази та не заперечувалося сторонами, країна походження зазначених товарів- Іспанія. Ставка ввізного мита на вказаний товар була визначена позивачем на рівні 0%.

Порушенням вимог законодавства України в галузі митної справи, відповідно до ст.458 МК України (адміністративним правопорушенням) є: протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Тобто, митним органом встановлено протиправні, винні дії позивача, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України.

Однак, суд першої інстанції залишив поза своєю увагою той факт, що позивач, переміщуючи 07.09.2010р., 01.12.2010 р.,17.12.2010 р. та 03.02.2011р. товари (шприци з полімерних матеріалів з голками або без голок), діяв на підставі чинного на час проведення митних процедур законодавства України у митній справі.

Представником митного органу та прокурором не заперечувався той факт, що при здійсненні митного оформлення товару позивач виконав вимоги, передбачені наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 р. «Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», а працівниками Харківської митниці були здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками в ВМД.

Здійснюючи митний контроль, відповідач виконав приписи п.п.17, пп.23 п.3 наказу ДМС України № 314 від 20.04.2005 року щодо перевірки правильності класифікації та кодування товарів відповідно з поданими документами, правильність нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД , застосування пільг з їх сплати у відповідності з законодавством та випущено товар у вільний обіг.

На момент ввезення позивачем товару на митну територію України, оформлення ВМД та подання їх відповідачу для здійснення митного контролю антидемпінгове мито не справлялось у зв'язку з тим, що діяли ухвала окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010 р. у і (І; справі №2а-3851/10/2670, якими в якості забезпечення адміністративного позову призупинено Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 №АД-216/2009/4402-37. Цей факт сторонами не заперечувався. Більше того, представник митного органу як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції пояснив, що навіть за наявності бажання у позивача в період зупинення дії Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 №АД-216/2009/4402-37 в період з 12.03.2010 р. по 15.09.2010 р. та з 25.11.2010 р. по 16.03.2011 р. при здійсненні митного оформлення згаданих товарів антидемпінгове мито сплатити було неможливо.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається в двох формах, в тому числі зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. На час дії рішень судів про забезпечення позову в порядку ст. 117 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень, що зупинені такими ухвалами, не підлягають виконанню. Скасування ухвал суду про забезпечення позову в порядку ст. 117 КАС України не є підставою для відновлення дії оскаржуваних рішень на той період часу, коли вони були призупинені. Зазначене кореспондується з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р.

Відповідно до приписів п. 20 ч. 1 ст. 4 МК України, митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97. № 574, Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації (затвердженої наказом ДМС України від 09.07.97. № 307), правильність оформлення вантажної митної декларації, тобто перевірка декларації, здійснюється митним органом при прийнятті вантажної митної декларації.

Відповідач, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи придбаний позивачем товар на митну територію України, погодився з відомостями щодо звільнення позивача від сплати антидемпінгового мита.

Відповідно до п.п. 9.1.16. пункту 9.1.ст.9 Податкового кодексу України, мито є загальнодержавним збором, відносини з приводу установлення та справляння якого, відповідно до п.9.2 Кодексу, регулюються Митним кодексом України.

Пунктом 54.5. статті 54 Податкового Кодексу України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналогічні положення містив і Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент імпорту товару протягом 2010 року.

Згідно пункту 4.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податку не несе відповідальність за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку встановленому цим Законом.

Підпунктом "г" пункту 4.2.2. вказаного Закону №2181 визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Статтею 88 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року (що діяв на момент подання декларацій), яка визначає обов'язки декларанта, не встановлено обов'язок декларанта розраховувати суму податкового зобов'язання; обов'язок встановлено тільки щодо надання документів та відомостей для такого розрахунку.

Суд першої інстанції посилався на те, що відповідно, до частини 1 статті 17 Закону України (чинного в момент виникнення спірних правовідносин) «Про єдиний митний тариф», мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

Встановленим є факт, що відповідно до норм п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, відповідачем здійснений митний контроль, тобто проведені сукупні заходи в межах повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку, про що свідчать надані ВМД.

Однак, суд першої інстанції безпідставно не врахував, що сума мита вже була нарахована Харківською обласною митницею під час митного оформлення товару, застосуванню підлягає пункт 54.5. Податкового кодексу України, а тому позивача не може бути притягнуто до відповідальності у формі додаткових нарахувань зі сплати антидемпінгового мита, передбаченого статтею 11 Закону України «Про єдиний митний тариф».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Митного кодексу України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, заперечуючи проти позову, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Натомість позивач, на виконання приписів ч.1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції Укераїни.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до ч.2 ст. 205 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1, п.4 ст. 198, п.1. п.3, п. 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЯ 77" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 820/380/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЯ 77" до Харківської обласної митниці про скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЯ 77" задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» №123 від 30.11.2012 року та форми «Р» № 128 від 10.12.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.

Повний текст постанови виготовлений 17.06.2013 р.