Рішення № 32004065, 12.06.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/30/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.13 Справа № 908/1113/13

Суддя Мойсеєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства "Запорізьке міське інвестиційне агентство", м. Запоріжжя,

до відповідача: Приватного підприємства "Глорі", м. Запоріжжя,

про стягнення 1173,71 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Арістархов С.О. (довіреність № 963/012 від 27.12.2012р.);

від відповідача: Яковенко Д.В. (довіреність б/н від 21.04.2013р.);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство "Запорізьке міське інвестиційне агентство" з позовом до Приватного підприємства "Глорі" про стягнення 1173,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.07.2012р. Робочим органом з питань розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя на фасаді будинку по пр. Леніна, 143 в м. Запоріжжя було виявлено спеціальну рекламну конструкцію Приватного підприємства "Глорі", розміщену без дозволу, що є порушенням ст. 16 Закону України "Про рекламу". У зв'язку з цим відповідачу був наданий припис № 21/12 від 07.07.2012р. на здійснення демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами "Мустанг Бар" на фасаді будинку по пр.Леніна, 143, який відповідачем не виконаний у встановлений термін. Позивач вказує, що невиконання відповідачем порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами та вищезазначеного припису призвело до примусового демонтажу позивачем рекламного засобу та понесенню останнім витрат на здійснення демонтажу в розмірі 1173,71 грн. Просить стягнути понесені витрати з відповідача.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.16 Закону України "Про рекламу", п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003р., п. 4.12 Порядку демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами, затвердженого рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 250 від 31.05.2010р.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/30/13 та призначено розгляд справи на 16.04.2013р.

Згідно письмових пояснень позивача від 16.04.2013 р., у зв'язку з тим, що відповідач самостійно в добровільному порядку не демонтував незаконно розміщену рекламу, не виконав вимоги припису № 21/12 від 07.07.2012р. робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя, 19.11.2012р. демонтаж незаконної реклами був здійснений позивачем зі складанням відповідного акту. Позивач вказує, що представники відповідача, які були присутні при демонтажу, відмовились підписати акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій, тому акт був надісланий відповідачу поштою. Вважає, що посадові особи відповідача повинні виконувати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради в сфері розміщення зовнішньої реклами та оплатити позивачу вартість проведених робіт з демонтажу незаконно розміщеної реклами.

Ухвалою від 16.04.2013р. розгляд справи відкладено на 28.05.2013 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду у повному обсязі.

За спільним клопотанням представників сторін, поданим в судовому засіданні 28.05.2013р., суд ухвалою від 28.05.2013р. продовжив строк розгляду спору на 15 днів до 12.06.2013 р. та відклав розгляд справи на 11.06.2013 р.

В судовому засіданні 11.06.2013 р. оголошувалася перерва до 12.06.2013 р. для подання сторонами витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні 12.06.2013р. були присутні представники обох сторін, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. У письмових поясненнях, наданих 28.05.2013 р., позивач додатково відзначив, що ПП "Глорі" згідно даних Єдиного державного реєстру зареєстровано за адресою: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 143. Останні зміни внесено до реєстру в травні 2013 р., останню виписку з реєстру ПП "Глорі" отримало в травні 2013 р. Вказує, що акт виявлення спеціальних рекламних конструкцій та припис про їх усунення були надіслані відповідачу 07.07.2012 р. робочим органом з питань розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжі, а рахунок на оплату був надісланий відповідачу позивачем із супровідним листом від 25.02.2013 р. Також у письмових поясненнях, наданих 11.06.2013 р., позивач зауважив, що час, вказаний в постанові від 19.11.2012 р. Орджонікідзевського РО ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області про відмову в порушенні кримінальної справи, не суперечить фактичному часу здійснення демонтажу. Відповідно до наряду-допуску № 04 від 19.11.2012 р. робітниками комунального підприємства роботи по демонтажу мали бути виконані в період часу з 10.00 до 13.00 годин. Тільки час роботи автовишки на демонтажі становив дві години, тобто взято фактичний час роботи техніки.

Представник відповідача позов не визнав. У письмових запереченнях, наданих 11.06.2013р., відповідач зазначив, що згідно Закону України «Про рекламу» в редакції 2000 року, який діяв на час встановлення рекламної конструкції, обов'язок отримувати будь-який дозвіл на розміщення реклами був відсутній, а необхідно було отримати лише згоду на її розміщення. Саме така згода, на думку позивача, була отримана шляхом підписання ескізного проекту рекламної світлової установки з боку головного архітектора та головного художника м.Запоріжжя. В доповненнях до заперечень від 12.06.2013 р. відповідач відзначив, що демонтована конструкція взагалі не є, на його думку, рекламою, а є лише інформацією (вивіскою) про особу, і розміщення цієї вивіски згідно з п. 3 ст. 15 Закону України «Про рекламу» в редакції 2000 року не потребує дозволу органу місцевого самоврядування.

У судовому засіданні 12.06.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

04.07.2012 р. Управлінням комунального господарства та дорожнього будівництва Запорізької міської ради проведено перевірку розміщення зовнішньої реклами та складено акт виявлення спеціальних рекламних конструкцій, що розміщені самовільно або з іншим порушенням №23/12. Згідно даного акту виявлений та зафіксований факт розміщення ПП «Глорі» на фасаді будинку №143 по пр. Леніна в м. Запоріжжі без дозволу, в порушення вимог ст.16 Закону України «Про рекламу», зовнішньої рекламної конструкції «Мустанг Бар».

07.07.2012 р. Управлінням комунального господарства та дорожнього будівництва Запорізької міської ради видано ПП «Глорі» припис №21/12 з вимогою демонтувати вищевказану рекламну конструкцію у термін до 17.07.2012 р.

Оскільки ПП «Глорі» не виконало вимоги припису, Управління комунального господарства та дорожнього будівництва Запорізької міської ради 16.08.2012 р. надало Комунальному підприємству "Запорізьке міське інвестиційне агентство" доручення № 9/12 на демонтаж спеціальної рекламної конструкції.

На виконання вказаного доручення Комунальне підприємство "Запорізьке міське інвестиційне агентство" звернулось до ПП «Глорі» з листом від 07.09.2012 р. № 662/012, в якому повідомило про виданий робочим органом припис та запропонувало у п'ятиденний строк з моменту отримання цього листа власними силами демонтувати незаконну рекламу. Вказаний лист із копією припису були надіслані ПП «Глорі» 10.09.2012 р., що підтверджується копією фіскального чеку від 10.09.2012 р. № 2513.

У зв'язку з тим, що ПП «Глорі» добровільно не демонтувало рекламну конструкцію, працівниками Комунального підприємства "Запорізьке міське інвестиційне агентство" 19.11.2012 р. було проведено демонтаж спеціальних конструкцій, про що складено відповідний акт. Копію акту надіслано ПП «Глорі» 28.11.2012 р., що підтверджується фіскальним чеком № 2383.

Відповідно до розрахунку витрат по проведенню демонтажу від 20.11.2012 р. КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство» витратило на демонтаж рекламної установки 1173,71 грн.

Листом від 16.01.2013 р. за №047/013 КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство» повідомило ПП «Глорі» про демонтаж належної йому рекламної установки та запропонувало звернутися до нього з метою повернення демонтованої рекламної конструкції та відшкодування витрат на її демонтаж. Проте ПП «Глорі» не звернулося до КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство» та не відшкодувало витрати на демонтаж установки.

27.02.2013 р. з супровідним листом від 25.02.2013 р. № 159/013 КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство» направило ПП «Глорі» (на адресу пр. Леніна, 143, м. Запоріжжя) рахунок-фактуру №178 від 12.02.2013 р. на суму 1173,71 грн. з вимогою здійснити його оплату протягом п'яти днів.

13.03.2013 р. дублікат рахунку-фактури №178 від 12.02.2013 р. був направлений на іншу відому адресу ПП «Глорі» (вул. Леонова, 14, м. Запоріжжя) та був отриманий 18.03.2013 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 18.03.2013 р.

ПП «Глорі» в добровільному порядку оплату витрат на демонтаж рекламної установки не здійснило, тому КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство» звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ПП «Глорі» витрат на демонтаж зовнішньої реклами в розмірі 1173,71 грн.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. №2067 визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Згідно з пунктами 3-5 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. На територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів. Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).

Робочим органом з питань розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя є Управління комунального господарства та дорожнього будівництва Запорізької міської ради.

Згідно довідки-витягу № 23/12 Управління комунального господарства та дорожнього будівництва Запорізької міської ради станом на 04.07.2012 р. робочим органом з питань розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя не видавався дозвіл на розміщення спеціальної конструкції зовнішньої реклами «Мустанг Бар» на фасаді будинку № 143 по пр. Леніна.

Відповідач визнав, що рекламна конструкція належить ПП «Глорі», на підтвердження чого надав копію ескізного проекту виготовлення світової рекламної установки бару «Мустанг», замовником якого є ПП «Глорі».

Отже, зовнішня реклама розміщена відповідачем самовільно, з порушенням встановленого порядку.

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.05.2010 р. №250 затверджено «Порядок розміщення, експлуатації та демонтажу рекламних засобів в м.Запоріжжя» (далі - Порядок). Відповідно до пп. 3.1.4 п. 3 Порядку, демонтажу згідно з даним порядком підлягають спеціальні конструкції, встановлені з порушенням Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами, інших нормативних актів у сфері зовнішньої реклами.

Підпунктом 3.2.2 пункту 3 Порядку передбачено, що демонтаж рекламних конструкцій площею більше 2,0 м.кв. здійснює Комунальне підприємство "Запорізьке міське інвестиційне агентство" на підставі доручень робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами у м.Запоріжжя.

Згідно з підпунктами 4.2, 4.6 пункту 4 Порядку робочий орган з питань зовнішньої реклами надає приписи порушникам про демонтаж спеціальних конструкцій з вказівкою терміну демонтажу, який не може складати більше п'яти календарних днів з моменту надання припису. У разі невиконання власником рекламної конструкції вимог по демонтажу, згідно наданих приписів, демонтаж рекламної конструкції здійснюється в примусовому порядку комунальним підприємством "Запорізьке міське інвестиційне агентство" або відповідною організацією чи особою, яка здійснює демонтаж на його замовлення, на підставі відповідного доручення робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами.

Як встановлено судом, незважаючи на неодноразові звернення позивача, відповідач у добровільному порядку не демонтував самовільно розміщену рекламну конструкцію.

Згідно з п.11 ст.27 Закону України «Про рекламу» рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Припис робочого органу щодо демонтажу рекламної конструкції не був оскаржений відповідачем. У зв'язку з цим позивач правомірно здійснив примусовий демонтаж самовільно встановленої зовнішньої реклами.

За приписами підпунктів 4.9, 4.12 пункту 4 Порядку, якщо демонтаж проводиться без присутності власника спеціальної конструкції, комунальне підприємство "Запорізьке міське інвестиційне агентство" протягом п'яти робочих днів повідомляє власника демонтованої конструкції (якщо місцезнаходження його відоме) про здійснений демонтаж та надсилає один примірник акту проведення демонтажу. Оплата витрат комунального підприємства "Запорізьке міське інвестиційне агентство", пов'язаних з демонтажем спеціальних конструкцій та їх зберіганням, здійснюється на підставі рахунків.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку від 20.11.2012 р., витрати позивача на здійснення демонтажу зовнішньої реклами, встановленої ПП «Глорі» по пр.Леніна, 143 в м.Запоріжжя, склали 1173,71 грн. Витрати підтверджуються нарядом-допуском № 04 від 19.11.2012р. на виконання робіт підвищеної складності.

Частиною 4 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач, отримавши 18.03.2013 р. повідомлення про демонтаж та рахунок-фактуру №178 від 12.02.2013 р. на суму 1173,71 грн., не оплатив витрат позивача на демонтаж зовнішньої реклами.

Доказів оплати спірної суми відповідач суду не надав. Позов відповідач не визнає, оскільки вважає, що на час встановлення демонтованої конструкції (2000 рік) Законом України «Про рекламу» не передбачалось отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Крім того, демонтована конструкція, на думку відповідача, не є зовнішньою рекламою, а є інформацією про особу (вивіскою), на розміщення якої не потрібен дозвіл.

Доводи відповідача суд визнав необґрунтованими з наступних підстав.

Так, відповідно до діючої станом на 01.01.2000 р. редакції Закону України «Про рекламу» (ч. 2 ст. 15) порядок розміщення зовнішньої реклами встановлюється відповідними місцевими органами влади в межах їх компетенції (без втручання у форму та зміст реклами). Інформація (вивіска) про особу, розміщена на фасаді, біля входу (в'їзду), або про її продукцію у вітрині споруди, в якій ця особа займає приміщення, не потребує отримання дозволу місцевого органу влади (ч. 3 ст. 15 вказаного Закону).

Рекламою, відповідно до визначення статті 1 Закону України «Про рекламу» (в редакції, чинній станом і на 01.01.2000 р.), є спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку.

У пп. 2.1 п. 2 Положення «Про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжі», яке затверджене рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.04.1999 р. №183 (далі - Положення), що діяло в 2000 році, визначено, що зовнішньою рекламою є будь-яка спеціальна інформація про особу та продукцію, яка розповсюджується з метою прямого та опосередкованого одержання прибутку засобами зовнішньої реклами, що розміщується на окремих тимчасових і стаціонарних конструкціях - установках, щитах, екранах тощо, розташованих просто неба, на фасадах будинків та споруд, опорах вуличного освітлення та над проїжджою частиною вулиць і доріг, елементах вуличного обладнання та будівлях.

Демонтована позивачем конструкція за своїми ознаками підпадає під визначення зовнішньої реклами, оскільки вона містить інформацію про послуги, які надаються відповідачем (в даному випадку - бар «Мустанг»), розміщена на спеціальній конструкції окремо від приміщення, в якому розташовано кафе, з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку (привернення уваги споживачів до бару «Мустанг»).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» (в редакції, чинній станом і на 01.01.2000 р.) товаром є будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності.

Конструкція, на якій зазначено слово «бар» інформує населення про надання послуг харчування, отже входить до поняття товару.

Із наданого відповідачем ескізного проекту на виготовлення демонтованої конструкції вбачається, що відповідачем замовлялось виготовлення рекламної світової установки бару «Мустанг». Тобто сам ескізний проект свідчить про те, що відповідачем замовлялось виготовлення саме зовнішньої рекламної установки.

Дана установка не є вивіскою за змістом ч. 3 ст. 15 Закону України «Про рекламу» в редакції 2000 року, оскільки вона не містить інформації про особу, яка її розмістила (в даному випадку ПП «Глорі») та розміщена не біля входу (в'їзду) в бар «Мустанг», а над іншою організацією (згідно ескізного проекту - магазин «Овочі та фрукти», на час демонтування - «Диабаз» (а.с. 42).

В п. 2 Типових правилах розміщення зовнішньої реклами, затверджених Кабінетом Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067, які діють на даний час, наведено більш точне визначення поняття вивіски чи таблички - це елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Демонтована конструкція не відповідає наведеному визначенню, оскільки не містить в собі інформації про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності, час роботи, а також не відповідає поняттю вивіски за місцем її розміщення.

Таким чином, доводи відповідача про те, що демонтована конструкція є вивіскою, а не зовнішньою рекламою, є помилковими.

Крім того, відповідач не надав суду доказів монтажу цієї конструкції саме в 2000 році. Довідка ТОВ «Флайт ЛТД», яке виготовляло ескіз, про те, що в 2000 році проводились монтажні роботи вивіски кафе «Мустанг», не є належним доказом здійснення монтажу цієї конструкції, оскільки в матеріалах справи відсутня будь-яка угода відповідача із ТОВ «Флайт ЛТД» (чи замовлення) на здійснення монтажу, акти виконаних монтажних робіт. В цій довідці не зазначена точна дата проведення монтажних робіт, відсутні відомості про те, чи має право ТОВ «Флайт ЛТД» виконувати монтажні роботи, чи були роботи закінчені та коли саме. Той факт, що даним товариством виготовлявся ескіз, не свідчить про те, що ним також виконувались роботи по монтажу готової конструкції. Також сама довідка не містить дати її видачі.

Таким чином, факт монтажу рекламної конструкції саме у 2000 році належними доказами не підтверджений.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1173,71 грн. витрат на здійснення демонтажу зовнішньої реклами є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Глорі" (юридична адреса: пр. Леніна, 143, м.Запоріжжя, 69035; фактична адреса: вул. Леонова, 14, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 30241228, р/р 26009199401 в АТ «МЕТАБАНК», МФО 313582) на користь Комунального підприємства "Запорізьке міське інвестиційне агентство" (вул. Південне шосе, 2-А, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 25217812, р/р 26004043670500 в ПАТ «УкрСиббанк», м. Запоріжжя, МФО 351005) 1173,71 грн. (одна тисяча сто сімдесят три грн. 71 коп.) витрат на здійснення демонтажу зовнішньої реклами та 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.06.2013 р.