Рішення № 31996737, 17.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9034/13 17.06.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія»ДоФізичної особи-підприємця Чекалової Зої ВасилівниПростягнення 1 380,97 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ортіков Алішер - дов. № б/н від 10.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гринвіч-Юг дистриб'юторська компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Чекалової Зої Василівни про стягнення 900,57 грн. основного боргу, 22,58 грн. пені, 7,53 грн. 5 % річних та 450,29 грн. штрафу за договором поставки продукції № П 01/13 від 01.01.2013 р.

Ухвалою суду від 17.05.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03.06.2013 року.

Представники сторін в судове засідання 03.06.2013 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про місце, дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, суд відклав розгляд даної справи до 17.06.2013 р.

У судовому засіданні 17.06.2013 р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.06.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія» (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Чекаловою Зоєю Василівною (покупець) був укладений договір поставки № П01/13, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити за нього встановлену вартість даним договором та додатком до нього .

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 2.1. договору поставки № П01/13 від 01.01.2013 року сторони погодили, що ціна на товари, що поставляється за даним договором, оговорюється і фіксується на кожну чергову поставку в специфікації або відвантажувальній накладній і рахунку-фактурі.

Згідно з п. 6.1 договору, оплата за товар здійснюється покупцем не пізніше 7 (семи) днів з дати передачі товару покупцю.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № П01/13 від 01.01.2013 року «Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія» поставило Фізичній особі-підприємцю Чекаловій Зої Василівні товар на суму 900,57 грн., що підтверджується видатковою накладною № У00000257 від 20.02.2013 р., копія якої міститься в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем не оплачено поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 900,57 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 900,57 грн. основного боргу, 22,58 грн. пені, 7,53 грн. 5 % річних та 450,29 грн. штрафу за договором поставки продукції № П 01/13 від 01.01.2013 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за товар здійснюється покупцем не пізніше 7 (семи) днів з дати передачі товару покупцю.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу був поставлений товар на суму 900,57 грн., що підтверджується видатковою накладною № У00000257 від 20.02.2013 р., копія якої міститься в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем не оплачено поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 900,57 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 900,57 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 7.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 22,58 грн. пені та 450,29 грн. штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору поставки № П01/13 від 01.01.2013 року встановлено, що у випадку прострочення розрахунків за продані товари, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 2-х облікових ставок НБУ за кожний день прострочення, крім цього, збитки від інфляції та 5 % річних, відповідно до ст. 214 ЦК України та у випадку затримки оплати більш ніж на 30 днів з моменту закінчення терміну, зазначеного в п. 6.1., покупець сплачує штраф у розмірі 50 % від неоплаченої за договором суми та збитків.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 450,29 грн. та 22,58 грн. відповідно.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія» просить суд також стягнути з відповідача 7,53 грн. п'ять відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 договору поставки № П01/13 від 01.01.2013 року встановлено, що у випадку прострочення розрахунків за продані товари, покупець сплачує продавцю 5 % річних.

Здійснивши перерахунок 5 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 5 % річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 7,53 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чекалової Зої Василівни (місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 87 А, кв. 8, ідентифікаційний номер 2451121023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія» (місцезнаходження: 02099, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Зрошувальна, 5, код ЄДРПОУ 38327181) 900 (дев'ятсот) грн. 57 коп. основного боргу, 22 (двадцять дві) грн. 58 коп. пені, 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 29 коп. штрафу, 7 (сім) грн. 53 коп. п'ять відсотків річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

21.06.2013 р.

Суддя Спичак О.М.