Постанова № 31988682, 07.06.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2013 рокум. Ужгород№ 807/691/13-а Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Ващиліна Р. О., суддів - Маєцької Н. Д., Рейті С. І.,

при секретарі судового засідання - Кібкало І. А.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача 1: Міністерства оборони України, представник - не з'явився,

відповідача 2: військової частини А0780, представник - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та військової частини А0780 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України та військової частини А0780 про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України; визнання діяльності ОСОБА_1 на посаді "штурман наведення" пункту наведення авіації військової частини А0780 такою, що відноситься до категорії військовослужбовців, до якої застосовується Постанова КМУ "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889" від 08.10.2012 № 956 та зобов'язання включити ОСОБА_1 до наказу на рівних умовах з військовослужбовцями, зазначеними в п.2.3 "Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України", затвердженої наказом Міністра Оборони України № 825 від 05.12.2012 "Про внесення змін до Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди". Позовні вимоги обгрунтовує тим, що згідно з наказом Міністра Оборони України від 08.01.2008 № 2 його посаду було віднесено до категорії військовослужбовців офіцерів-наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів. Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 08.10.2012 встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів. Незважаючи на зазначені нормативно-правові акти, рапорт позивача від 23.01.2013 про виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 08.10.2012, таку винагороду йому не нараховують та не виплачують.

Заявою від 07.06.2013 позивач позовні вимоги уточнив та просив визнати дії Міністерства оборони України та військової частини А0780 щодо ненарахування та виплати додаткової грошової винагороди, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 08 жовтня 2012 року "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889", протиправними та зобов'язати Міністерство оборони України та військову частину А0780 нараховувати та виплачувати додаткову щомісячну грошову винагороду, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 08 жовтня 2012 року "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889" з 24 жовтня 2012 року.

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання повторно не з'явилися, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. Крім того, письмових пояснень щодо позовних вимог на вимогу суду не подали.

На виконання ухвали про витребування доказів від 26 квітня 2013 року відповідачем 1 супровідним листом № 173/147/201-ЮС від 22.05.2013 було надіслано суду копії наказів Міністерства оборони України від 08.01.2008 № 2, командира військової частини А0780 від 25 грудня 2012 року № 540, командира військової частини А0780 від 25 листопада 2011 року № 616, витяг з наказу командувача Повітряних Сил Збройних сил України від 25 травня 2006 року № 154. Зазначив, що інші документи, наведені в ухвалі суду, представити не надається можливим у зв'язку із обмеженням доступу до них, пов'язаних із державною таємницею (мають гриф "таємно", "для службового користування").

У відповідності до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з посвідченням офіцера УК № 070375 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України та призначений на посаду штурман наведення 1607 пункту наведення авіації з 28 грудня 2001 року на підставі наказу Заступника Міністра оборони України № 211 від 28 грудня 2001 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 № 956 були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", у відповідності до п.1 ч. 1 яких установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Зазначені зміни вступили в силу з 24 жовтня 2012 року.

23 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до начальника 1607 пункту наведення авіації військової частини А0780 з рапортом, в якому просить клопотання щодо включення до наказу "Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди особовому складу військової частини А0780, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів" з 24 жовтня 2012 року, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил..." (із чинними змінами), мотивуючи тим, що посада штурмана наведення пункту наведення авіації відноситься до категорії "посад наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів" згідно з наказом Міністра оборони України від 08.01.2008 № 2 "Про внесення змін до наказу Міністра оборони України № 431 від 27.12.2001", п.3.3 наказу Командувача Повітряних Сил України від 28 вересня 2006 року № 154 "Про затвердження Інструкції із забезпечення безпеки польотів (перельотів) авіації Повітряних Сил Збройних Сил України" та наказу Командувача Повітряних Сил України від 18 лютого 2008 року № 02.

Однак, станом на день подання позовної заяви відповіді на зазначений рапорт не надано, наказ про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 видано не було.

У відповідності до п.1.1.1 копії витягу з Курсу бойової підготовки пунктів управління авіації Збройних Сил України 2008 року (далі - Курс) дійсний Курс визначає обсяг, зміст і послідовність підготовки штатних посадових осіб управління авіацією до управління екіпажами літаків, авіаційними підрозділами і військовими частинами (з'єднаннями) під час виконання ними бойових завдань, завдань бойової підготовки та забезпечення безпеки польотів. Курс передбачає підготовку офіцерів бойового управління командних пунктів авіаційних військових частин (з'єднань), пунктів наведення авіації та авіанавідників (офіцерів груп бойового управління), груп авіанавідників до управління екіпажами (підрозділами) у повітряному просторі (повітрі).

У розумінні Курсу до "офіцерів бойового управління" відноситься, в тому числі, і посада "штурман наведення".

Вищезазначений Курс визначає функціональні обов'язки, зокрема, офіцерів бойового управління, з яких вбачається, що такі зобов'язані, серед іншого, забезпечувати керівництво польотами авіації та забезпечувати безпеку польотів літаків, вертольотів.

П.3.3 Розділу 3 Інструкції із забезпечення безпеки польотів (перельотів) авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, затвердженої наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 154 від 25.05.2006, роботу з обслуг КЦ ПС ЗС України, КП (ПНА) всіх рівнів по контролю за польотами (перельотами) і забезпеченню їх безпеки організовують відповідні оперативні чергові (старші обслуг).

Старші обслуг КП (керівник дальньої зони КП, черговий штурман ПНА, офіцер бойового управління КП), що забезпечують переліт літаків (вертольотів), зобов'язані організувати проводку літаків (вертольотів) в межах зони виявлення радіолокаційних станцій (п.3.8 вищезазначеної Інструкції).

Крім того, згідно з копією листа військової частини А0780 Міністерства оборони України № 173/205 від 19.03.2013, у відповідності до наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 18.02.2008 № 2 та на підставі наказів командира військової частини А0780 № 31 від 25.12.2011 та № 33 від 25.12.2011, ОСОБА_1 допущений до самостійного несення бойового чергування на 1607 ПНА у 2012 - 2013 рр., здійснює бойове чергування згідно функціональних обов'язків "штурман наведення" в якості "чергового штурмана наведення", який є старшим обслуги 1607 ПНА під час несення бойового чергування у 2012 - 2013 рр., а також підтверджено, що при виконанні функціональних обов'язків "штурмана наведення" ОСОБА_1 здійснює контроль за польотами (перельотами) літаків та вертольотів і забезпечує їх безпеку в 2012 - 2013 рр. (а. с. 40).

З аналізу вищенаведених функціональних обов'язків ОСОБА_1 на займаній посаді вбачається, що під час несення бойового чергування він, в тому числі, забезпечує безпеку польотів літаків та вертольотів, тобто його посада відповідає посадам наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, для яких постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 № 956 встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду.

У відповідності до пп.2.3 п.2 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 (з наступними змінами), виплата винагороди здійснюється в розмірах до 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України (додаток 1).

Однак серед переліку посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України, визначених у Додатку 1 до цієї Інструкції, посада "штурман наведення" відсутня.

Незважаючи на положення п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 № 956, виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків по забезпеченню безпеки польотів літаків та вертольотів, що підтверджується функціональними обов'язками посади "штурман наведення", визначеними Інструкцією із забезпечення безпеки польотів (перельотів) авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, Курсом бойової підготовки пунктів управління авіації Збройних Сил України 2008 року, а також листом військової частини А0780 Міністерства оборони України № 173/205 від 19.03.2013, рішення про встановлення позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди відповідачами прийнято не було.

Оскільки постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативно-правовими актами, що мають вищу юридичну силу у порівнянні з підзаконними нормативно-правовими актами міністерств, то останні й не можуть звужувати коло осіб, на яких поширюється дія перших.

У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд при вирішені даного спору керується принципом законності у відповідності до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що дії Міністерства оборони України та військової частини А0780 щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 08 жовтня 2012 року "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889", є протиправними, а уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Уточнений позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та військової частини А0780 - задовольнити.

2.Визнати дії Міністерства оборони України та військової частини А0780 щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2012 року № 956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889" протиправними.

3.Зобов'язати Міністерство оборони України та військову частину А0780 нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 додаткову щомісячну грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2012 року № 956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889" з 24 жовтня 2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий суддя Р.О. Ващилін Судді: Н.Д. Маєцька

С.І. Рейті