Рішення № 31993716, 17.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8440/13 17.06.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 23099,93 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Йосипов А.А. (представник за довіреністю);від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач або СК «АХА Страхування») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (далі - відповідач або СК «Інкомстрах») 23099,93 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.02.2012 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Тойота», державний реєстраційний номер АЕ 4559 ЕІ, який був застрахований у СК «АХА Страхування». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки ДТП сталася з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої за шкоду завдану майну третіх осіб за участю автомобіля «Мазда», державний реєстраційний номер АЕ 7640 АК, була застрахована на час настання спірної ДТП у відповідача, то обов'язок з відшкодування завданих збитків покладається на останнього.

Відповідач проти позову заперечив у частині вимог, що перевищує суму 18060,54 грн. За його розрахунком сума виплати належна позивачу складає саме вказану суму, виходячи із розрахунку: 23099,93 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 3979,39 грн. (ПДВ) - 1000 грн. франшизи - 60 грн. за мийку. Свої заперечення в іншій частині розміру позовних вимог мотивував тим, що позивач безпідставно просить стягнути з нього страхове відшкодування в сумі 23099,93 грн. попередньо не вирахувавши 20% податку на додану вартість у сумі 3979,39 грн., суму франшизи за полісом АВ/5356258 та вартість мийки.

У поданих до суду 11.06.2013 запереченнях щодо доводів викладених у відзиві відповідача, позивач погодився з відповідачем щодо необхідності вирахування суми франшизи за полісом АВ/5356258 та вартості мийки. Разом з тим, заперечував в частині вирахування 20% податку на додану вартість, позаяк у матеріалах справи містяться докази проведення ремонту пошкодженого автомобіля та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Алмаз Мотор ЛТД», яке проводило ремонт автомобіля «Тойота» реєстраційний номер АЕ 4559 ЕІ.

Розгляд справи відкладався.

У судове засідання 17.06.2013 представник відповідача не з'явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника позивача, який проти перенесення розгляду справи заперечував та наполягав на розгляді справи у даному засіданні, суд дійшов висновку, що клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

- явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а розгляд справи за клопотанням відповідача вже переносився;

- відповідач виклав свою позицію щодо суті та обставин спору в відзиві на позовну заяву, подавши суду відповідні докази та навівши свої обґрунтування;

- у разі наміру надати додаткові пояснення чи докази, відповідач мав можливість їх надати через канцелярію суду до дати судового засідання, маючи на це достатньо часу;

- у разі неможливості участі певного представника, відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України;

- відповідачем у супереч статей 32-34 ГПК України не доведено суду належними та допустимими доказами неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника відповідача;

- крім того, відповідачем у супереч зазначеним нормам не надано жодного доказу на підтвердження факту перебування представника відповідача у іншому судовому процесі;

- відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд має право відкласти розгляд справи лише у межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, та лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

При вирішенні клопотання про відкладення розгляду справи судом враховані рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України з даного питання, викладені у пункті 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Позивачем 11.06.2013 через канцелярію суду подано заяву про уточнення (зменшення розміру) позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 22039,93 грн. виходячи із розрахунку: 23099,93 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 1000 грн. франшизи - 60 грн. за мийку.

У судовому засіданні 17.06.2013 представник позивача підтримав позов у сумі зменшених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2012 о 21 год. 35 хв. в м. Дніпропетровськ по вул. Шмідта, на нерегульованому перехресті з пр. Пушкіна сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Мазда», державний реєстраційний номер АЕ 7640 АК (далі - автомобіль «Мазда»), під керуванням водія Степикіна О.О., із автомобілем «Тойота», державний реєстраційний номер АЕ 4559 ЕІ (далі - автомобіль «Тойота»), який належить Зуб Тетяні Григорівні.

Причиною ДТП стало те, що водій Степикін О.О. керуючи автомобілем «Мазда», не надав переваги автомобілю «Тойота», який рухався по пр. Пушкіна, внаслідок чого скоїв зіткнення з останнім. Даними діями водій Степикін О.О. порушив пункт 16.12 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 07.03.2012 у справі №3 418/715/2012 Степкіна Олександра Ольвійовича визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Тойота», який належить Зуб Тетяні Григорівні. Вказаний автомобіль згідно з первинною довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду отримав наступні механічні пошкодження: передній бампер, капот, решітка, права фара.

Дані обставини підтверджуються первинною довідкою ВДАІ та відомістю №8958437 ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду, постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 07.03.2012 у справі №3 418/715/2012, копії яких містяться у матеріалах справи.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 42371Га/11дп від 26.09.2011, укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «АХА «Україна» (правопопередник позивача) та Зуб Тетяною Григорівною (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним Договором добровільного страхування є остання.

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Тойота» у результаті його пошкодження при ДТП, на замовлення СК «АХА Страхування» суб'єктом оціночної діяльності - Кориновським Є.Ю. 20.02.2012 було складено звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 16/02/12 (далі - Звіт № 16/02/12), з якого вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) вказаного автомобіля складає 27660,16 грн. При цьому, зі Звіту № 16/02/12 слідує, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) для складових цього автомобіля дорівнює « 0,00».

Водночас, за ремонт автомобіля «Тойота» станцією технічного обслуговування - ТОВ фірма «Алмаз Мотор, Лтд» було виставлено рахунок-фактуру № АМ-00551 від 14.02.2012 на загальну суму 23849,93 грн. З калькуляції СТО (ТОВ фірма «Алмаз Мотор, Лтд»), наведеної у замовлені-наряді № АМ-00524 від 26.02.2012 (копія додана до матеріалів справи), убачається, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота» склала 24511,23 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 4085,20 грн.).

Наведені у даній калькуляції СТО роботи та замінені деталі знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у первинній довідці ВДАІ, що була складена на місці вищевказаної ДТП.

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта №2012/V/MOD00919/VESКО3439 від 16.02.2012, рахунку-фактури № АМ-00551 від 14.02.2012, розрахунку суми страхового відшкодування до нього, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 23099,93 грн. шляхом перерахування на рахунок СТО (ТОВ фірма «Алмаз Мотор, Лтд») вказаної суми коштів. Дана обставина підтверджуються платіжним дорученням № 10613 від 17.02.2012, копія якого міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, СК «АХА Страхування», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 23099,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм Степикіним О.О. внаслідок експлуатації автомобіля «Мазда».

На час скоєння вищевказаної ДТП (08.02.2012) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Мазда» на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/5356258 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн. Страхувальником за даним полісом є Степикін О.О.

Доказів того, що Степикін О.О. (страхувальник за полісом № АВ/5356258) перебував у автомобілі «Мазда» на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АВ/5356258 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої автомобілю «Тойота».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Тойота» з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Звіт № 16/02/12 був лише попереднім оціночним документом, у якому зазначалося про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

Документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Тойота», є замовлення-наряд № АМ-00524 від 26.02.2012 ТОВ фірми «Алмаз Мотор, Лтд».

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Тойота», склав 24511,23 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 4085,20 грн.), відповідно до замовлення-наряду № АМ-00524 від 26.02.2012. При цьому, судом враховано, що у Звіті № 16/02/12 коефіцієнт фізичного зносу (Ез) для складових цього автомобіля було визначено, як такий, що дорівнює « 0,00».

Заперечення відповідача про необхідність вирахування від суми страхового відшкодування 20% податку на додану вартість судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки з матеріалів справи слідує, що пошкоджений автомобіль «Тойота» був фактично відремонтований, у замовленні-наряді № АМ-00524 від 26.02.2012 до вартості ремонту був доданий ПДВ. Також до матеріалів справи позивачем додана копія Свідоцтва № 04185268 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Алмаз Мотор ЛТД», яке підтверджує факт того, що ТОВ «Алмаз Мотор ЛТД», яке проводило ремонт автомобіля «Тойота», є платником податку на додану вартість.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/5356258 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 22039,93 грн. (23099,93 грн. - 1000 грн. франшизи - 60 грн. за мийку).

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача вказані у заяві про уточнення позовних вимог, а отже позов підлягає задоволенню з урахуванням зменшених позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу у червні 2012 року звернувся до відповідача із заявою (вих. № 2951/1 від 19.06.2012) про виплату страхового відшкодування за полісом № АВ/5356258. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 26.06.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Проте, відповідач після отримання зазначеної заяви суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 72, офіс 32-33, ідентифікаційний код 31282951) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) 22039,93 грн. (двадцять дві тисячі тридцять дев'ять гривень 93 копійки) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2013

СуддяСташків Р.Б.