Рішення № 32003838, 18.06.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.2013 Справа № 901/687/13-гЗа позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіор»

про витребування майна

Головуючий суддя Медведчук О.Л.

судді Лагутіна Н.М.

Ейвазова А.Р.

Представники:

від позивача - Тюрмарезова О.Д., довіреність №б/н від 04.02.2013, представник

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіор» про витребування та передачу безпідставно збереженого майна: 1. Мішки поліетиленові упаков., в кількості 2754,00 тон; 2. Поліетилен LDPE у кількості 2245,00 тон; 3. Поліетилен ВД вторинний в кількості 5071,00 тон; 4. Поліетилен ВД вторинний в кількості 651,500 тон; 5. Поліетилен вторинний дроблений у кількості 3451,00 тон; 6. Регранулят у кількості 2996,00 тон; 7. С/К МЕ 66070 (синій) 19,320 тон, а у разі неможливості передачі майна в натурі, сплатити його загальну вартість в розмірі 145110,36 грн.

Ухвалю господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 призначено колегіальний розгляд справи №901/684/13-г у складі трьох суддів. За результатами автоматичного розподілу членами колегії визначені судді Лагутіна Н.М. та Ейвазова А.Р.

Під час розгляду справи 08.04.2013 позивач надав суду клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Авіор» та передати товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» безпідставно збережене майно: 1. Мішки поліетиленові упаков., в кількості 2 754,00 кг; 2. Поліетилен ЬБРЕ у кількості 2 145,00 кг; 3. Поліетилен ВД у кількості 5 071,00 кг; 4. Поліетилен ВД вторинний у кількості 651,500 кг; 5. Поліетилен вторинний дроблений у кількості 3 451,00 кг; 6. Регранулят у кількості 2 996,00 кг; 7. С/К МЕ 66070 (синій) 19,320 кг.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд задовольняє заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» про зменшення позовних та продовжує розгляд позовних вимог про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «Авіор» та передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» безпідставно збережене майно: 1. Мішки поліетиленові упаков., в кількості 2 754,00 кг; 2. Поліетилен ЬБРЕ у кількості 2 145,00 кг; 3. Поліетилен ВД у кількості 5 071,00 кг; 4. Поліетилен ВД вторинний у кількості 651,500 кг; 5. Поліетилен вторинний дроблений у кількості 3 451,00 кг; 6. Регранулят у кількості 2 996,00 кг; 7. С/К МЕ 66070 (синій) 19,320 кг.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.01.2011 між сторонам був укладений договір №04/02 з переробки давальницької сировини, відповідно до якого, товариство з обмеженою відповідальністю «Авіор» повинно було виконати роботи з виготовлення продукції із давальницької сировини позивача, а товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» зобов'язано здійснити постачання давальницької сировини. Позивачем було здійснено постачання давальницької сировини відповідачу у кількості 17 187,32 тон на загальну суму 145 110,36 грн. Вищевказаний договір бук укладений на строк до 31.12.2011, у зв'язку закінченням строку дії договору, не виконанням відповідачем умов договору та безпідставним знаходженням давальницької сировини у відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не сповістив, відзив на позовну заяву не надав, про дату, час та місце судового засідання був сповіщений належним чином.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіор» (виконавець) був укладений договір №04/02 з переробки давальницької сировини (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору, предметом договору є виконання робіт з виготовлення продукції давальницької сировини замовника.

Згідно пункту 2 договору, замовник зобов'язується здійснити поставку давальницької сировини на умовах, визначених договором. Не пізніше ніж за 3 календарних дні інформувати виконавця про дату відправки давальницької сировини з м. Сімферополь. Інформувати виконавця про кількість і якість відправленого сировини. В установлений цим Договором строк здійснити розрахунок з виконавцем за надані їм послуги з переробки давальницької сировини.

Згідно пункту 3 договору, виконавець зобов'язаний виготовити кількість готової продукції з давальницької сировини замовника згідно з технологічною схемою переробки.

Виконавець зобов'язаний дотримуватись рекомендацій замовника для раціонального і якісного виготовлення готової продукції.

У пункті 4.4 договору зазначено, що на відвантажену давальницьку сировину представники сторін складають акт прийому-передачі.

За умовами договору, постачання готової продукції здійснюється виконавцем (пункт 4.5. договору).

Приймання готової продукції за кількістю та якістю здійснюється в присутності представників виконавця та замовника (пункт 4.6. договору).

На відвантажену готову продукцію представники сторін складають акт прийому-передачі (пункт 4.8 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором, винна сторона несе відповідальність, а також відшкодовує збитки другій стороні. Під збитками сторони розуміють ті втрати, які сторони зазнали у зв'язку з виконанням цього договору. (пункт 7.1 договору).

Пунктом 8 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011.

25.04.2011 між сторонами була укладена додаткова угода до договору з переробки давальницької сировини №04/01 від 01.01.2011, відповідно до умов якої, було викладено пункт 5 договору в новій редакції: « 5.3. Вартість переробки давальницької сировини за 1 (один) кілограм складає - 1,70 грн., в тому числі ПДВ 20%, без урахування відходів (у кількості 20 тонн марки Поліетилен РL 10-2 quality).

На виконання умов договору, в період його дії, товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» було здійснено постачання товариству з обмеженою відповідальністю «Авіор» давальницької сировини у кількості 17 187,32 тон на загальну суму 145 110,36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними актами прийому передачі та накладними підписаними представниками обох сторін.

При обґрунтуванні заявленої позовної вимоги позивач посилається на те, що відповідач умови договору не виконав, строк дії договору сплив та знаходження давальницької сировини яка була передана товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіор» за договором №04/02 з переробки давальницької сировини від 04.01.2011 свідчить про те, що спірне майно на даний час знаходиться у товариства з обмеженою відповідальністю «Авіор» без достатньої правової підстави.

Оцінивши подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Приписами статей 11, 901, 903, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання.

Згідно пунктів 1, 4 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до пункту 7 статті 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Враховуючи, що позивачем було передано майно відповідачу на виконання договору та під час дії договору, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про повернення майна на підставі приписів статті 1212 Цивільного кодексу України тому що підстава, на якій було набуте майно, після закінчення строку дії договору відпала є необґрунтованими.

Виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу, характеру правовідносин, а також враховуючи недоведеність позивачем наявності умов для застосування до спірних правовідносин норм ст. 1212 Цивільного кодексу України з огляду на наявність договірних відносин між сторонами, суд дійшов висновку, що вимога позивача про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «Авіор» та передання товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» безпідставно збережене майно: 1. Мішки поліетиленові упаков., в кількості 2 754,00 кг; 2. Поліетилен ЬБРЕ у кількості 2 145.00 кг; 3. Поліетилен ВД у кількості 5 071,00 кг; 4. Поліетилен ВД вторинний у кількості 651,500 кг; 5. Поліетилен вторинний дроблений у кількості 3 451,00 кг; 6. Регранулят у кількості 2 996,00 кг; 7. С/К МЕ 66070 (синій) 19,320 кг., як безпідставно набуте майно з підстав ст. 1212 Цивільного кодексу України є необґрунтованою.

Судовий збір суд відносить на позивача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 25.06.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя (підпис) ( О.Л. Медведчук

Суддя (підпис) Н.М. Лагутіна

Суддя (підпис) А.Р. Ейвазова