Рішення № 32004113, 17.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2013 р.Справа № 916/1030/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМТРЕЙД ЛТД»;

про стягнення 18738,51 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Возжаєв В.А. - довіреність № 19/МП/С від 07.02.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМТРЕЙД ЛТД», в якій просить стягнути з відповідача за поставлений, але не оплачений товар у розмірі 17967,17 грн., пеню у розмірі 771,34 грн., поклавши на відповідача судові витрати у розмірі 1720,50 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення ТОВ «АРМТРЕЙД ЛТД» умов укладеного між сторонами по справі договору поставки товарів №29/Н/12 від 03.01.2012р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.04.2013р. було порушено провадження у справі №916/1030/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні 17.06.2013р. на позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМТРЕЙД ЛТД» про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових відправлень (а.с.75,76), у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу у даному засіданні без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2012 року між ТОВ "Медком Маркетинг і Продаж Україна" та ТОВ «АРМТРЕЙД ЛТД» був укладений договір поставки товарів № 29/Н/12, відповідно до п.1.1 якого ТОВ "Медком Маркетинг і Продаж Україна" зобов'язався передати ТОВ «АРМТРЕЙД ЛТД» товар, а ТОВ «АРМТРЕЙД ЛТД» зобов'язався приймати і оплачувати його в строки, передбачені договором (а.с.10-11).

Згідно п.1 договору асортимент, одиниця вимірювання, і вартість товару, який поставляється по даному договору, встановлюються видатковими накладними, які являються невід'ємною частиною договору. Пунктом 1.2 договору сторони обумовили, що право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент підписання накладної. Пунктом 2.3 договору відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати за товар на умовах відтермінування платежу, на протязі 60 календарних днів з моменту поставки товару відповідачу і підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.

Згідно п 1.2 договору, право власності на товар переходить до відповідача в момент отримання ним товару. При прийманні товару відповідач зобов'язаний в накладній поставити дату прийняття товару, підпис, вказати розшифрування підпису, посаду особи, що прийняла товар і поставити печатку (штамп) організації, що прийняла товар.

Таким чином, проаналізувавши зміст вказаного договору, суд доходить висновку про можливість застосування до нього норм, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу.

При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір поставки №29/Н/12 від 03.01.2012р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем за період з 31.07.2012 року по 30.11.2012 року була здійснена поставка товару на загальну суму 18 163,37 грн., що підтверджується видатковими накладними, які були підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень (а.с.12-53), оригінали зазначених накладних було оглянуто судом у судовому засіданні. Підписи представника відповідача, який отримував товар засвідчені довіреністю від 3.01.2012 року (а.с.55).

Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання відповідно до умов договору не виконав, натомість, як зазначає позивач, частково повернув позивачу товар на суму 196,20 грн., згідно прибуткової накладної (товари) (повернення) № 2МВН-0024 від 22.02.2013 року. Отже, сума боргу за договором, заявлена до стягнення, становить 17967,17 грн.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 17967,17 грн., відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж України" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 771,34 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди. Відповідно до п. 3.4 договору сторони погодили, що в випадку прострочення оплати товару позивач в односторонньому порядку може нараховувати на суму боргу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати товару.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок пені (а.с.9), вважає його вірним, а заявлену суму у розмірі 771,34 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна", згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМТРЕЙД ЛТД» (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 13, код ЄДРПОУ 30708326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна» (юридична адреса: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня,120, корп. 1; фактична адреса: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203 (літера 2А), код ЄДРПОУ 35432061) заборгованість у розмірі 17 967 /сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім/ грн. 17 коп., пеню в розмірі 771 /сімсот сімдесят одна / грн. 34 коп., судовий збір в розмірі 1 720 /одна тисяча сімсот двадцять/ грн. 50коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.06.2013р.

Суддя Щавинська Ю.М.