Постанова № 32000198, 18.06.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2506/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Храпач О.В., Половина А.С.,

представника відповідача - Гриценко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тристарс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тристарс" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000412308 від 26.04.2013 року, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 43 853,82 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 10 963,46 грн.

Мотивуючи свої вимоги, посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №2157.5/37440004 від 17.04.2013 року щодо порушення ТОВ "Тристарс" ст.44, 198, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад - грудень 2012 року в сумі 48 853,82 грн. Наголошував на тому, що оскаржуване рішення відповідачем винесене безпідставно та протиправно, суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. Таку позицію обґрунтовував тим, що підприємством для перевірки податковому органу було надано всі первинні документи бухгалтерського обліку щодо підтвердження господарських операцій з ТОВ "Спецтехнопласт". Як позивач, так і його контрагент, у період, що охоплювався перевіркою, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в органах державної податкової служби. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими документами. Зазначав про відсутність судових рішень щодо визнання нікчемним договору, за яким позивачу надавались послуги вказаним контрагентом. Акт перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва №213/22-6/35963228 від 01.03.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Спецтехнопласт" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.01.2013 року" не може бути беззаперечним доказом відсутності вказаного контрагента за його місцезнаходженням та свідчити про фіктивний характер діяльності останнього. Крім того, податковий орган не звертався до суду з позовом про припинення юридичної особи ТОВ "Спецтехнопласт" на підставі відсутності його за місцезнаходженням. Відтак, оскільки в діях ТОВ "Тристарс" відсутні порушення податкового законодавства, оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, у ході розгляду справи надали додаткові пояснення по суті оподаткованих операцій у листопаді - грудні 2012 року, долучивши до матеріалів справи первинні документи на підтвердження їх реальності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Стверджував про те, що діяльність контрагента позивача, ТОВ "Спецтехнопласт" має фіктивний характер, правочини за його участі є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що підтверджується Актом перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва №213/22-6/35963228 від 01.03.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Спецтехнопласт" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.01.2013 року". Вказане підприємство відсутнє за його місцезнаходженням, таким чином відсутнє місце виконання контрагентом позивача своїх договірних зобов'язань. Наголошував на тому, позивачем на запит ДПІ у м. Полтаві для перевірки №5038/10/22.5-18 від 04.04.2013 року не надано первинних документів, згідно яких можливо було б встановити якість, походження, сертифікацію придбаних товарно - матеріальних цінностей та документів, що підтверджують подальший рух товару, придбаного у ТОВ "Спецтехнопласт" . Угоди, укладені між позивачем та вказаними контрагентом , є фіктивними, а податковий кредит недійсним. З огляду на вказане, на думку податкового органу, позивачем безпідставно віднесено до суми податкового кредиту кошти в сумі 48 853,82 грн. , спрямовані на оплату послуг, які в реальності не придбавались у ТОВ "Спецтехнопласт". Відтак, як на думку відповідача, встановлені у ході перевірок факти підтверджують правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яке не підлягає скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю « Тристарс» (ідентифікаційний код - 37440004 ) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 10.12.2010 року.(т.1, а.с.109-112 )

Позивач перебуває на обліку в органах податкової служби з 27.12.2010 року, зареєстрований платником податку на додану вартість, про що 30.03.2012 року видане свідоцтво №2000036860. ( т.1,а.с.113 ).

Відповідачем з 11.04.2013 року по 17.04.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тристарс» з ТОВ "Спецтехнопласт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.10.2012 року по 31.12.2012 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки ДПІ у м. Полтаві складений акт (надалі - Акт перевірки) № 2157.5/37440004 від 17.04.2013 року, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ "Тристарс" п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад - грудень 2012 року в сумі 48 853,82 грн. (т.1, а.с.5-14 )

На підставі означеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000412308 від 26.04.2013 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 43 853,82 грн. та застосовано штрафні ( фінансові) санкції в сумі 10 963,46 грн. (т.1, а.с.15)

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем у порядку адміністративного оскарження.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ДПІ у м. Полтаві, позивач звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню та перевіряючи його на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необґрунтованість та протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад - грудень 2012 року в сумі 48 853,82 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках із зазначенням обов'язкових реквізитів.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ТОВ «Тристарс» фактично не здійснювало придбання послуг у ТОВ "Спецтехнопласт" оскільки, на думку контролюючого органу, такі послуги фактично контрагентом позивача не надавались в силу фіктивного характеру діяльності останнього, а оподатковані господарські операції полягали лише у їх документальному оформленні, відповідач стверджує про заниження платником податку на додану вартість у листопаді 2012 року на суму 6 000,0 грн. та у грудні 2012 року в сумі 37 853,82 грн.

Суд знаходить помилковими висновки податкового органу про порушення позивачем вказаних норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

У ході перевірки ДПІ у м. Полтаві встановлено укладення у періоді, що перевірявся, між ТОВ «Тристарс» (Замовник) та ТОВ "Спецтехнопласт" (Виконавець ) договору №15/10 від 15.10.2012 року, за умовами якого Виконавець надає Замовнику замовлені послуги за умов технічної можливості Виконавця надання таких послуг та своєчасності їх оплати Замовником. Замовлені послуги поділяються на основні та додаткові. Основними послугами є послуги по супроводженню корпоративної IP- телефонії. Додатковими послугами є технічний супровід доступу до мережі, налагодження кінцевого обладнання, перенесення точки підключення кінцевого обладнання, перевірка технічного стану абонентського вводу. (т.1, а.с.16-18 ).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даної угоди представником позивача надано суду податкові накладні, протоколи узгодження договірної ціни, з яких можливо встановити вид послуг та їх ціну, акти надання послуг, що підписані сторонами без заперечень, рахунки на оплату, платіжні доручення . (т.1, а.с.19-105, 143-168)

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення податкових накладних не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Представниками позивача надано пояснення щодо використання позивачем отриманих від ТОВ "Спецтехнопостач" послуг у власній господарській діяльності. ТОВ "Тристарс" працює за принципом ІТ-аутсортингу інформаційних технологій, зокрема робіт зі створення та супроводу програмних продуктів. Товариство передає частину своїх завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду. За таким принципом позивачем було залучено ТОВ "Спецтехнопостач" для забезпечення належного надання послуг ТОВ «Нова Пошта» згідно договору №01/03 від 01.03.2012 року. Такий принцип роботи дає можливість замовнику витрачати значно менше коштів на утримання посадових місць відповідних спеціалістів та спрощує організацію обслуговування бізнес - процесів. З письмових пояснень представника ТОВ «Тристарс" та з матеріалів адміністративної справи встановлено, що ТОВ "Спецтехнопласт" як субпідрядником позивача виконувались роботи для забезпечення належної діяльності 41 відділення ТОВ «Нова Пошта», а саме: проводились роботи пов'язані з монтуванням та зварювання оптоволоконного дроту, роботи щодо встановлення та налагодження медіа-конверторів, модемів, роутерів, налагодження робочого місця оператора та здійснення щоденної підтримки користувача.

З пояснень представника позивача вбачається, що ТОВ "Спецтехнопласт" виконувались роботи, спрямовані на забезпечення комунікативних можливостей відділень ТОВ "Нова Пошта", тобто доступу до мережі Інтернет для отримання замовлень від клієнтів, обмін інформацією з ними та з іншими структурними відділеннями товариства та оперативного перевезення та доставки товарів.

На підтвердження означеного суду було надано відповідний договір з додатками, схеми алгоритмів взаємодії сторін, акти надання послуг з визначенням виду послуг та їх ціни, що підписані сторонами без заперечень. (т.2, т.3 а.с.63-108).

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит у відповідному звітному періоді та зобов'язання з ПДВ сформовано за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; послуги, в ціні яких ТОВ «Тристарс» сплачені суми податку на додану вартість, використані в господарській діяльності позивача і отримані від контрагента, який був зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платниками податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню послуг у ТОВ "Спецтехнопласт", подальше використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд не бере до уваги посилання податкового органу на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту у зв'язку з тим, що ТОВ "Спецтехнопласт" не знаходиться за юридичною адресою згідно Акту перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва №213/22-6/35963228 від 01.03.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Спецтехнопласт" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.01.2013 року", що як на думку відповідача, виключає можливість виконання контрагентом позивача своїх договірних зобов'язань.

Такі висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи. Згідно наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відсутній запис про відсутність ТОВ "Спецтехнопласт" за його місцезнаходженням та зазначено адресу підприємства м. Київ, проспект Оболонський, 36-А, кв. 119.

Суд критично оцінює твердження податкового органу про те, що укладені позивачем за участі означеного контрагента правочини знайшли своє відображення лише у податковій звітності однієї із сторін угоди, відтак вони не створюють жодних правових наслідків, а тому не можуть бути підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту. Такі висновки не підтверджені жодними доказами та ґрунтуються виключно на суб'єктивних доводах відповідача.

Суд зазначає про індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. ТОВ «Тристарс» не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентом. Висновки податкового органу щодо фіктивності господарської діяльності ніяким чином не можуть стосуватись позивача та впливати на його податкові зобов'язання.

Крім того, суд наголошує, що у матеріалах справи відсутні будь - які рішення суду про визнання укладених за участі ТОВ "Спецтехнопласт" договорів нікчемними, відтак, лише на підставі доводів податкового органу про фіктивність діяльності контрагента, неможливо робити висновок про їх нікчемність.

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази коригування податкових зобов'язань ТОВ "Спецтехнопласт" у зв'язку з донарахуванням позивачу спірних сум податку на додану вартість.

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби №0000412308 від 26.04.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тристарс" витрати зі сплати судового збору в сумі 548,72 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков