Рішення № 31990981, 21.06.2013, Крижопільський районний суд Вінницької області

Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/674/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 червня 2013 року Крижопільський районний суд

Вінницької області.

В складі головуючого судді: Рудя О.Г.

з участю секретаря: Трачук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Крижопіль справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно боржника.

Позов мотивують тим, що 26 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір. На виконання договору банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 36464.07 доларів США. Термін погашення кредиту 27.09.2013 року. В забезпечення виконання зобов'язання між сторонами укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1. На даний час відповідач не сплатив кредит в повному обсязі та має заборгованість в сумі 5635.12 доларів США, яка складається з наступного: 2442.55 доларів - заборгованість по комісії, 2894.43 доларів - пеня, 298.14 доларів -штраф.

Представник позивача позов підтримав повністю та просить задоволити його в повному обсязі.

Також, в ході судового розгляду представником позивача заявлено клопотання про залучення до справи в якості співвідповідачів громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зареєстровані та проживають в будинку, що перебуває в іпотеці. Клопотання судом задоволено на підставі ст. 33 ЦПК України. Окрім цього, представником позивача надано уточнену позовну заяву в якій просять окрім первісних позовних вимог встановити початкову ціну вартості предмету іпотеки. Збільшення позовних вимог прийнято судом, як таке, що узгоджується з положеннями ст. 31 ЦПК України.

Відповідач позов не визнав повністю, надав свої заперечення та повідомив суду, що у вересні 2008 року він дійсно отримав у ПАТ КБ «Приватбанк» кредит на сумі 36464.07 доларів США. Кошти отримав в касі банку. В забезпечення виконання зобов'язання він уклав з банком договір іпотеки та передав в іпотеку належний йому житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1. Своєчасно та добросовісно сплачував тіло кредиту та відсотки за користуванням кредиту. В листопаді 2010 року вирішив достроково погасити кредит. З цим питанням звернувся в усній формі до працівників ПАТ «КБ «Приватбанк», які повідомили йому, що для повного погашення кредиту та припинення його дії необхідно сплатити 25770.38 доларів США. 12 листопада 2010 року він сплатив на рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» кошти в сумі 25770.38 доларів США. Вважає, що він сумлінно та достроково виконав взяті на себе зобов'язання перед банком. Більше двох років зі сторони банку до нього не було ніяких претензій, а лише тепер працівники банку шахрайським шляхом намагаються відібрати у нього та в членів його сімї належний йому житловий будинок.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню в повному обсязі.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

26 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір.

Відповідно до кредитного договору відповідач отримав кредит в сумі 36464.07 доларів США гривень строком на 5 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 27.09.2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язання між сторонами 26.10.2008 року укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем до позовної заяви, відповідач своєчасно сплачував кредит та проценти за користуванням кредиту.

Відповідно до квитанції №890015М93 від 12.11.2010 року відповідачем сплачено на рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» кошти в сумі 25770.38 доларів США в якості погашення отриманого ним кредиту. Факт сплати вказаних коштів визнається та не оспорюється представником позивача.

Таким чином, станом на 12.11.2010 року відповідач повністю сплатив кошти отримані ним в якості кредиту та погасив проценти за користуванням кредитом. Даний факт також визнається та не оспорюється представником позивача.

Однак, відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, станом на 27.02.2013 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 5635.12 доларів США, яка складається з наступного: 2442.55 доларів - заборгованість по комісії, 2894.43 доларів - пеня, 298.14 доларів - штраф.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором.

Право позичальника на дострокове погашення кредиту закріплене і в п. 2.4.1 кредитного договору укладеного між банком та ОСОБА_1

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 590 ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором бо законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, дослідивши представлені позивачем докази, суд вважає їх не об'єктивними та не обґрунтованими, а вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не доведеними і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач повністю виконав взяте на себе основне зобов'язання, а тому при таких умовах неможливо звернути стягнення на предмет іпотеки. Також, закон дозволяє звертати стягнення на майно, яке перебуває в іпотеці лише при невиконанні боржником основного зобов'язання, а в даному випадку ОСОБА_1 добросовісно та сумлінно виконано взяте на себе зобов'язання ще у листопаді 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

А тому, вимоги відповідача в частині стягнення документально підтверджених витрат на правову допомогу підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 531590, 599, 1050, 1054 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 208, 209, 212- 215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволені позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення, у зв'язку з недоведеністю заявлених позовних вимог.

Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів.

Суддя