Рішення № 31989154, 20.06.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/15599/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року Рівненський міський суд

в особі головуючого

судді Кухарця В.М.

при секретарі судового засідання Теслав А.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_3, а також до ОСОБА_3 як законного представника неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, а також до ОСОБА_2 як законного представника малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, про звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської Ради,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні представник позивача вимоги ПАТ КБ ПриватБанк підтримав та з мотивів, наведених у позовній заяві (а.с.2, 3), а також з урахуванням поданого в судовому засіданні 20.06.2013 р. розрахунку заборгованості за договором (а.с.80 - 83), просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, однак в обґрунтування своїх заперечень не надала суду ні усних, ні письмових пояснень із зазначенням обставин та посиланням на докази, якими б обґрунтовувалися заперечення позивачки.

Співвідповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судове засідання не зявилися, подавши суду письмові клопотання про відкладення судового розгляду справи, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак повідомлені ними причини неявки суд визнав неповажними (а.с.78, 79).

Представники третіх осіб в судове засідання не зявилися, про дату, час і місце розгляду справи треті особи були повідомлені належним чином, повідомлень про причини неявки до суду їхніх представників не надійшло.

З`ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 лютого 2008 року між ПАТ КБ ПриватБанк та позичальником ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2) було укладено кредитний договір №ROHPGA00000302, відповідно до умов якого відповідач отримала в банку кредит у розмірі 38040 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом, у розмірі 12% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28 лютого 2028 року. В порушення умов вказаного договору, зокрема пункту 2.2 (Обовязки позичальника) та розділу 3 (Порядок розрахунків), позичальник взятих на себе за договором зобовязань не виконала, що і стало підставою звернення банку в серпні 2012 року до суду за захистом своїх порушених майнових прав та інтересів (а.с.4 - 8, 14, 15, 19 - 23).

З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобовязання, 28 лютого 2008 року між ПАТ КБ ПриватБанк як іпотекодержателем, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 як іпотекодавцями було укладено договір іпотеки №ROHPGA00000302, предметом якого є трьохкімнатна квартира загальною площею 61,5 квадратних метрів, житловою площею 36,6 квадратних метрів, розташована за адресою: АДРЕСА_1, вартість якої, як предмета іпотеки, була визначена сторонами у 318150 грн. Зазначена жила нерухомість належить іпотекодавцям на праві приватної спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 29 грудня 1998 року (а.с.9 - 13, 24, 25, 84).

Відповідно до ч.1 ст.1054, ч.1 ст.1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

У звязку з тим, що з 23 лютого 2009 року відповідач ОСОБА_3 припинила виконувати свої зобовязання за кредитним договором №ROHPGA00000302 від 28.02.2008 р., у неї утворилася перед позивачем заборгованість, яка, згідно наданого представником ПАТ КБ ПриватБанк розрахунку, виконаного станом на 19.06.2013 р. (а.с.80 - 83) становить:

- заборгованість за кредитом - 30207,07 доларів США;

- заборгованість за відсотками - 19495,89 доларів США;

- заборгованість з комісії - 616,93 доларів США;

- заборгованість з пені - 25132,72 доларів США;

- штраф (фіксована частина) - 31,28 доларів США;

- штраф (відсоток від суми заборгованості) - 3772,63 доларів США, а всього - 79256,52 доларів США.

Проте, як передбачено пунктами 5.1, 5.3 кредитного договору, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених кредитним договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Однак позивачем, в обґрунтування у цій частині позовних вимог, не було надано суду розрахунку неустойки (як пені, так і штрафу), виконаного у гривневому еквіваленті, а відтак, в частині зарахування до суми заборгованості за кредитом пені та штрафу (в загальній сумі 28936,63 доларів США), - у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю. Таким чином, документально обґрунтована сума заборгованості за кредитним договором становить 50319,89 доларів США.

Як передбачено пунктом 22 укладеного між позивачем та співвідповідачами договору іпотеки, у випадку порушення кредитного договору позичальником або цього договору іпотекодавцями, іпотекодержатель направляє іпотекодавцям і позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцятиденного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, він вправі почати звернення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.35 Закону України від 05 червня 2003 року №898-IV Про іпотеку (зі змінами і доповненнями), у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

На виконання вищевказаних умови договору іпотеки та норми Закону України Про іпотеку, позивач (іпотекодержатель) 22 травня 2012 року, а повторно - 10 квітня 2013 року надіслав співвідповідачам (іпотекодавцям) відповідні письмові вимоги про усунення порушення (а.с.22, 69 - 72), однак у встановлений законом та договором тридцятиденний строк, зокрема з дня отримання відповідачками 12 квітня 2013 року повторної письмової вимоги, вказана вимога іпотекодержателя була залишена ними без задоволення.

Як вбачається з наданих позивачем письмових доказів: копії довідки №562 від 22.02.2008 р. про реєстрацію і склад сімї, виданої ЖКП Західне (а.с.73), копії розпорядження від 30.01.2008 р. №135-р Рівненського міського голови Про заставу майна, право користування яким мають діти (а.с.74), на час укладення між сторонами договору іпотеки, у квартирі, що є предметом іпотеки, були зареєстровані усі троє відповідачів, а також неповнолітня дитина позичальника (іпотекодавця) ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому, як було обумовлено вказаним вище розпорядженням міського голови, у випадку звернення стягнення на предмет застави, тобто на квартиру, що є предметом іпотеки, за неповнолітньою ОСОБА_4 зберігається право користування іншою квартирою - №31 в житловому будинку №414 на вул.Соборна в м.Рівне.

Разом з тим, з наданої в судовому засіданні 04.04.2013 р. представником позивача довідки №459 від 15.02.2013 р. про реєстрацію і склад сімї, виданої ЖКП Західне (а.с.52), окрім зазначених вище чотирьох осіб, станом на даний час у квартирі АДРЕСА_2 також зареєстрований малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 - онук відповідача ОСОБА_5

Відтак, іпотекодавці, в порушення вимог пункту 18.11 договору іпотеки, яким передбачено, що вони зобовязані не надавати документи у відповідні державні органи з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без письмової згоди на це іпотекодержателя, зареєстрували (прописали) у спірній квартирі малолітню дитину однієї з відповідачок, чим порушили означену умову іпотечного договору, що ще є однією з підстав для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, окрім порушення позичальником своїх зобовязань за кредитним договором.

Таким чином, за наявності реалізації предмета іпотеки за рішенням суду (з одночасним виселенням з квартири її мешканців що, в силу положень статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року №1382-IV Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи), права дітей, які зареєстровані у спірному житлі, порушені не будуть.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.33, ч.2 ст.39, ч.1 ст.40 Закону України від 05 червня 2003 року №898-IV Про іпотеку, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Як передбачено положеннями ст.109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з розясненнями, наданими в пункті 44 постанови №5 від 30.03.2012 р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-III Про охорону дитинства батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У зв'язку із наведеним, суди повинні виходити з того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Виходячи з наведених норм законодавства, встановлених судом обставин справи і визначених відповідно до них правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Позивач також документально підтвердив понесені ним судові витрати у виді сплаченого при предявленні позову судового збору в сумі, відповідно, 3129 грн. та 107,30 грн. (а.с.1), тому вказані витрати (сумарно 3326 грн. 30 коп.) підлягають до стягнення на його користь солідарно зі співвідповідачів.

Керуючись п.5 ч.2 ст.16, ст.526, абз.1 ч.1 ст.530, ст.ст.610, 612 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк за кредитним договором №ROHPGA00000302 від 28 лютого 2008 року, в загальній сумі 50319,89 доларів США, яка складається із:

30207,07 доларів США - заборгованість за кредитом;

19495,89 доларів США - заборгованість за відсотками;

616,93 доларів США - заборгованість з комісії за користування кредитом,

звернути стягнення на предмет іпотеки - належну на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 квартиру загальною площею 61,5 квадратних метрів, житловою площею 36,6 квадратних метрів, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №ROHPGA00000302 від 28 лютого 2008 року) публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені іпотекодержателя договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем, за початковою ціною реалізації 318150 грн., узгодженою між іпотекодавцями та іпотекодержателем у договорі іпотеки, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухоме майно у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ ПриватБанк усіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити, без надання іншого житлового приміщення, з квартири №139 в житловому будинку №51 по вул.О.Теліги в м.Рівне: ОСОБА_3, неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк судові витрати в сумі 3326 (три тисячі триста двадцять шість) грн. 30 коп.

В частині зарахування до суми заборгованості пені та штрафу в загальній сумі 28936,63 доларів США, - позивачу відмовити у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.

Головуючий: