Ухвала суду № 32000272, 17.06.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

Справа №: 22-ц/190/4029/13Головуючий суду першої інстанції:Дядіченко С.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Макарчук Л. В.

"17" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМакарчук Л.В. СуддівАдаменко О.Г., Горбань В.В. При секретаріВостріковій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненської філії до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за теплову енергію, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 15 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

21 березня 2013 року ОП «Кримтеплокомуненерго» в ocoбi Роздольненськоі філії звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за теплову енергію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка є споживачем теплової енергії, проживає у багатоквартирному жилому будинку. Станом на 01 березня 2013 року за нею утворилась заборгованість по оплаті за теплову енергію у розмірі 934,99 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачки.

Рішенням Чорноморського районного суду АР Крим від 15 травня 2013 року позовну заяву задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненської філії суму заборгованості за теплову енергію у розмірі 934 грн. 99 коп. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненської філії судові витрати у розмірі 229 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у неї відсутня заборгованість, оскільки за рішенням Чорноморського райсуду від 17.11.2011 року вона сплачувала стягнуту з неї заборгованість у розмірі 1021,22 грн. та сплачувала поточні платежі щомісячно. Крім того, їй не перерахували плату за жовтень - листопад 2011 року як інваліду 2-ї групи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи, наведені у скарзі, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що позивач надавав відповідачці послуги з теплопостачання квартири, в якій вона проживає, але відповідачка належним чином не сплачувала надані послуги з 01.08.2011 року по 14.08.2012 року, тобто до дати відключення від теплопостачання, та станом на 01.03.2013 року в неї виникла заборгованість у розмірі 934 грн.99 коп.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п. 5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачка поживає у багатоквартирному жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем теплової енергії. Станом на 01 березня 2013 року за нею утворилась заборгованість по оплаті за теплову енергію у розмірі 934,99 грн., що пітверджується довідками про розрахунок заборгованості та квитанціями, які були надані представником позивача. Із зазначених розрахунків вбачається, що плата нараховувалсь відповідачці з урахуванням її пільг як інваліда 2-ї групи. (а.с.12,31,40,52-55).

Рішенням Чорноморського райсуду АР Крим від 17.11.2011 року з ОСОБА_6 було стягнуто на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» заборгованість по сплаті послуг з постачання тепло енергії за період з 01.09.2000 року по 01.08.2011 року у розмірі 1021,22 грн., з урахуванням сплаченої відповідачкою суми під час розгляду справи. (а.с.28-29). На виконання рішення суду ОСОБА_6 частково сплатила заборгованість за рішенням суду та залишок боргу складає 459,05 грн. А сума боргу у розмірі 934,99 грн. виникла по сплаті чергових платежів та не включає в себе несплачену суму 459,05 грн. (а.с.31).

Доводи апелянта про сплату чергових платежів разом із стягнутою за рішенням суду сумою та відсутність заборгованості було перевірено при апеляційному перегляді справи та оглянуто надані представником позивача оригінали квитанцій про сплату сум та банківську роздруківку банківських операцій ОСОБА_6

Із оригіналів квитанцій, які було співставлено із копіями квитанцій, що містяться у матеріалах справи, вбачається, що в оригіналі квитанції за червень 2011 року вказано суму оплати за послуги теплопостачання 155 грн., а в копії квитанції, що у справі, містяться виправлення, яких немає в оригіналі, та зазначено, що сплачено і заборгованість - 538,21 грн. А копія квитанції за 06.10.2011 року на суму 500 грн. не підтверджується оригіналом та банківською роздруківкою.

Пояснення відповідачки стосовно цих розбіжностей про те, що вона виправила лише дату в одній копії квитанції судова колегія відхиляє, оскільки це спростовується банківською роздруківкою платежів, яка взагалі не містить у собі операції по сплаті суми 500 грн.

Інші доводи, наведені у апеляційній скарзі, зводяться до намагань позивача надати перевагу одним доказам над іншими, що суперечить вимогам ст.212 ЦПК України, і тому до уваги не беруться.

З висновками суду першої інстанції колегія погоджується і вважає їх правильними та обґрунтованими, оскільки вони відповідають матеріалам справи і закону на який суд першої інстанції послався, доводи апеляційної скарги ці висновки суду не спростовують.

На думку колегії, суд з'ясував всі обставини справи, дав їм належну оцінку і згідно заявлених вимог ухвалив відповідне рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість.

Відповідно до положень ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених їм обставин.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України відповідачка не надала доказів, які б могли спростувати висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, який повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім наявним у справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, ст. 213 - 216 ЦПК України.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, п. 1 ч.1 ст.307, 308, 313, 315, 317, 319, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 15 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.