Рішення № 32003900, 17.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.2013р. Справа № 905/2292/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Акціонерного товариства закритого типу «Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості», м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м.Єнакієво, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 106 254,96грн., пені у сумі 8 200,55грн., 3% річних у розмірі 2 907,70грн.

за участю:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.04.2013р. по 23.05.2013р. та з 12.06.2013р. по 17.06.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Акціонерне товариство закритого типу «Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості», м.Дніпропетровськ (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м.Єнакієво, Донецька область (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 106 254,96грн., пені у сумі 8 200,55грн., 3% річних у розмірі 2 907,70грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором поставки №1100030-ТС, щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: актів звіряння взаємних розрахунків, які підписано та завірено печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 12.02.2013р. складає 106 254,96грн., станом на 08.01.2013р. складає 106 254,96грн., претензії №1 від 08.01.2013р., договору поставки №1100030-ТС, додаткової угоди №2 до договору, рахунків на оплату, видаткових накладних, податкових накладних, специфікацій до договору, довіреності на отримання матеріальних цінностей №21 А від 23.02.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

18.04.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Акціонерного товариства закритого типу «Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості», акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 16.04.2013р. складає 91 786,08грн., виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар та довідку від 15.04.2013р. №16/04-2013 за підписом директора фонду та головного бухгалтера, яка свідчить про те, що між Акціонерним товариством закритого типу «Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості» та Публічним акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод» існують правовідносини за договором №1100030-ТС від 12.01.2011р., правовідносини за будь-якими іншими договорами між Сторонами відсутні.

Заявою від 15.04.2013р. №15/04-2013 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 91 786,08грн., інша частина позовних вимог про стягнення пені у сумі 8 200,55грн., 3% річних у розмірі 2 907,70грн. залишилася незмінною.

18.04.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 17.04.2013р. №73/5-161 в якому проти позовних вимог заперечує. За твердженням Відповідача, Позивачем не надані докази, які підтверджують факт передачі Постачальником документів, передбачених п.6.4 договору, тому як Позивач не довів факт настання для Відповідача строку виконання зобов’язань з оплати. Надані Позивачем видаткові накладні №37, 40, 41 від 23.02.2012р. не можуть бути належним доказом здійснення поставки товару за Договором, оскільки не містять посилання на довіреність на отримання матеріальних цінностей. Крім того, при розрахунку заборгованості суми боргу Позивачем не враховані оплати, здійснені за Договором, а саме на суму 4 410,00грн. – платіжне доручення №1303995 від 19.02.2013р. та на суму 10 058,88грн. – платіжне доручення №1304625 від 26.02.2013р. Також, відповідно ст. 258 Цивільного кодексу України, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Враховуючи, справа №905/2292/13 порушена 02.04.2013р., Позивачем пропущений строк для пред’явлення вимог про стягнення пені. Крім того Відповідачем надані платіжні доручення з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар.

12.06.2013р.Відповідачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод».

Заявою від 27.05.2013р. №27/05-2013 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 91 786,08грн., пеню у сумі 8 068,06грн., 3% річних у розмірі 3 249,98грн. залишилася незмінною.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 27.05.2013р. №27/05-2013, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 23.05.2013р. не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання 23.05.2013р. не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод» (Покупець) та Акціонерним товариством закритого типу «Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості» (Постачальник) було укладено договір поставки №1100030-ТС, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов’язується передати, а Покупець – прийняти та оплатити продукцію (далі-Товар) на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п.1.2 договору кількість, номенклатура, виробник та рік випуску Товару зазначається у специфікаціях до даного Договору, яка є невід’ємною частиною (далі – Специфікація)

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо умов оплати:

- оплата Покупцем Товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначеному у даному договорі (п.5.1 Договору);

- оплата за поставлений товар буде здійснюватись протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки товару Покупцю, підписання сторонами акту здачі - приймання товару (якщо це передбачено Специфікацією) та надання Покупцю рахунку на оплату Постачальником, якщо інше не вказано у Специфікаціях (п.5.2 Договору);

Відповідно п.7.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору Сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України.

Згідно п.7.2 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати поставленого Товару, Покупець оплачує пеню у розмірі 0,04% від вартості поставленого Товару за кожен день прострочення, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої за відповідний період.

У пункті 10.5 договору встановлено, що даний договір діє до 31.12.2011 року. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторін від виконання прийнятих на себе зобов’язань (в тому числі гарантійних) за даним Договором.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 20.10.2011р. пункт 10.5 договору викладено у наступній редакції «даний договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами та дії до 31.12.2012р.»

05 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод» та Акціонерним товариством закритого типу «Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості» було підписано специфікацію №11, де сторони визначили асортимент, якість, кількість, ціну, загальну вартість яка склала 251 257,38грн., умови поставки, умови оплати: 100% протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару та надання Покупцю документів відповідно п.6.4 договору.

12 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод» та Акціонерним товариством закритого типу «Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості» було підписано специфікацію №15, де сторони визначили асортимент, якість, кількість, ціну, загальну вартість яка склала 22 106,10грн., умови поставки, умови оплати: 100% з відстроченням платежу 30 календарних днів з моменту поставки товару та надання Покупцю документів відповідно п.6.4 договору.

14 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод» та Акціонерним товариством закритого типу «Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості» було підписано специфікацію №18, де сторони визначили асортимент, якість, кількість, ціну, загальну вартість яка склала 324 046,32грн., умови поставки, умови оплати: 100% не раніше 30 календарних днів з моменту поставки товару та надання Покупцю документів відповідно п.6.4 договору.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 118 686,96грн., що підтверджується видатковими накладними №37 від 23.02.2012р. на суму 56 064,96грн., №40 від 23.02.2012р. на суму 58 212,00грн., №41 від 23.02.2012р. на суму 4 410,00грн. Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар прийнято на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №21А від 23.02.2012р.

Внаслідок цього обов’язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Позивачем для оплати було виставлено рахунки-фактури №45 від 23.02.2012р., №49 від 23.02.2012р., №50 від 23.02.2012р.

Відповідачем було здійснено лише часткову оплату за поставлений товар у сумі 26 900,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 91 786,08грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №1 з вимогою здійснити оплату за поставлений товар.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №1100030-ТС Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 118 686,96грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати було здійснено лише часткову оплату за поставлений товару в сумі 26 900,00грн.

Щодо тверджень відповідача про те, що Позивачем не передані документи на поставлену продукцію суд зазначає наступне:

Відповідно до п.6.4 Договору Постачальник зобов’язаний надати Покупцю до початку приймання Товару оригінали наступних документів:

- рахунок на оплату Товару;

- транспортні та супровідні документи;

- пакувальні документи;

- сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником);

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіогеологічної безпеки (у передбаченому законодавством випадках);

- акт приймання-передачі Товару (у двох екземплярах), оформлений зі сторони Постачальника;

- інші документи, передбачені Специфікаціями;

Постачальник зобов’язаний надати Покупцю листом на замовлення або під розписку в отриманні податкову накладну на усю суму податкових зобов’язань, які виникли у Постачальника.

Згідно п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п.12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідних актів суду не надано. За твердженням Позивача при отриманні товару Покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов’язань з поставки продукції.

Крім того, згідно ч.1 ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору поставки або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору та повернути товар продавцеві (ч.2 ст.666 ЦК України).

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов’язань по Договору – суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 91 786,08грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 91 786,08грн. до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 3 249,98грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення у сумі 3 145,33грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб’єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.2 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати поставленого Товару, Покупець оплачує пеню у розмірі 0,04% від вартості поставленого Товару за кожен день прострочення, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої за відповідний період. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, отже Позивачем невірно визначений строк нарахування пені за 310 днів.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо задоволення пені у розмірі заявленому Позивачем а саме у сумі 8 068,06грн.

Статтею 256 ЦК України, встановлений строк позовної давності –строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України визначена спеціальна позовна давність, ч.1 ст. 258 ЦК України зазначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю; згідно з ч.2 п.1 позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач заявив вимоги про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені у сумі, відповідно до вимог ст. 267 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п.5.2 договору оплата за поставлений товар буде здійснюватись протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки товару Покупцю, підписання сторонами акту здачі - приймання товару (якщо це передбачено Специфікацією) та надання Покупцю рахунку на оплату Постачальником, якщо інше не вказано у Специфікаціях

Як вбачається із накладних №37, №40, №41 останнім днем оплати є 24.03.2012р., тобто період прострочення з 25.03.2012р. + один рік.

Проте відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, перебіг позовної давності переривається у разі вчинення особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу.

Такими діями можуть бути дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов’язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відноситись: повне або часткове погашення визнання претензії, часткове погашення боржником чи за його згодою іншою особою суми заборгованості, прохання про відстрочку або розстрочку виконання грошового зобов’язання.

Відтак часткова сплата здійснена Відповідачем 19.06.2012р. є дією, яка свідчить, про переривання строку позовної давності.

Таким чином суд встановив, що на день подання позовної давності не закінчився строк позовної давності щодо вимог про стягнення суми пені у розмірі 8 200,55грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу «Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості», м.Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м.Єнакієво, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 91 786,08грн., пені у сумі 8 068,06грн., 3% річних у розмірі 3 249,98грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (86429, м.Єнакієве, Донецька область, пр.Металургів, 9, ЄДРПОУ 00191193, р/р 26004962487201 в ПАО «ПУМБ», м.Донецьк, МФО 334851) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості» (49000, м.Дніпропетровськ, пл.Леніна, 1, к.485, ЄДРПОУ 23357911, р/р 26008112185001в КБ «ПриватБанк», м.Дніпропетровськ, МФО 305299) заборгованість у розмірі 91 786,08грн., пеню у розмірі 8 068,06грн., 3% річних у сумі 3 145,33грн., судовий збір у розмірі 2 059,99грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 17.06.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.13р.