Ухвала суду № 32002403, 19.06.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження 22-ц/790/3893/13 Головуючий 1 інст.: Сітало А.К.

Справа № 644/2918/13-ц Доповідач: Піддубний Р.М.

Категорія: «право власності»

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Тичкової О.Ю., Даниленка В.М.,

при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про визначення часток у праві спільної часткової власності та визнання права власності, -

встановила:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом, в обґрунтування якого зазначила, що з 18 вересня 1999 року перебуває з відповідачем ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. З січня 2001 року вони мешкають квартирі АДРЕСА_1, 53/100 частин якої на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12 листопада 2002 року на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3, їх сину ОСОБА_2 та матері відповідача ОСОБА_4, а 47/100 частин - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Вказану квартиру було продано, а 12 грудня 2003 року відповідачем ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу було придбано квартиру АДРЕСА_2. Посилаючись на те, що на придбання цієї квартири було витрачено 31 610 грн. отриманих ОСОБА_3 від продажу квартири АДРЕСА_1, а також 24 525 грн. отриманих ОСОБА_3 за договором кредиту, який було погашено за рахунок спільних коштів подружжя, позивачка просила визначити частку ОСОБА_2 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на 53/300 частини, а за нею на 21,8 частини квартири АДРЕСА_2

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, а ухвалою від 16 квітня 2013 року на підставі ч.2 ст. 121 ЦПК України - визнано неподаною та повернуто позивачці.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву було подано ОСОБА_1 без дотримання вимог ст. 119 ЦПК України, оскільки вона не містить посилання на докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав звільнення від доказування, у встановлений ухвалою судді від 03 квітня 2013 року строк позивачка недоліки позову не усунула, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України заява підлягає визнанню неподаною та поверненню.

Проте погодитися з такими висновками не можна з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені частинами 1 та 2 ст. 119 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява подається в письмовій формі та повинна містити 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Якщо заява не відповідає вимогам статті 119 ЦПК, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху.

Залишаючи позовну заяву без руху, суддя не зазначив, які конкретно недоліки має усунути ОСОБА_1 у наданий судом строк, зокрема, на підтвердження яких саме обставин необхідно зазначити докази та не врахував, що позивачка не була співвласником квартири АДРЕСА_1, а відтак і стороною договору купівлі-продажу цієї квартири, у зв'язку з чим у неї можуть існувати складнощі в отриманні копії цього договору, що є підставою для її витребування судом за відповідним клопотанням ОСОБА_1, яке вона має право заявити до або під час попереднього судового засідання.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Отже, вирішуючи питання про визнання позовної заяви ОСОБА_1 неподаною та її повернення, суддя послався на недоліки позову, які не можуть бути підставою для обмеження передбаченого Конституцією України права звернення до суду, крім того можуть бути усунуті під час проведення попереднього судового засідання (ст. 130 ЦПК).

Крім того, згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Оскільки передбачені цивільним процесуальним законом підстави для визнання позовної заяви ОСОБА_1 неподаною та її повернення відсутні, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню, з направленням позовної заяви ОСОБА_1 до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2013 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про визначення часток у праві спільної часткової власності та визнання права власності направити до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді