Рішення № 31996697, 17.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8975/13

17.06.13

За позовом

Приватного малого підприємства «Лоцмен»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР»

Про

стягнення 98 091,10 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне мале підприємство «Лоцмен» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР» про стягнення 98 091,10 грн. боргу за договором поставки товарів № 2755-11 від 16.03.2011 р.

Ухвалою від 17.05.2013 року було порушено провадження у справі № 910/8975/13 та призначено розгляд справи на 03.06.2013 року.

Представник позивача до канцелярії суду подав документи для долучення до матеріалів справи, а в судовому засіданні 03.06.2013 року надав оригінали документів для огляду в судовому засіданні, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 03.06.2013 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд даної справи до 17.06.2013 р.

Представники сторін в судове засідання 17.06.2013 року не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про місце, дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.06.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2011 року між Приватним підприємством «Лоцмен» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР» (покупець) був укладений договір поставки № 2755-11, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами даного договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі Специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено список товарів, що поставляються за цим договором, їх ціни, і яка складає невід’ємну частину цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 3.1. договору поставки № 2755-11 від 16.03.2011 року сторони погодили, що постачальник зобов’язаний постачати товари за цінами, зазначеними у специфікації/прас-листі, затвердженими сторонами. Ціна поставленого товару міститься у накладних, які надаються постачальником для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у накладній із відповідним можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей.

Згідно з п. 3.6 договору, покупець оплачує товари протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки товарів за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, а також документи, що засвідчують якість поставлених товарів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № 2755-11 від 16.03.2011 року Приватне мале підприємство «ЛОЦМЕН» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР» товар на суму 100 568,68 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких міститься в матеріалах справи. У зв’язку з боєм та нестачею товару при поставці, відповідачем продукція на суму 2 252,67 грн. була повернена, про що були складені акти розбіжностей та прибуткові накладні на загальну суму 2 252,67 грн. Іншу частину товару на суму 98 091,10 грн. відповідачем оплачено не було, у зв’язку з чим у останнього перед позивачем виник борг, який станом на 27.03.2013 р. становив 98 091,10 грн.

У зв’язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 98 091,10 грн. боргу за договором поставки товарів № 2755-11 від 16.03.2013 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з п. 3.6 договору, покупець оплачує товари протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки товарів за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, а також документи, що засвідчують якість поставлених товарів.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне мале підприємство «ЛОЦМЕН» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР» товар на суму 100 568,68 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких міститься в матеріалах справи. У зв’язку з боєм та нестачею товару при поставці, відповідачем продукція на суму 2 252,67 грн. була повернена, про що були складені акти розбіжностей та прибуткові накладні на загальну суму 2 252,67 грн., решту боргу на суму 98 091,10 грн. відповідачем не оплачено.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в про стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 98 091,10 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР» (місцезнаходження: 01004, м. Київ, Печерський р-н, вул. Рогнідинська, 4-А, код ЄДРПОУ 36148976) на користь Приватного малого підприємства «ЛОЦМЕН» (місцезнаходження: 84311, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. 50 років ВЛКСМ, 2 А, код ЄДРПОУ 23419138) 98 091 (дев’яносто вісім тисяч дев’яносто одну) грн. 10 коп. основного боргу та 1 961 (одна тисяча дев’ятсот шістдесят одну) грн. 82 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

21.06.2013 р.

Суддя Спичак О.М.