Рішення № 32003925, 19.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.06.2013р. Справа № 905/3741/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Кохановій Ю.І., розглянув справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Борисенка Олега Анатолійовича про стягнення 7187 грн. 34 коп. -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 7187 грн. 34 коп.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву від 18.06.2013р. про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав відзив від 19.06.2013р. у якому проти задоволення позову заперечував, зазначив, що згідно матеріалів справи, 10.09.2012р. мало місце ДТП за участю транспортних засобів «ДАФ», державний реєстраційний номер АІ 3236 ЕА та «Форд» державний реєстраційний номер АА 6997 МС. Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 26.09.2012р. винним у скоєнні зазначеної пригоди було визнано водія ТЗ «ДАФ», державний реєстраційний номер АІ 3236 ЕА, Борисенко О.А. Пояснив, що в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що транспортний засіб винуватця ДТП - ТЗ «ДАФ», державний реєстраційний номер АІ 3236 ЕА, було забезпечено в ПрАТ «УСК «АСКА» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/4482378. Відповідно пункту 6 вказаного полісу, в ПрАТ «УСК «АСКА» було забезпечено транспортний засіб «ДАФ», державний реєстраційний номер АІ 3236 ТА.

З огляду на зазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що зазначений в постанові суду автомобіль, водій якого визнаний винуватцем ДТП, не був забезпечений за договором страхування укладеним з відповідачем.

Третя особа, або її представник у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що 28 вересня 2008 року року між ТДВ «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (Страховик) та Савченко Л.О. (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №АС-002112 (надалі - Договір страхування) та Додаток №1 від 01.08.2012р. до нього, за якими Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем марки «Форд», державний номер АА 6997 МС

10 вересня 2012 року в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Форд», державний номер АА 6997 МС під керуванням Савченко В.А. та автомобіля «ДАФ» під керуванням водія - Борисенка Олега Анатолійовича.

У довідці №9069526 про дорожньо-транспортну пригоду, видану Відділом ДАІ ГУМВС України у м.Києві зазначено, що внаслідок ДТП 10.09.2012р. пошкодження отримали автомобіль «Форд», державний номер АА 6997 МС, та автомобіль «ДАФ», державний номер АІ 3236 ЕА, з номером кузову 708841. За фактом правопорушення, які призвели до скоєння ДТП складено один адміністративний протокол №047090 за ст. 124 у відношенні Борисенка Олега Анатолійовича. (а.с.18-19)

Згідно з постановою Святошинського районного суду м.Києва від 26.09.2012р. ДТП трапилась у зв'язку з порушенням водієм Борисенко О.А. п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень застрахованого автомобіля, внаслідок чого Борисенка Олег Анатолійович був визнаний винним у вчиненні правопорушення та притягнений до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.20).

Вищезазначене дорожньо-транспортна пригода визнана позивачем страховою подією, з настанням якої у ПАТ «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» виник обов'язок виплатити Савченко Л.А. страхове відшкодування.

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля, ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка» проведено оцінювання автомобіля та складено звіт № 354 від 10.10.2012р. Згідно висновку звіту та ремонтної калькуляції системи «Audatex» №972 від 10.10.2012р.- матеріальний збиток (вартість ремонту), завданий власникові автомобіля «Форд», державний номер АА 6997 МС складає 5978 грн. 11 коп. (а.с.21-32).

Відповдно рахунку №АдС-8534 від 17.10.2012р. та акту виконаних робіт від 15.11.2012р., складених ТОВ «ВіДі Край Моторз», вартість відновлювальних робіт автомобіля «Форд» складає 7493 грн. 16 коп.

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування, на підставі страхового акту від 23.10.2012р. (а.с.44) та розрахунку страхового відшкодування до нього, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 7187 грн. 34 коп. на розрахунковий рахунок ТОВ «ВіДі Край Моторз», що підтверджується платіжним дорученням №7786 від 25.10.2012р. (а.с.47).

Згідно полісу №АА 4482378 зі строком дії з 17.07.2012р. до 16.07.2013р. цивільна відповідальність власника автомобіля «ДАФ», держ.номер АІ 3236 ТА. була застрахована в ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА». В графі 7. цього полісу зазначений номер кузова забезпеченого транспортного засобу - 708841. Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн. та франшиза 0 грн.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що у довідці ДАІ №9069526 та постанові Святошинського районного суду м.Києва від 26.09.2012р. допущено описку при зазначені державного номеру автомобіля, водій якого став винуватцем ДТП. Так, замість державного номера АІ 3236 ТА, за яким фактично зареєстровано автомобіль «ДАФ» з номером кузову 708841, в довідці та постанові вказано АІ 3236 ЕА.

Таким чином суд дійшов висновку, що постановою Святошинського районного суду м.Києва від 26.09.2012р. винним у скоєнні ДТП 10.09.2012р., було визнано Борисенка Олега Анатолійовича, який фактично керував автомобілем ТЗ «ДАФ», державний реєстраційний номер АІ 3236 ТА. Саме цей транспортний засіб і був забезпечений у ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» полісом №АА 4482378.

16 листопада 2012 року позивач звернувся із заявою до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 7187,34 грн.(а.с.49), проте, відповідач, кошти не перерахував, що стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Спеціальними законами, які регулюють відносини у сфері страхування, зокрема обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, є Закони України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

З огляду на зазначене суд вважає, що позивач, який фактично виплатив застрахованій особі страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №АС-002112, обґрунтовано звернувся до відповідача з позовом про задоволення регресних вимог за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Згідно з пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості розміру заявленої позивачем суми страхового відшкодування в порядку регресу, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Чинним законодавством України не встановлено, що лише звіт про оцінку є доказом, який визначає розмір завданого збитку власнику пошкодженого автомобіля.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.08.2011 у справі № 42/92, від 14.05.2013 у справі № 5011-7/16471-2012.

Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Вище судом встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, визнаначена позивачем як сума страхового відшкодування відповідно до звіту № 354 від 10.10.2012р., ремонтної калькуляції системи «Audatex» №972 від 10.10.2012р., рахунку №АдС-8534 від 17.10.2012р. та акту виконаних робіт від 15.11.2012р., складених ТОВ «ВіДі Край Моторз» - яке здійснювало ремонт пошкодженого автомобіля.

При цьому, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджується факту оспорювання відповідачем розміру страхового відшкодування; відповідачем не заявлялось клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи на предмет відповідності вартості фактичного ремонту автомобіля та завданому йому матеріальному збитку внаслідок ДТП.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу №АА 4482378 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в межах ліміту за шкоду майну (з врахуванням франшизи в розмірі 0 грн.) в сумі 7187 грн. 34 коп.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення 7187 грн. 34 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, м. Донецьк , проспект Ілліча, будинок 100, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (08131, м. Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, віл. Кільцева, б.56, код ЄДРПОУ 35429675) суму страхового відшкодування у розмірі 7187 (сім тисяч сто вісімдесят сім) грн. 34 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 19 червня 2013 року .

Повний текст рішення складено та підписано 25 червня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов