Рішення № 32003928, 25.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.13р. Справа № 904/4207/13

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (м. Дніпропетровськ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (м. Дніпропетровськ)

про визнання дійсним договору іпотеки від 15.05.13р. та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 - представник (дов. б/№ від 20.05.13р.)

від відповідача: ОСОБА_4 - представник (дов. б/№ від 27.02.13р.)

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємць ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) про визнання дійсним договору іпотеки від 15.05.13р., накладання іпотеки та заборону щодо відчуження нерухомого майна та зобов'язання відповідача звернутись до відділу державної реєстрації для проведення державної реєстрації іпотеки та заборони щодо відчуження нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем нотаріального посвідчення договору іпотеки укладеного 15.05.2012 року у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу.

Відповідачем у судовому засіданні надано відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що відповідачу належить на праві власності адміністративна будівля комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ А-3, загальною площею 3226,7 кв.м., ганки літ. а, а1, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 27.04.2012р. та витягом про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 07.05.2012р. Вказане нерухоме майно передане в іпотеку позивачу, на підставі укладеного сторонами 15.05.2012р. договору іпотеки. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги ухиленням відповідача від нотаріального посвідчення договору іпотеки від 15.05.2012р. Оскільки зазначений договір іпотеки фактично виконується сторонами, нотаріальне посвідчення цього договору, на погляд відповідача, є недоцільним. Таким чином, відповідач вважає, що відсутність нотаріального посвідчення договору іпотеки від 15.05.2012р. жодним чином не порушує прав позивача, оскільки відповідач не порушує умов цього договору та в подальшому має намір їх належним чином виконувати. Отже, враховуючи зазначене, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2012 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як іпотекодержатель, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, як іпотекодавець, було укладено договір іпотеки.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року. Зміни у цей договір можуть бути внесені або договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору (п.п. 8.1., 8.2. договору).

Згідно п. 1.1. договору, у разі невиконання іпотекодавцем своїх обов'язків за основним договором іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок передбаченого в п. 1.5. цього договору майна, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Відповідно до п. 1.2. договору, терміном "основного договору" в цьому договорі позначається договір позики від 15 травня 2012 року, укладений між іпотекодавцем та іпотекодержателем відповідно до умов якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти в сумі 30 000 000,00 грн. (далі-позика), а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений основним договором строк, та будь-які додаткові угоди до нього.

Іпотекою, що виникає на підставі цього договору, забезпечується виконання іпотекодавцем його обов'язків щодо сплати кожного і всіх його грошових зобов'язань у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в основному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну його дії, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного договору (п. 1.3. договору).

Пунктом 1.4. договору встановлено, що розмір зобов'язання, що забезпечується іпотекою відповідно до цього договору, складає 30 000 000,00 грн.

Згідно п. 1.5. договору, предметом іпотеки є адміністративна будівля комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв.м. ганки літ. а, а1, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_4. та розміщена на земельній ділянці площею 0,1047 га, кадастровий номер 1210100000:07:487:0004. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 314838 від 27.04.2012р., що видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, витягу про державну реєстрацію прав Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради № 34044982 від 07.05.2012р.

Відповідно до п. 7.4. договору, цей договір підлягає нотаріальному посвідченню. З цією метою сторони зобов'язуються прибути 21.05.2012р. о 10 годині до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) з пакетом документів, необхідним для нотаріального посвідчення цього договору.

Позивач стверджує, що з вини відповідача у встановлений день договір іпотеки посвідчений не був і в подальшому відповідач всіляко ухилявся від нотаріального посвідчення цього договору. Про вказані обставини позивач посилається на наступне.

Відповідач у листі від 22.05.2012р., у зв'язку з тим, що у нього не було можливості прибути 21.05.2012р. до нотаріуса для нотаріального посвідчення договору іпотеки від 15.05.2012р., просив позивача погодити з нотаріусом іншу дату та повідомити йому. Позивач у листі від 28.05.2012 р. запропонував здійснити нотаріальне посвідчення договору іпотеки 25.06.2012р. На цей лист відповідач зазначив про неможливість нотаріального посвідчення 25.06.2012р. у зв'язку з відсутністю у нього витягу з державного реєстру прав власності на нерухоме майно (лист від 19.06.2012р.). На лист позивача від 22.11.2012р. про недопустимість ухилення від нотаріального посвідчення договору іпотеки, відповідач відповів, що вважає укладений між нами договір іпотеки від 15.05.2012р. нікчемним, а його нотаріальне посвідчення у зв'язку з цим є неможливим (лист від 03.12.2012р.).

10 квітня 2013 року позивач направив відповідачу претензію у якій вимагав посвідчити договір іпотеки від 15.05.2012р. нотаріально для чого прибути 14.05.2013р. до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Цю претензію відповідач залишив без відповіді та у призначений час до нотаріуса не з'явився (довідка нотаріуса додається).

Позивач зазначає, що договір іпотеки фактично виконувався сторонами, про що свідчать акти перевірки наявності, умов утримання та стану предмету іпотеки від 15.05.2012р., 14.11.2012р. (на виконання пунктів 3.1.5., 3.3.1. договору іпотеки), отримання згоди позивача на передачу предмета іпотеки в оренду (лист відповідача від 22.05.2012р. та лист позивача від 28.05.2012р.) на виконання пунктів 3.1.2. та 3.2.2. договору іпотеки, проте відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення. Отже, позивач вважає, що існують підстави для визнання судом договору іпотеки дійсним.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати дійсним договір іпотеки від 15.05.12р. та зобов'язати відповідача звернутись до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області для проведення державної реєстрації іпотеки та заборони щодо відчуження нерухомого майна.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У відповідності до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до п. 6.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 24.12.1999р. № 02-5/602 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу"", у тому разі, коли одна із сторін договору застави, який всупереч вимогам Закону не посвідчений нотаріально, виконала його повністю або частково, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення, то сторона, яка виконала договір, вправі на підставі частини другої статті 47 Цивільного кодексу звернутися до господарського суду з позовом про визнання договору дійсним, часткового виконання договору (перерахування коштів, передачі майна тощо).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникає відповідно до закону або рішення суду (включаючи податкову заставу, предметом якої є нерухоме майно), підлягають реєстрації відповідно до законодавства у тому ж реєстрі, в якому реєструються обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникла відповідно до договору. Таким чином, у разі визнання судом договору іпотеки дійсним, обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги щодо визнання дійсним договору іпотеки від 15.05.12р. та зобов'язання відповідача звернутись до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області для проведення державної реєстрації іпотеки та заборони щодо відчуження нерухомого майна.

Позивачем також заявлена вимога про накладання іпотеки та заборону щодо відчуження нерухомого майна, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_4 та розміщена на земельній ділянці площею 0,1047 га.

Заявлена вимога позивача задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Органом, який проводить державну реєстрацію речових прав у місті Дніпропетровську є відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Згідно п. 7.5. договору іпотеки, обтяження предмета іпотеки підлягає державній реєстрації відповідачем в порядку, передбаченому чинним законодавством України. На предмет іпотеки накладається заборона відчуження.

Таким чином, оскільки накладання іпотеки та заборона щодо відчуження нерухомого майна відноситься до компетенції відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, а з урахуванням задоволення вимоги про зобов'язання відповідача звернутись до відділу державної реєстарції речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, питання щодо накладання іпотеки та заборону щодо відчуження нерухомого майна повинен вирішувати відділ державної реєстрації.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, Закон України "Про іпотеку", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дійсним договір іпотеки від 15.05.2012р., укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (49044, АДРЕСА_1; і.н. НОМЕР_1) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (49101, АДРЕСА_3 і.н. НОМЕР_2), за яким предметом іпотеки виступає адміністративна будівля комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв. м., ганки літ. а, а1, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_4 та розміщена на земельній ділянці площею 0,1047 га, кадастровий номер 1210100000:07:487:0004.

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (49101, АДРЕСА_3 і.н. НОМЕР_2) звернутися до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області (49004, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 56; і.к. 33275904) для проведення державної реєстрації іпотеки та заборони щодо відчуження наступного нерухомого майна наступного нерухомого майна адміністративна будівля комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3226,7 кв. м., ганки літ. а, а1, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця АДРЕСА_4 та розміщена на земельній ділянці площею 0,1047 га, кадастровий номер 1210100000:07:487:0004.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (49101, АДРЕСА_3 і.н. НОМЕР_2) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49044, АДРЕСА_1; і.н. НОМЕР_1) - 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. витрати по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін

Повне рішення складено 25.06.13р.