Справа № 2/0519/1645/12
Провадження № 2/263/22/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2013 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином,-
В С Т А Н О В И В
20.03.2012 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просили суд стягнути з відповідача витрати на поховання їх сина ОСОБА_5 у розмірі 28656 грн., компенсацію моральної шкоди для кожного позивача у розмірі 150000 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 12.07.2012 року за заявою позивачів до участі у справі залучене в якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське».
Внаслідок зазначеної обставини позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги, просили суд стягнути з відповідачів: ОСОБА_3 витрати на поховання сина, на виготовлення надмогильного пам'ятнику у розмірі 28204,47 грн., та компенсацію моральної шкоди для кожного позивача у розмірі 150000 грн.; Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» витрати на поховання сина, на виготовлення надмогильного пам'ятнику у розмірі 51000 грн.
18.09.2012 року до Жовтневого районного суду м.Маріуполя надійшов зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, як спадкоємців спадщини ОСОБА_5, загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4, про стягнення з них матеріальної шкоди у розмірі 28000 грн., та моральної шкоди - 300000 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 20.09.2012 року відкрите провадження за вказаним зустрічним позовом, він прийнятий до спільного розгляду та об'єднаний в одне провадження з первісним позовом.
21.06.2013 року ОСОБА_6 представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 надала суду заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме про стягнення з відповідача ОСОБА_3 моральної шкоди на кожного позивача у розмірі 150000 грн.
21.06.2013 року ОСОБА_7 представник ОСОБА_3 надав суду заяву про залишення без розгляду зустрічного позову до ОСОБА_1, ОСОБА_2, як спадкоємців спадщини ОСОБА_5, загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4, про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 28000 грн., та моральної шкоди - 300000 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 21.06.2013 року залишені без розгляду позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 у частині позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_3 моральної шкоди для кожного позивача у розмірі 150000 грн.; зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, як спадкоємців спадщини ОСОБА_5, загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4, про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 28000 грн., та моральної шкоди - 300000 грн.
В обґрунтування позивних вимог позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначили наступне. 19 жовтня 2009 року о 17 годині 20 хвилин на вул. Бахчиванджи в м.Маріуполі скоїлася дорожньо-транспортна пригода, під час якої був смертельно травмований їх син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дорожньо-транспортна пригода сталася у результаті зіткнення мотоциклу SUZUKI, під керуванням ОСОБА_5 та автомобілю SUZUKI GRAND VITARA, під керуванням відповідачки - ОСОБА_3, внаслідок грубого порушення останньою правил дорожнього руху. Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 30 грудня 2012 року кримінальна справа у відношенні ОСОБА_3 за скоєння злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України на підставі п. г ст.1 Закону України «Про амністію» закрита. Витрати на: поховання сина склали 13656 грн.; поминальні обіди склали 15000 грн. та 5549,47 грн., всього 20549,47 грн.; виготовлення пам'ятнику склало 45 000 грн. Враховуючи вищевикладене, в межах ліміту страхового відшкодування - 51000 грн., просять суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» витрати на поховання сина у розмірі 13656 грн., частину витрат на виготовлення пам'ятнику у розмірі 37344 грн., всього - 51000 грн., та з відповідача ОСОБА_3 витрати на поминальні обіди у розмірі 20549,47 грн., частку витрат на виготовлення пам'ятнику у розмірі 7656 грн., всього 28205,47 грн.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, належним чином повідомлені про час, місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, їх представник в судовому засіданні позивні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі на підставах наведених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3, належним чином повідомлена про час, місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, її представник за довіреністю ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, та пояснив, що відповідно до полісу №ВВ/3645911 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ОСОБА_3 застрахувала свою відповідальність перед третіми особами від заподіяної шкоди в результаті ДТП у ПАТ СТ «Іллічівське», тому завдану шкоду внаслідок ДТП, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_4, повинна відшкодувати страхова компанія. Ліміт страхового відшкодування у розмірі 51000 грн. достатній для задоволення позовних вимог позивачів, оскільки за діючим законодавством витрати на поминальні обіди не відшкодовуються, витрати же на виготовлення пам'ятнику повинні відшкодовуватися із урахуванням граничної вартості пам'ятників у даній місцевості.
Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» в судовому засіданні, відповідно до полісу № ВВ/3645911 обов'язкового страхування власника транспортного засобу, позов визнав частково стосовно витрат на поховання сина у розмірі 13656 грн., та витрат на виготовлення пам'ятнику із урахуванням граничної вартості пам'ятників у даній місцевості.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, ознайомившись з матеріалами кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_3 за ст.286 ч.2 КК України, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є позивачі по справі ОСОБА_1, ОСОБА_2.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, у віці 36 років, у відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3.
Судом установлені наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_4 мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_3 керувала автомобілем марки «SUZUKI GRAND VITARA», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить їй на праві власності, а мотоциклом марки «SUZUKI GSX-1300» реєстраційний номер НОМЕР_4, за довіреністю ОСОБА_5, що загинув під час ДТП.
Наведені судом обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за вимогами ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30 грудня 2011 року ОСОБА_3 звільнена від кримінальної відповідальності на підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року, закрито кримінальну справу стосовно неї за ст.286 ч.2 КК України за фактом ДТП, яке відбулось ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно заявлених в судовому засіданні клопотань захисника ОСОБА_8 про закриття у відношенні відповідачки ОСОБА_3 кримінальної справи внаслідок акту амністії, яке було підтримано ОСОБА_3 та її громадським захисником ОСОБА_9.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20.03.2012 року вищезазначена постанова суду скасована лише в частині судових витрат з ОСОБА_3, в іншій частині постанова залишена без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25.10.2012 року постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30.12.2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20.03.2012 року щодо ОСОБА_3 залишено без змін.
Отже звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, та закриття кримінальної справи відносно неї мало місце з нереабілітуючих підстав. Враховуючі наведене, та дослідивши надані докази, суд вважає, що 19 жовтня 2009 року був смертельно травмований ОСОБА_5 під час дорожньо-транспортної пригода, що мала місце у тому числі і з вини відповідачки ОСОБА_3
При вирішенні спірних правових відносин суд не встановлює ступень вини ОСОБА_3 у дорожньо-транспортній події, оскільки в цьому не має потреби. За діючим законодавством ступень вини ОСОБА_3 не враховується при стягненні витрат на поховання, виготовлення пам'ятнику.
Згідно полісу № ВВ/3645911 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами застрахована ПАТ СТ «Іллічівське», зі строком дії з 24.11.2008 року по 23.11.2009 року. За даним полісом існує ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну, який складає 25000 грн. на кожного потерпілого, а також ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, який складає 51000 грн. на кожного потерпілого. Даним полісом забезпечений транспортний засіб - автомобіль марки «SUZUKI GRAND VITARA», реєстраційний номер НОМЕР_1.
За ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої наступає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно ст.2.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
При зазначених обставинах суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 мав місце страховий випадок, так як дорожньо-транспортна пригода сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля марки «SUZUKI GRAND VITARA», реєстраційний номер НОМЕР_1, і при наявності вини ОСОБА_3 в дорожньо-транспортній пригоді, настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, відповідальність якого застрахована за договором.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 979 ЦК України передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Стаття 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.
Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Тобто, виходячи із визначення поняття поховання відповідно до закону до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу.
Отже, витрати на проведення поминальних обідів, які проводяться після поховання, не відносяться до витрат на поховання, відшкодувати які зобов'язаний занодіювач шкоди у відповідності до ст. 1201 ЦК України, а відтак стягненню не підлягають.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 у частині стягнення с відповідача ОСОБА_3 витрат на поминальні обіди у розмірі 20549,47 грн., тому позивачам у вказаній частині вимог слід відмовити.
За змістом ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання. Витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати.
Витрати позивачів на поховання сина ОСОБА_5 складають 13656 грн., які підтверджуються відповідними квитанціями, фіскальними, товарними чеками, проти їх розміру відповідачі не заперечували, в цій частині позов визнається представником відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», тому він підлягає задоволенню, вказана грошова сума підлягає стягненню на користь позивачів саме з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське».
Із аналізу положень статей 1201 ЦК України та статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземні транспортних засобів» випливає, що витрати на виготовлення пам'ятника визначаються із фактичної вартості, але із урахуванням граничної вартості пам'ятників у даній місцевості.
Відповідно до постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 жовтня 2008 року № 45 (чинної на час розгляду справи), розміру витрат на виготовлення та встановлення пам'ятника у Донецькій області складає 3700 грн.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь позивачів підлягають стягненню витрати на виготовлення та встановлення пам'ятника саме у розмірі 3700 грн., тому позовні вимоги у вказаній частині підлягають частковому задоволенню.
Як вже зазначалось, ліміт страхового відшкодування складає 51000 грн., в межах цього ліміту з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь позивачів підлягають стягненню витрати на поховання ОСОБА_5 у розмірі 13656 грн. та витрати на виготовлення та встановлення пам'ятника саме у розмірі 3700 грн., всього 17356 грн.
Вказані витрати у розмірі 17356 грн. на думку суду підлягають стягненню на користь позивачів в рівних частках, кожному по 8678 грн., оскільки представник позивачів в судовому засіданні, та самі позивачі в позовній заяві не навели будь яких доказів, які б впливали на розмір їх часток.
При зазначених обставинах підстав для застосування ст.1194 ЦК України не вбачається, тому позивачам слід відмовити у задоволені позовних вимог до відповідача ОСОБА_3
Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» в дохід держави слід стягнути несплачений позивачами судовий збір в розмірі 214,60 грн. за позивні вимоги майнового характеру.
Керуючись ст.ст.10,11,61,88,212,213,214,218 ЦПК України, ст.ст. 979,1194,1201 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (м.Київ, вул.Саксаганського, буд.38-Б, код ЄДРПОУ 25186738), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, витрати на поховання ОСОБА_5, загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 13656 грн., та витрати на виготовлення та встановлення надгробного пам'ятника у розмірі 3700 грн., всього 17356 грн., кожному по 8678 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (м.Київ, вул.Саксаганського, буд.38-Б, код ЄДРПОУ 25186738) на користь держави, несплачений позивачами при подачі позову до суду, судовий збір у розмірі 214,60 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневій районний суд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : Папаценко П.І.
Судове рішення № 31991897, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 21.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0519/3020/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: