Постанова № 32000139, 18.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 р. Справа №801/5204/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму складі головуючого судді Кащеєвої Г. Ю., за участю секретаря судового засідання Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління»

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання незаконними дій

за участю представників:

від позивача -Турчин Д.С., паспорт НОМЕР_1;

від відповідача- не з'явився, надіславши заперечення на позов;

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби та після уточнення позовних вимог просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003512201/0 від 08 травня 2013р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 10 452 812,50 грн., прийняте ДПІ у м.Сімферополі АРК Державної податкової служби України

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем порушені вимоги Податкового кодексу України, оскільки при винесенні акта перевірки використовував інформацію, яка не є підставою для висновків про порушення платником податкового діючого законодавства та зробив висновки про порушення податкового законодавства на підставі матеріалів досудового слідства в межах кримінальної справи № 69-0146, без урахування вимог Податкового кодексу України відносно порядку урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості. В зв'язку з чим висновки ДПІ у м.Сімферополі АРК Державної податкової служби України, викладені в акті перевірки № 2289/22.1/31945556 від 17 квітня 2013р. є необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як незаконне. Крім того, позивач вважає, що висновки акту документальної планової виїзної перевірки № 2289/22.1/31945556 від 17 квітня 2013р. не відповідають фактичним обставинам справи, так як перевіряючими не вивчалася господарська діяльність підприємства в розрізі контрагента та порушені положення ст.ст. 44, 58, 72, 83 Податкового кодексу України.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмове заперечення на адміністративний позов.

У письмових запереченнях просить суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позивач повинен був включити до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в 4 кв. 2012р. кредиторську заборгованість, яка вважається як безоплатно отриманий товар (роботи, послуги) у сумі 39820238грн. Також відповідач зазначив, що податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що оскаржується, винесене правомірно з урахуванням вимог чинного законодавства і підстав для його скасування немає (а.с. 72-73).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 11.04.2002р., свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 571477 від 11.04.2002р. (а.с. 9).

ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» знаходиться на обліку платників податків у Державної податкової інспекції у м. Сімферополі з 22.04.2002 р. за № 37278, є юридичною особою та платником податків і зборів, в тому числі податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100124317 від 26.06.2008р. (а.с. 11-12).

17 квітня 2013р. ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС України на підставі Наказів № 990 від 27.02.2013р. «Про проведення документальної планової виїзної перевірки», №1439 від 03.04.2013р. «Про подовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки» здійснена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами цієї перевірки 17.04.2013 року складений акт № 2289/22.1/31945556 (а. с. 27-58).

В ході перевірки встановлено порушення п.п. 14.1.13 п.14.1 ст.14, п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, т.я. ТОВ «Бахчисарайське ДБУ» не включило до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в 4 кв. 2012р. кредиторську заборгованість, яка вважається як безоплатно отриманий товар (роботи, послуги) у сумі 39820238грн., за результатами чого донараховано податку на прибуток у сумі 8362250грн, у т.ч. за 4-й квартал 2012 р.-8362250грн.

Вказаний висновок зроблений податковим органом на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 11.04.2012р. за № 37/22/31263808, акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 06.04.2012 р. за № 28/22/35096833, та матеріалів досудового слідства в межах кримінальної справи № 69-0146.

Згідно з актом № 2289/22.1/31945556 перевіркою відображених у рядку 03 ІД Декларацій «інші доходи» показників за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. у загальній сумі 12 958грн. Встановлено, що у періоді, який перевірявся, ТОВ «Бахчисарайське ДБУ» до складу інших доходів в додатку ІД до декларації з податку на прибуток за 2012 рік включені: сума у розмірі 5354грн. - відсотки банку, сума у розмірі 7604грн. - умовно нараховані проценти на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець звітного (податкового) періоду.

Проведеною перевіркою відображених у рядку 03 ІД Декларацій «інші доходи» показників за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. у загальній сумі 12958грн. на підставі таких документів: головна книга за 2012 рік, зворотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів по бухгалтерським рахункам рах. 311,301,361,64,70,719, договори, банківські виписки, відомість ведення податкового обліку, фінансової звітності та інші документи встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 03 ІД Декларацій «інші доходи», у загальній сумі 39820238грн., у тому числі за 4 кв. 2012р. у сумі 39820238грн.

У ході перевірки встановлено, що на кінець перевіряє мого періоду, станом на 31.12.2012 року ТОВ «Бахчисарайське ДБУ», згідно обігово-сальдової відомості має у складі кредиторської заборгованості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками» заборгованість у сумі 5798225 грн., у тому числі по підприємствам БВП «Строитель Плюс» (код ЄДРПОУ 31263808) на суму 5 744 234,00грн., ПП «Севелістрой» (код ЄДРПОУ 35096833) на суму 53991,00грн., та по рах. 685.2 «Розрахунки з іншими кредиторами», рахується кредиторська заборгованість на загальну суму 34 022 013,00грн, у тому числі по підприємствам БВП «Строитель Плюс» (код ЄДРПОУ 31263808) на суму 34 022 013,00грн.

На підставі акту перевірки № 2289/22.1/31945556 від 17 квітня 2013р. ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003512201 від 08.05.2013 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 10 452 812,50 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 8 362 250,00грн. та штрафні санкції у розмірі 2 090 562,50грн. (а.с.67).

Оцінюючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до законодавства, яке було чинним до набрання чинності Податковим кодексом України та відповідно до зазначеного кодексу, підставою для обчислення та сплати податкових зобов'язань платників податків є господарські угоди та документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідні платіжні документи, якими підтверджується факт придбання, отримання та проведення розрахунків за товари (роботи або послуги) суб'єктом господарювання.

Відповідачем встановлено, що ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» має кредиторську заборгованість по рахунку 631 у сумі 39820238 грн., проте в акті перевірки не зазначено, коли саме виникла вказана заборгованість. Але вказано, що сума кредиторської заборгованості за товар (роботи, послуги), надані за договором, набуває статусу безповоротно отриманого товару в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності і попадає під дію п.п. 135.5.4 п.135.5 розд.ІІІ Податкового кодексу України, яким визначено, що дохід включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді вартості безоплатно отриманого товару (робіт, послуг). Отже, вартість цих безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг вважається доходом з інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з пп.14.1.11, п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі;

Відповідно до пункту 1.23 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Так, підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що до безоплатно наданих товарів, робіт, послуг відносяться:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ до складу інших доходів включається:

135.5.1. доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;

135.5.2. доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до пункту 153.7 статті 153 цього Кодексу;

135.5.3. суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;

135.5.4. вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

135.5.5. суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Тобто, заборгованість за товар, наданий за договором набуває статусу безповоротно отриманого товару в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності і підпадає під дію п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, яким визначено, що дохід включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді вартості безоплатно отриманого товару. Отже, вартість цих безоплатно отриманих товарів вважається доходом з інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до податкового законодавства України.

В акті перевірки не встановлено коли виникла кредиторська заборгованість ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» по рахунку 631 у розмірі 39820238 грн.

Згідно з висновками судово-економічної експертизи №35 у справі №2а-5119/12/0170/2, яка розглянута Окружним адміністративним судом, за результатами проведеного дослідження встановлено, що згідно з наданими на дослідження документами, 16.08.10р. ПП «Севелістрой» відпустило на адресу ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» за видатковою накладною № 1027 бордюр дорожній на загальну суму 44992,50 грн., ПДВ у сумі 8998,50 грн. Всього на суму 53991,00 грн.

Тобто, ця кредиторська заборгованість виникла 16.08.10р., а тому трирічний строк позовної давності не сплив, а отже, вказана заборгованість не є безнадійною у розумінні п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України. Згідно з викладеним заборгованість ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» перед ПП «Севелістрой» не є простроченою, а отже не є безоплатно отриманим товаром, та не підлягає включенню до складу доходів.

Крім того, в акті перевірки відповідачем не зазначено, що вказана заборгованість є простроченою, єдиним доводом відносно обґрунтування встановлених актом перевірки порушень податкового законодавства, що призвело до донарахування податку на прибуток у сумі 8362250грн, у тому числі за 4-й квартал 2012р.- 8362250грн., є посилання на постанову слідчого від 02.04.2012р., винесену в межах кримінальної справи №69-0146, якою встановлено, що кримінальна справа порушена відносно директора контрагента позивача за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності.

Суд звертає увагу на те, що висновки акта перевірки не можуть ґрунтуватися на викладених даних досудового слідства по кримінальних справах порушених відносно посадових осіб постачальників контрагентів позивача за фактами фіктивного підприємництва, умисного ухилення від сплати податків, оскільки ці факти не містять конкретних даних про здійснені операцій та не містять доказів наявності причинного зв'язку між взаємовідносинами контрагентів позивача з такими юридичними особами та відносинами позивача з контрагентами.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно з ст.9 Конституції України від 28 червня 1996 року чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року", Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, Верховна Рада України постановила Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписану від імені України 9 листопада 1995 року, Перший протокол, протоколи N 4 і N 7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року, та протоколи 2 і N 11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі, ратифікувати.

Таким чином, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, Протоколом № 14 від 13 травня 2004 року) є частиною національного законодавства України.

Згідно з ст. 17 Закона України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії (заява №3991/03), у разі, коли національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Оцінюючи посилання відповідача в акті перевірки на те, що "відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту (зобов'язання) та валових витрат (валових доходів). Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах", суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що питання реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» з ТОВ БВП «Строитель-плюс» та ПП «Севелістрой» підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим від 24 вересня 2012 року по справі №2а-5119/12/0170/2, яке залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року.

Відповідно до вказаних рішень при розгляді справи за результатами вивчення, в тому числі експертного висновку, судом встановлено безпідставність викладених в акті перевірки № 1398/22-1/91945556 від 19.04.2012р. висновків про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств» при здійсненні ним в період з 01.01.2009р. по 31.03.2012 р. господарської діяльності, виконання угод, укладених з ТОВ БВП «Строитель-плюс» та ПП «Севелістрой».

Згідно з висновками судово-економічної експертизи №35 у справі №2а-5119/12/0170/2 показники податкової звітності позивача сформовані на підставі відомостей, відображених в його бухгалтерської звітності, правильність розрахунку ним суми витрат та розмірів податкових зобов'язань по ПДВ, податку на прибуток підтверджено наданими на експертизу документами.

Згідно з ч.2 статті 255КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, висновок відповідача, викладений на аркуші 13 акта перевірки (а.с. 39) щодо того, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, є необґрунтованим та спростовується встановленими судом обставинами.

Щодо доводів відповідача про те, що кредиторська заборгованість позивача у сумі 39820238грн. вважається безоплатно отриманим товаром (роботою, послугою), судом встановлено наступне.

Так, згідно з висновками судово-економічної експертизи №35 у справі №2а-5119/12/0170/2 за даними бухгалтерського обліку ТОВ за рахунком 631 за станом на 01.03.12 заборгованість підприємства перед ПП «Севелістрой» значиться в сумі 53991,00грн.

Тобто, ця сума, згідно з наданими на експертне дослідження документами є кредиторською заборгованістю, а ні як ні безоплатно отриманим товаром (роботою, послугою), як це зазначено в акті перевірки.

Також, відповідно до висновків судово-економічної експертизи №35 за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» по рах.631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" станом на 01.03.12р. числиться кредиторська заборгованість в сумі 5 744 234,82 грн. перед ПП «Строитель Плюс».

Згідно з висновками судово-економічної експертизи №35 за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» по рах.685 «Розрахунки з іншими кредиторами» числиться кредиторська заборгованість у сумі 34 022 013,58грн.

Тобто, ця сума, теж згідно з наданими на експертне дослідження документами є кредиторською заборгованістю, а ні безоплатно отриманим товаром (роботою, послугою), як це зазначено в акті перевірки.

А відтак, на думку суду, положення пп.14.1.13, п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України не можуть застосовуватися до зазначених господарських операцій.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 5.2 вказаного Порядку закріплено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Проте, в порушення зазначених вимог в акті перевірки № 2289/22.1/31945556 від 17.04.2013 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС взагалі не описані підстави виникнення заборгованості, не зроблені посилання на первинні документи, з аналізу яких можливо б було дійти висновку про наявність безнадійної заборгованості позивача.

Відповідно до п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

83.1.2. податкова інформація;

83.1.3. експертні висновки;

83.1.4. судові рішення;

83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази в обґрунтування викладених ним в акті перевірки тверджень щодо наявності у ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» кредиторської заборгованості, яка вважається безоплатно отриманим товаром (роботою, послугою).

При цьому, враховуючи, що матеріали справи спростовують факти, викладені в акті, суд дійшов висновку про безпідставність висновку податкового органу щодо заниження ТОВ «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» доходів на загальну суму 39820238 грн.

На підставі викладеного, вимоги позивача про визнання рішення протиправним та скасування підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2294,00 грн. підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету відповідно до положень статті 94 КАС України.

В судовому засіданні 18.06.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 21.06.2013 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0003512201 від 08.05.2013 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кубанська, 20, ЄДРПОУ 31945556 МФО 384674) 2294,00 грн. судового збору шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.