Рішення № 32004052, 20.06.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 червня 2013 року Справа № 913/1447/13

Провадження №28/913/1447/13

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області, м. Луганськ

до Державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство», смт. Новоайдар Луганської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Луганськ

Луганська обласна рада, м. Луганськ

Новоайдарська районна рада, смт. Новоайдар Луганської області

про стягнення 45 626 грн. 48 коп.

за участю представників сторін:

від заявника: Паршутін А.Б., посвідчення № 008309 від 09.10.2012, прокурор відділу;

від позивача: Тищенко Т.В., довіреність № 17 від 05.06.2013, юрисконсульт;

від відповідача: Бахмут М.І., довіреність № 452 від 10.06.2013, юрисконсульт;

від третіх осіб: представники не прибули

Лисичансько-Рубіжанським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері заявлено вимогу про стягнення збитків у розмірі 45 626 грн. 48 коп., заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Відповідач у відзиві на позов просить відмовити у задоволенні вимог, посилаючись на те, що відповідач вважає необґрунтованим застосування позивачем норм Водного кодексу України. Позивач, на думку відповідача, повинен довести, що земельна ділянка віднесена до категорії земель водного фонду України. Крім того, відповідач зазначає, що ним вода використовувалась для гасіння пожеж, що вона є вогнегасною речовиною.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.05.2013 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Луганську обласну раду та Новоайдарську районну раду.

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області у відзиві на позов просить задовольнити позовну заяву та справу розглянути без участі свого представника.

Луганська обласна рада у поясненні просить задовольнити позовні вимоги позивача та розглянути справу без участі свого представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області

В С Т А Н О В И В:

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру" визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, Державна екологічна інспекція у Луганській області здійснює державний контроль за додержанням норм і правил у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Згідно до п.п. 3 п. 4 Указу Президента України Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

У дотримання приписів Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Державною екологічною інспекцією у Луганській області у період з 16.07.2012 по 03.08.2012 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства та встановлено, що відповідач у період з 03.03.2012 по 27.08.2012 самовільно, без відповідного дозволу уповноважених органів здійснював забір підземної води з артезіанської свердловини, що є порушенням ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України. Результати перевірки оформлені актом перевірки від 16.07.2012 - 03.08.2012.

Внаслідок порушення позивачем було складено протокол про адміністративне правопорушення № 01776 від 24.07.2012, в якому зазначено, що відповідачем порушені ст. ст. 44, 48 Водного кодексу України, а саме відсутній дозвіл на спеціальне водокористування. Протокол складений за участю головного лісничого підприємства відповідача, який підписав цей протокол.

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 004424 від 24.07.2012 накладено на винну особу - працівника відповідача адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який був сплачений останнім квитанцією № 123 від 25.07.2012.

Згідно ст. 6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані:

1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;

2) використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;

3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;

5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища;

6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

7) здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;

8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;

9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

10) безперешкодно допускати на свої об'єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію;

11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;

12) своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;

13) здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;

14) виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідач у довідці № 638 від 10.09.2012 зазначив про те, що ним з моменту закінчення дії попереднього дозволу № УКР 531 ЛУГ від 03.03.2006, який діяв до 03.03.2009 та продовжений до 03.03.2012, до моменту отримання дозволу на спеціальне водокористування № УКР 15.28 ЛУГ від 27.08.2012 було відібрано без дозволу на спеціальне водокористування артезіанської води з свердловини № 1, яка розташована на території центральної садиби підприємства, у кількості 724 куб.м.

Розмір збитків, нанесених державі відповідачем внаслідок порушення водоохоронного законодавства, обчислений згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 20.07.2009 за № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 за № 767/16783, та складає 45 626 грн. 48 коп.

У зв'язку з цим, позивач направив відповідачу претензію № 07/1806 від 30.04.2013, в якій просив добровільно відшкодувати збитки у розмірі 45 626 грн. 48 коп.

Відповідач відповідь на претензію не надав, збитки не відшкодував, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом.

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вимоги прокурора підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Не приймаються доводи відповідача про те, він вважає необґрунтованим застосування позивачем норм Водного кодексу України. Позивач, на думку відповідача, повинен довести, що земельна ділянка віднесена до категорії земель водного фонду України. Крім того, відповідач зазначає, що ним вода використовувалась для гасіння пожеж, що вона є вогнегасною речовиною.

Відносини, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища, регулюються як спеціальним законодавством України, так і загальним, тому застосування до даних відносин сторін приписів Водного кодексу України є правомірним. З'ясування питання віднесення земельної ділянки до категорії водного фонду не має принципового значення для вирішення цієї справи, оскільки збитки спричинені відповідачем внаслідок самовільного забору підземних вод, тобто водного законодавства, а не земельного.

Щодо доводів відповідача про те, що води ним використовувалась для гасіння пожеж, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 69 Водного кодексу України забір води для протипожежних потреб здійснюється з будь-яких водних об'єктів без дозволу на спеціальне водокористування в кількості, необхідній для ліквідації пожежі. Використовувати воду в будь-яких інших цілях з водних об'єктів, спеціально призначених для протипожежних потреб, забороняється. Нагляд за дотриманням порядку користування водними об'єктами для протипожежних потреб здійснюють місцеві ради та органи протипожежної безпеки.

Відповідно до акту перевірки від 16.07.2012-03.08.2013 (а.с. 15 на звороті) відповідач у довідці № 542 від 03.08.2013 вказав про те, що на території Капітанівського, Охтирського, Пісчаного, Новоайдарського та Райгородського лісництв розташовані свердловини, які використовуються виключно для протипожежних потреб на території Державного лісового фонду.

В акті також зазначено (а.с. 23), що в 2012 році на момент проведення перевірки лісових пожеж не виявлено.

Надані відповідачем 19.06.2013 документи, якими він обґрунтовує свої доводи про те, що забрана вода зі свердловини № 1 використовувалась виключно до гасіння пожеж, не підтверджують того, що забрана зі свердловини № 1 вода в кількості 724 куб.м. була використана для гасіння пожеж.

Навчання протидії пожежам, чергування та заправка пожежних машин, водяних, ранцевих лісових оприскувачів не свідчать про тушіння пожежі та забір води саме зі свердловини № 1.

Суд також враховує, що у відповідача є в наявності свердловини, які використовуються виключно для протипожежних потреб на території Державного лісового фонду.

Суд приймає до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення № 01776 від 24.07.2012 та постанова про накладання адміністративного стягнення № 004424 від 24.07.2012 відповідачем не оскаржувались, ніким не скасовані; накладений адміністративний штраф посадовою особою відповідача був сплачений.

Також необхідність отримання дозволу у спірний період підтверджує той факт, що відповідач 27.08.2012 (після перевірки) отримав дозвіл № УКР 15.28 ЛУГ від 27.08.2012, в якому позначена свердловина № 1.

Крім того, відповідно до законодавства підприємство має право додати до акту перевірки свої зауваження, які є невід'ємною частиною акту, або звернутися з позовом до суду про скасування акту перевірки, але ці права підприємством використані не були, отже відповідач погодився з твердженнями, які викладені в акті перевірки від 16.07.2012-03.08.2012.

Таким чином, нарахована сума збитків 45 626 грн. 48 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Судовий збір стягується з відповідача в доход Державного бюджету України, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурор відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від його сплати.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області до Державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство» про стягнення 45 626 грн. 48 коп. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Новоайдарського лісомисливського господарства», смт. Новоайдар, вул. Коваленка, 4, ідентифікаційний код 00991605, на користь держави: збитки в сумі 45 626 грн. 48 коп. на рахунок №33117331700208 спеціального фонду місцевого бюджету смт. Новоайдар Луганської області, код ЄДРПОУ 37895134, УДКСУ у Новоайдарському районі, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, видати наказ.

3. Стягнути з Державного підприємства «Новоайдарського лісомисливського господарства», смт. Новоайдар, вул. Коваленка, 4, ідентифікаційний код 00991605, ідентифікаційний код 37713861, в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, МФО 804013, ОКПО 37991503, одержувач - УДКСУ у м. Луганську, банк - ГУДКСУ в Луганській області, код класифікації доходів 2203001, символ 206, судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп., видати наказ Новоайдарському відділенню Старобільської МДПІ.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 25.06.2013.

Суддя І.В. Семендяєва

помічник судді О.С. Стеценко

25.06.2013

Надр. 8 прим.

1-до справи

2- позивачу м. Луганськ, вул. Линьова, 85

3- відповідачу смт. Новоайдар, вул. Коваленка, 4

4- заявнику м. Сєвєродонецьк, ш. Будівельників, 1

5- прокуратурі м. Луганська

6-- Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (91055, м. Луганськ, вул. Луначарського, 93) - /реком. з повід./

7 - Луганську обласну раду (91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3) - /реком. з повід./

8 - Новоайдарську районну раду (93500, смт. Новоайдар, вул. Пролетарська, 2) - /реком. з повід./

Вих. № 474

7 прим.

25.06.2013