Рішення № 31999020, 17.06.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/791/1688/13 Головуючий в суді 1 інстанції: Кустов О.Ю.

Категорія: 45 Доповідач: Склярська І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року червня місяця 17 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Склярської І.В.

суддів: Цуканової І.В.

Вейтас І.В.

при секретарі: Благовещенської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 08 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Скадовської міської ради Херсонської області, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що є власником АДРЕСА_1 та, відповідно, користувачем земельної ділянки за вказаною адресою. ОСОБА_3 є власником земельних ділянок АДРЕСА_2. Так як відповідачка самовільно змістила паркан між земельними ділянками сторін у бік земельної ділянки позивача, чим створює йому перешкоди у користуванні його ділянки, а саме: зменшивши ширину проїзду не дає можливості поставили автомобіль у дворі будинку, крім того відповідачка відмовляється підписувати акт узгодження меж, що позбавляє позивача можливості приватизувати земельну ділянку, користувачем якої він є, після уточнення позовних вимог просив усунути йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 шляхом приведення фактичного розташування земельних ділянок АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_3 у відповідність до державних актів на вказані ділянки шляхом перенесення огорожі між ділянками біля вуличної огорожі в бік ділянки №131-а на 0,12 м.; на рівні межі між ділянками №131-а та №131 перенести межу в бік ділянки №131-а на 0,15 м.; на рівні вбиральні літ. «Т» на ділянці №131-б перенести спільну межу у бік ділянки №131 на 0,19 м. (встановити відстань від спільної межі до стіни вбиральні - 0,1 м.).

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 08 квітня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення суду скасувати та ухвали нове, яким відмовити в задоволені позову.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст.91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів

За правилами ч.2 ст. 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 91, 95 ЗК України, висновку судової будівельно-технічної експертизи та недоведеності розташування земельних ділянок та їх фактичних меж, що належать відповідачу на праві приватної власності державним актам та встановленої огорожі.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.11.2006 року виданого на підставі рішення виконкому Скадовської міської ради № 21 від 21.06.2006 року, ОСОБА_4 належить на праві приватної власності будинок АДРЕСА_1 (а.с.10).

Відповідно до рішення виконкому Скадовської міської Ради депутатів трудящих про відвід під індивідуальне будівництво земельної ділянки № 191/24 від 20 жовтня 1978 року ОСОБА_4 надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_2 площею 400 кв.м. (а.с.73).

Згідно з договором про надання в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, з кількістю кімнат від одної до п'яти включно від 12.12.1978 року виконком Скадовської міської Ради депутатів трудящих надало ОСОБА_4 на праві безстрокового користування земельної ділянки АДРЕСА_2 площею 400 кв.м. (а.с.74)

Відповідно до рішення Скадовської міської Ради Херсонської області про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки та в оренду для обслуговування житлових будинків у м. Скадовську від 30.06.2006 року № 55 ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель у м. Скадовську згідно фактичного користування та даних Скадовського БТІ по АДРЕСА_1 площею 412 кв.м. (а.с.9).

Вказане рішення, у встановленому законом порядку не визнано не чинним.

Сторонами не заперечується та матеріалами справи підтверджується, що власником земельних ділянок власником площею 0,0449 га розташованої за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0427 га розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на підставі державних актів є ОСОБА_3 (а.с.32,33).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №12/216 від 27.06.2012 року тахеометричною зйомкою забудованої території земельних ділянок АДРЕСА_1 встановлено, що фактична площа земельних ділянок №131, 131-а дорівнює 879 кв.м., що не відповідає площі 876 кв.м., згідно державних актів 427 кв.м. та 449 кв.м. Невідповідність фактичного розташування ділянок АДРЕСА_2 державним актам (ЯБ №892610) та (ЯБ №892616) відповідно можливо усунути у такий спосіб: перенести спільну межу між ділянками №131-а та №131-б біля вуличної огорожі в бік ділянки №131-а на 0,12 м.; на рівні межі між ділянками №131-а та №131 перенести межу в бік ділянки №131-а на 0,15 м.; на рівні вбиральні літ. «Т» на ділянці №131-б перенести спільну межу у бік ділянки №131 на 0,19 м. (встановити відстань від спільної межі до стіни вбиральні - 0,1 м.) Після перелічених перенесень утвориться пряма лінія огорожі між ділянками № 131, № 131 -а та № 131 - б; перенести спільну межу між ділянками №131 та №129 в лівому куті на 0,1 м. в бік ділянки №129; перенести ліву межу ділянки №131-а біля вуличної огорожі в бік ділянки №131-а на 0,1 м.

Посилання апелянта на те, що висновок судової судово-будівельної експертизи № 12/216 від 27.06.2012 року долучений як доказ по даній справі, з порушенням порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України, зокрема ст.ст.143, 147 ЦПК України до уваги колегією суддів не беруться, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Сторонами не заперечується, що в судовому засіданні суду першої інстанції, оригінал висновку експерта, що містився в матеріалах іншої цивільної справи, позовні вимоги по якій залишені без розгляду, досліджувався.

Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право свої міркування про ці обставини включити до свого висновку (п.5 ст.147 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що експертом правомірно включені міркування і щодо земельної ділянки АДРЕСА_2.

Таким чином, з урахуванням вимог ст..57,64,66 ЦПК України, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, що висновок експертизи суперечить вимогам ст.. 147 ЦПК України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо зменшення розміру її земельних ділянок відповідно до державних актів, оскільки вони спростовуються висновками експертизи, в якій зазначено, що фактична площа земельних ділянок, що належать ОСОБА_3 - 879 кв.м., що не відповідає розміру встановленому державними актами - 427 кв.м. і 449 кв.м. (876 кв.м.) (а.с.93).

Доводи апеляційної скарги, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог в частині зобов'язання усунення відповідачки перешкод у користуванні його земельною ділянкою, площею 0,0419 га, з проїздом шириною 3,41 м, власником якої він не є колегію суддів не приймаються, оскільки позивач після уточнення позовних вимог (а.с.66) просив усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_4 на праві користування шляхом приведення розташування земельних ділянок по АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_3, у відповідність до державних актів на вказані ділянки шляхом перенесення огорожі між ділянками.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_3, зазначила, що при приватизації земельних ділянок, вимоги Інструкції про порядок складання, видачі , реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року були дотримані, межі земельних ділянок, АДРЕСА_2 були відновлені та закріплені.

За вказаних обставин, посилання апелянта на документи про виконані роботи з перенесення меж земельних ділянок в натурі в травні 2013 року, колегією суддів до уваги не приймаються. Крім того, спори щодо меж земельних ділянок в силу ч.3 ст.158 ЗК України вирішуються органами місцевого самоврядування. При цьому механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості визначений в Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за №391/17686.

Колегія суддів вважає, що висновки експертизи та інші докази, надані позивачем, відповідачем ОСОБА_3 в порядку встановленому ЦПК України (ч.3 ст.10, ст..ст.57-60) не спростовані.

Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів до уваги не приймаються, як такі, що не спростовують мотивованих висновків суду та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи, що позивачем заявлені позовні вимоги, які вирішені судом по суті з належним застосуванням норм матеріального та процесуального права, але в резолютивній частині рішення вказано словосполучення «перенести спільну межу», в той час як позивачем ставилися вимоги щодо перенесення огорожі, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає відповідній зміні.

На підставі викладеного, ст..91,95 ЗК України, керуючись ст. 303, ч.1 п.3 ст. 307, ч.1 п.4 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 08 квітня 2013 року змінити, вказавши в другому реченні резолютивної частини замість словосполучення «перенести спільну межу»,- «перенести спільну огорожу».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: