Постанова № 31992462, 18.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 року Справа № 812/4536/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі: Білоконі Д.І.,

за участю

представника позивача: ОСОБА_1 (договір від 07.06.2013),

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №0000231720, №0000241720 від 12.03.2013, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000231720, №0000241720 від 12.03.2013.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податок з доходів фізичних осіб по взаємовідносинам з ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг» за період з 01.11.2009 по 30.04.2010. За результатами перевірки складено акт №120/17-2120517424 від 25.01.2013. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 12.03.2013 винесено податкові повідомлення-рішення №0000231720 та №0000241720.

Позивач вважає висновки акту безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконними.

Просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби №0000231720, №0000241720 від 12.03.2013.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

У письмових запереченнях на адміністративний позов просив відмовити у задоволенні позову повністю, наполягав на тому, що висновки акту є обґрунтованими, встановленими під час перевірки, а тому прийняті податкові повідомлення - рішення є законними (Т.1 а.с.46-48).

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 11.06.2002 за № 2 383 017 0000 006001, зареєстрована платником податку на додану вартість 20.06.2002 (Т.1 а.с.24, 25).

На підставі наказу ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки №18-п від 10.01.2013 та письмового повідомлення №12/01-87 від 10.01.2013, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, відповідачем проведена позапланова документальна невиїзна перевірка платника податків ОСОБА_2, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податок з доходів фізичних осіб по взаємовідносинам з ТОВ «Донстройтранс» (код ЄДРПОУ 36306165) та ТОВ «Донтрансторг» (код ЄДРПОУ 36061529) за період з 01.11.2009 по 30.04.2010. За результатами перевірки складено акт №120/17-2120517424 від 25.01.2013 (Т.1 а.с.10-21).

Висновками акту перевірки встановлено порушення:

- взаємовідносини між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ «Донстройтранс» (код ЄДРПОУ 36306165) та ТОВ «Донтрансторг» (код ЄДРПОУ 36061529) суперечать інтересам держави і суспільства, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, та підлягають виключенню з податкового обліку фізичної особи-підприємця;

- ст.13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 30.04.1993 №43-93 «Про прибутковий податок з громадян», абзацу «а» ст.13 наказу ГДПІ України від 21.04.1993 №12 «Про затвердження інструкції «Про прибутковий податок з громадян», п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме не підтверджені валові витрати за 1-4 квартали 2010 року, внаслідок чого занижений оподатковуваний дохід за 2010 рік на суму 72 675, 29 грн. Податок з доходів донарахований за 2010 рік та складає 10 901, 29 грн.;

- п.п.7.4.1, 7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 та п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, а саме, грудень 2009 року - 4 633,00 грн., січень 2010 року - 14 650,00 грн., лютий 2010 року - 1 167,00 грн., березень 2010 року - 5 667,00 грн., квітень 2010 року - 10 867,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 12 березня 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення: №0000231720, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 17 701,00 грн. грн., за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) - 4 470,25 грн. та №0000241720, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за основним платежем - 10 901,29 грн. (Т.1 а.с.22,23).

Висновки акту перевірки №120/17-2120517424 від 25.01.2013 про встановлення нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Донстройтранс» (код ЄДРПОУ 36306165) та ТОВ «Донтрансторг» (код ЄДРПОУ 36061529) ґрунтуються на висновках актів перевірок контрагентів позивача (ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг»), якими встановлено здійснення підприємницької діяльності вказаними підприємствами невстановленими особами, неможливість фактичного здійснення господарських операцій у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності.

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягають реальність господарських операцій, укладених між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ «Донстройтранс» (код ЄДРПОУ 36306165) та ТОВ «Донтрансторг» (код ЄДРПОУ36061529), що є підставою для виникнення у позивача права на податковий кредит, визначення податкових зобов'язань та віднесення до валових витрати витрат по операціям з придбання послуг (робіт, товарів).

Щодо податкового повідомлення - рішення від 12.03.2013 №0000231720, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 17 701,00 грн. грн., за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) - 4 470,25 грн., суд зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 (далі Закону №168). Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 1.7 статті 1 Закону України № 168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як передбачено п.п.7.6.2 п.7.6 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.5 статті 7 Закону № 168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, оформлену із повним дотриманням правил щодо її складання згідно вимог п.п 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону № 168.

Згідно п.п 7.2.3 п. 7.2 статті 3 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п 7.2.4 п. 7.2 статті 3 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1 п. 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу вказаних норм закону вбачається, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок про правомірність формування податкового кредиту, або визначити суму податкового зобов'язання із застосуванням штрафних санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області податкові декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень 2010 року та декларацію про доходи за 2009, 2010 роки (а.с. Т 1 а.с. 112-140).

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем були здійснені господарські операції з ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг» та сформовано за відповідні періоди податковий кредит (додаток № 5 до декларацій з ПДВ).

Під час розгляду справи позивачем було надано суду первинні документи, які є документами первинного бухгалтерського обліку, та які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість по контрагентам ТОВ «Донстройтранс» (код ЄДРПОУ 36306165) та ТОВ «Донтрансторг» (код ЄДРПОУ36061529).

1. Так, 01.03.2010 між ФОП ОСОБА_2 (замовник) та ТОВ «Донтрансторг» (виконавець) укладено договір з надання маркетингових послуг № 4 (Т.2 а.с. 1-2).

П. 1.1, п.2.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язується надати послуги, замовник прийняти та сплатити отримані послуги. Найменування послуг та їх вартість визначаються у специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору між ТОВ «Донстройтранс» та позивачем були складені рахунок - фактура, податкова накладна, специфікація, акт здачі-прийняття робіт (Т 2. а.с.3-6).

2. 06.01.2010 між ФОП ОСОБА_2 (замовник) та ТОВ «Донстройтранс» (виконавець) було укладено договір про надання транспортних послуг автомобільним транспортом №06/01-4 (Т.2 а.с. 7).

На виконання умов договору між ТОВ «Донстройтранс» та позивачем були складені рахунки - фактури, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт. Фактичне надання транспортних послуг підтверджується товарно-транспортними накладними ( Т 2. а.с.35-241).

Під час розгляду справи позивачем було надано договори поставки та/або купівлі - продажу товару, укладені позивачем із підприємствами, які зазначені у товарно-транспортних накладних як замовники та вантажоодержувачі (Т.2 а.с. 13-34).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Донстройтранс» надавало транспортні послуги позивачу, фактично здійснюючи перевезення вантажу підприємствам, з якими позивач укладав договори купівлі - продажу.

Факт сплати позивачем ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг» коштів за отримані послуги підтверджується платіжними документами ( Т. 2 а.с. 242-312).

З урахуванням досліджених доказів по справі, наданих позивачем, а саме, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено реальність господарських операцій, здійснених між ФОП ОСОБА_2 з ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг» у відповідні періоди.

Відповідно до п. 4 - п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, суд зазначає, що акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень був складений без врахування усіх фактичних обставин, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставні рішення податкового органу.

Також суд зауважує, що податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту регламентований нормами Закону № 168 (який діяв на момент формування позивачем податкового кредиту), згідно якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

У судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Суд не приймає і до уваги посилання відповідача на акти перевірок ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг», якими встановлено порушення норм податкового законодавства щодо правомірності формування податкового кредиту, зокрема, по господарським операціям з позивачем, оскільки норми Закону України № 168 та Податкового кодексу України визначають, що порушення норм податкового законодавства платником податків породжує наслідки та відповідальність саме відносно даного платника податків і ніяким чином не тягне наслідків для його контрагентів.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у ланцюгу постачання контрагентів, які не знаходяться за місцем реєстрації не свідчить про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту у відповідні періоди за результатами здійснення господарських операцій. Порушення податкового законодавства, у разі їх документального доведення, вчинені контрагентами не є свідченням протиправності дій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки за статтею 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Невиконання контрагентами по ланцюгу постачання своїх зобов'язань має наслідком притягнення до відповідальності саме цих суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її завершення.

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, податкові накладні оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг».

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення від 12.03.2013 №0000241720, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за основним платежем - 10 901,29 грн., суд виходив з наступного.

За період, що перевірявся, позивач здійснював діяльність на загальній системі оподаткування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян».

Як вбачається із змісту акту перевірки №120/17-2120517424 від 25.01.2013, у зв'язку з виявленням перевіркою нереальними господарськими операціями з придбання товарів (робіт, послуг), позивачем безпідставно завищено витрати безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів по операції з придбання послуг у ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг» з операцій, по яким встановлено не можливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій підприємством.

Але суд вважає зазначені обставини податкового органу недоведеними, безпідставними, оскільки під час розгляду справи судом було встановлено та підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг», в повному обсязі сплачені суми за отримані товари (послуги) у відповідні періоди та підтверджено реальність здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами. Зауважень щодо сплати позивачем ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Донтрансторг» коштів за отримані послуги відповідачем не зазначено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно було визначено позивачу грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у сумі 10 901,29 грн.

Посилання податкового органу на порушення кримінальної справи СУ ПМ ДПС у Донецькій області №75-11-05-115/2 від 03.06.2011 за фактом створення (придбання) невстановленими особами фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «Укроптторг 09» за ознаками злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, судом не приймаються до уваги з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Отже, за відсутності обставин встановлених судовим рішенням, яке набрало законної сили, доводи позивача щодо здійснення господарської діяльності від імені ТОВ «Донтрансторг» невстановленими особами та порушення податкового законодавства ТОВ «Донтрансторг», є безпідставними.

Під час судового розгляду представником відповідача не заперечувалось, що вироку у зазначеній кримінальній справі не постановлено, відомості щодо порушення кримінальної справи взяті до уваги з акту ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС від 27.08.2012 №1811/15-4/36061529 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донтрансторг» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування, своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2009 по 31.07.2012 та податку на прибуток за період 01.07.2009 по 30.06.2012 (Т.1 а.с.57-65).

Аналізуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення №0000231720, №0000241720 від 12.03.2013 прийняті відповідачем у порушення норм податкового законодавства, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат вирішено у відповідності до вимог статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163, 257 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №0000231720, №0000241720 від 12.03.2013, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби №0000231720 від 12 березня 2013 року, яким ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 22 171,25 грн., у тому числі за основним платежем 17 701,00 грн. грн., за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) 4 470,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби №0000241720 від 12 березня 2013 року, яким ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 10 901,29 грн., у тому числі за основним платежем 10 901,29 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 330,73 грн. (триста тридцять гривень 73 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 червня 2013 року.

Суддя О.В. Захарова