Рішення № 32003977, 19.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10648/13 19.06.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування, пені та трьох процентів річних у розмірі 8 344 гривні 96 копійок

Представники:

від Позивача: Мельник К.М. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (надалі також - «Позивач», «ПрАТ «СК «Арсенал Страхування») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (надалі також - «Відповідач», «СТДВ «Гарантія») про стягнення страхового відшкодування, пені та трьох процентів річних у розмірі 8 344 гривні 96 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 675/11-Тз/Х від 14 грудня 2011 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер АХ 9731 СМ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер АХ 2595 АО, яким скоєно ДТП, застрахована в СТДВ «Гарантія» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4871938, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 червня 2013 року порушено провадження у справі № 910/10648/13, розгляд справи призначено на 19 червня 2013 року.

В судовому засіданні 19 червня 2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належними чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 10 червня 2013 року.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 19 червня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2011 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (Страховик) та Ємельяновою Анастасією Юріївною (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 675/11-Тз/Х, предметом якого є страхування транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер АХ 9731 СМ.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 липня 2012 року на перехресті вулиці Сумської з вулицею Петровського в місті Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю, зокрема, транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер АХ 9731 СМ, під керуванням Ємельянової Анастасії Юріївни та транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер АХ 2595 АО, під керуванням Кайдалова Ігоря Івановича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Рено», державний реєстраційний номер АХ 9731 СМ.

Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 09 серпня 2012 року у справі № 3/2011/3321/2012 Кайдалова Ігоря Івановича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

Відповідно до Звіту № 586 від 25 липня 2012 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності Шаповаловим В.І., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер АХ 9731 СМ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 7 842 гривні 00 копійок.

На підставі Страхового Акту № 675/11-Тз/Х-1 Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 8 598 гривень 42 копійки, що підтверджується платіжним дорученням № 5538 від 02 серпня 2012 року.

Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер АХ 2595 АО, на момент настання страхової події була застрахована Відповідачем на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4871938, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 1000 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 7 842 гривні 20 копійок. Також, Позивач зазначає, що 16.10.2012 року на адресу Відповідача було доставлено заяву на виплату страхового відшкодування разом із передбаченим пакетом документів. Однак, до цього часу страхове відшкодування на користь Позивача не сплачено. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути 418 гривень 97 копійок пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування та 83 гривні 79 копійок 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 675/11-Тз/Х відшкодовано на користь страхувальника 8 598 гривень 42 копійки.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «Тойота», державний реєстраційний номер АХ 2595 АО встановлена у судовому порядку Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 09 серпня 2012 року у справі № 3/2011/3321/2012.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ стосовно Полісу № АВ/4871938, яка міститься в матеріалах справи, Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4871938 передбачено, що франшиза становить 1000 гривень 00 копійок.

Таким чином, Суд зазначає, що відсутні законні підстави для стягнення з Відповідача 1000 гривень 00 копійок, що становить розмір франшизи за Полісом № АВ/4871938.

Враховуючи визначені Полісом № АВ/4871938 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлювального ремонту автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер АХ 9731 СМ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 6 842 гривні 20 копійок (7 842 гривні 20 копійок вартість відновлювального ремонту автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер АХ 9731 СМ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, - 1 000 гривень 00 копійок франшиза за Полісом № АВ/4871938).

Суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення 418 гривень 97 копійок пені та 83 гривні 79 копійок 3% річних не підлягають задоволенню, оскільки даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов'язань, відтак для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливості забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки (штрафу, пені) та стягнення 3% річних, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» - задовольнити частково.

2.Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (03067, м. Київ, вулиця Івана Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (01000, м. Київ, вулиця Борщагівська, б. 154, код ЄДРПОУ 33908322) 6 842 (шість тисяч вісімсот сорок дві) гривні 20 копійок.

3.Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (03067, м. Київ, вулиця Івана Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (01000, м. Київ, вулиця Борщагівська, б. 154, код ЄДРПОУ 33908322) 1 410 (одну тисячу чотириста десять) гривень 68 копійок судового збору.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 20 червня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин