Постанова № 31988489, 23.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2013 р. м. Київ К/9991/57256/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Кошіля В.В.

за участю:

секретаря Бовкуна В.В.

представника позивача Ткаченка С.В.

представники відповідача Шевченко Н.О., Самохіна Ю.В., Сердюкова Е.В., Шайковської О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.06.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012

по справі № 2а/1270/4254/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2011 №0001798013, від 06.03.2012 №0002148013.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20.12.2011 №530/08-3/05441447 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 №0001798013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 160912713,00 грн., у тому числі 107275142,00 грн. - за основним платежем та 53637571,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками розгляду скарги позивача рішенням Державної податкової адміністрації в Луганській області від 29.02.2012 №2079/10-408 було скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 №0001798013 у частині основного платежу з податку на додану вартість - 100000,00 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції - 26843785,50 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

На підставі наведеного рішення відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 №0002148013, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 133968928,00 грн., у тому числі за основним платежем - 107175142,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26793785,50 грн.

Підставою для прийняття спірних рішень послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного включення до складу податкового кредиту в липні 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 107275142,00 грн. на підставі податкових накладних, не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних. З таким висновком податкового органу погодились суди попередніх інстанцій.

Проте, суд касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно зі статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За змістом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2011 року було подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)(Д№8),зокрема, по податковим накладним: ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» від 04.07.2011 №704002 на суму ПДВ 119136,82 грн., від 05.07.2011 №705001 на суму ПДВ 295268,76 грн., від 06.07.2011 №706007 на суму ПДВ 289598,20 грн., від 06.07.2011 №706008 на суму ПДВ 291287,10 грн., від 07.07.2011 №707001 на суму ПДВ 284241,71 грн.; ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» від 01.07.2011 №6 на суму ПДВ 1044261,51 грн., від 01.07.2011 №7 на суму ПДВ 1128412,39 грн., від 02.07.2011 №13 на суму ПДВ 1064749,73 грн., від 02.07.2011 №14 на суму ПДВ 1143492,60 грн., від 03.07.2011 №17 на суму ПДВ 894423,93 грн., від 03.07.2011 №18 на суму ПДВ 1252617,29 грн., від 04.07.2011 №26 на суму ПДВ 1013747,92 грн., від 04.07.2011 №27 на суму ПДВ 1176446,65 грн., від 05.07.2011 №41 на суму ПДВ 1101282,76 грн., від 05.07.2011 №42 на суму ПДВ 1071301,54 грн., від 06.07.2011 №60 на суму ПДВ 930329,71 грн., від 06.07.2011 №61 на суму ПДВ 1154445,66 грн., від 07.07.2011 №71 на суму ПДВ 987124,31 грн., від 07.07.2011 №72 на суму ПДВ 1136745,78 грн., від 08.07.2011 №89 на суму ПДВ 1047255,42 грн., від 08.07.2011 №90 на суму ПДВ 1135717,94 грн., від 09.07.2011 №100 на суму ПДВ 605944,29 грн., від 09.07.2011 №101 на суму ПДВ 770366,62 грн., від 10.07.2011 №107 на суму ПДВ 716608,10 грн., від 10.07.2011 №108 на суму ПДВ 985084,44 грн., від 11.07.2011 №123 на суму ПДВ 431285,76 грн., від 11.07.2011 №124 на суму ПДВ 1183372,69 грн., від 12.07.2011 №142 на суму ПДВ 1080968,48 грн., від 12.07.2011 №143 на суму ПДВ 1038220,99 грн., від 13.07.2011 №156 на суму ПДВ 989580,57 грн., від 13.07.2011 №157 на суму ПДВ 1065224,12 грн., від 14.07.2011 №170 на суму ПДВ 857506,13 грн., від 14.07.2011 №171 на суму ПДВ 1111070,93 грн., від 15.07.2011 №183 на суму ПДВ 113388,91 грн., від 15.07.2011 №186 на суму ПДВ 983392,47 грн., від 15.07.2011 №187 на суму ПДВ 1093961,39 грн., від 16.07.2011 №193 на суму ПДВ 1040361,00 грн., від 16.07.2011 №194 на суму ПДВ 1035759,45 грн., від 17.07.2011 №203 на суму ПДВ 1172619,93 грн., від 17.07.2011 №204 на суму ПДВ 1046744,13 грн., від 18.07.2011 №210 на суму ПДВ 1072824,84 грн., від 18.07.2011 №212 на суму ПДВ 1108335,30 грн., від 19.07.2011 №226 на суму ПДВ 1272588,96 грн., від 19.07.2011 №227 на суму ПДВ 886675,62 грн., від 20.07.2011 №242 на суму ПДВ 856393,96 грн., від 20.07.2011 №243 на суму ПДВ 1194963,53 грн., від 21.07.2011 №255 на суму ПДВ 1072935,53 грн., від 21.07.2011 №256 на суму ПДВ 984067,15 грн., від 22.07.2011 №269 на суму ПДВ 825506,13 грн., від 22.07.2011 №270 на суму ПДВ 1213717,60 грн., від 23.07.2011 №277 на суму ПДВ 962672,32 грн., від 23.07.2011 №278 на суму ПДВ 1068529,01 грн., від 24.07.2011 №287 на суму ПДВ 912877,56 грн., від 24.07.2011 №288 на суму ПДВ 1013147,03 грн., від 25.07.2011 №302 на суму ПДВ 1053749,24 грн., від 25.07.2011 №303 на суму ПДВ 1112699,66 грн., від 26.07.2011 №318 на суму ПДВ 993755,17 грн., від 26.07.2011 №319 на суму ПДВ 1164565,90 грн., від 27.07.2011 №333 на суму ПДВ 1193951,50 грн., від 27.07.2011 №334 на суму ПДВ 972940,15 грн., від 28.07.2011 №345 на суму ПДВ 982280,29 грн., від 28.07.2011 №346 на суму ПДВ 1074938,50 грн., від 31.07.2011 №460 на суму ПДВ 596828,02 грн.; ТОВ «Бердянський кабельний завод» від 15.06.2011 №423 на суму ПДВ 760433,69 грн.; ТОВ «Гідротехінжинірінг» від 19.05.2011 №70 на суму ПДВ 773265,82 грн.; ТОВ «Арсенал» від 15.07.2011 №92 на суму ПДВ 110457,89 грн.; ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» від 12.07.2011 №712001 на суму ПДВ 383333,33 грн.

Факт подачі позивачем декларації по податку на додану вартість за липень 2011 року 18.08.2011 разом із додатком №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладні (порушення ними порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» відповідачем не заперечувався.

Разом з тим, ані відповідачем, ані судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що виконання позивачем як великим платником податків вимог пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України щодо подачі податкових декларацій до органу державної податкової служби в електронній формі унеможливлюють дотримання платником податків (позивачем) вимог частини 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України про подачу Заяви (додаток 8 до декларації) разом з копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Виходячи з викладеного, на момент здійснення перевірки у відповідача були всі передбачені законодавством документи, а саме: вчасно подана податкова декларація з додатком №8, подані в електронній формі, а також копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту отримання послуг позивачем від своїх контрагентів.

Відповідно до частини 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

В матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача щодо вчасного визначення контрагентами позивача податкових зобов'язань по податку на додану вартість за зазначеними в акті операціями.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що під час проведення перевірки відповідачем подані позивачем уточнений розрахунок, додаток №8 до декларації та додані до неї документи були відхилені безпідставно.

Технічна неможливість подачі податкової декларації в електронній формі одночасно з копіями бухгалтерських документів виникла не з вини платника податків, а тому застосована до позивача штрафна (фінансова) санкція не відповідає критерію пропорційності, зазначеному в пункті 8 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем після отримання податкових накладних від свого контрагента було вчинено усі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, тобто до податкової декларації по ПДВ за липень 2012 року, зокрема подано додаток №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)».

Висновки судів попередніх інстанцій, стосовно безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту в липні 2011 року сум податку на додану вартість за податковими накладними не зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податковій накладній від 04.07.2011 №1 на суму ПДВ 163541,90 грн., виписаній ОСП Дніпропетровський завод по ремонту тепловозів «Промтепловоз» ПАТ «Металургтрансремонт»; податковим накладним від 31.07.2011 №1048 на суму ПДВ 17732526,88 грн. та від 31.07.2011 №1049 на суму ПДВ 233526,84 грн., виписаним ТОВ «ЛЕО»; податковим накладним від 05.07.2011 №11 на суму ПДВ 180981,89 грн., від 04.07.2011 №4 на суму ПДВ 114377,44 грн., виписаним ПАТ «Укренерготранс»; податковим накладним від 30.06.2011 №300644 на суму ПДВ 1622315,89 грн., та від 31.07.2011 №310744 на суму ПДВ 25642220,42 грн., виписаним ТОВ «Метінвест Холдинг», оскільки згідно данних Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено їх невідповідність, а саме: номерів податкових накладних (ОСП Дніпропетровський завод по ремонту тепловозів «Промтепловоз» ПАТ «Металургтрансремонт», ТОВ «ЛЕО»); дати виписки податкової накладної, сум ПДВ, зазначених у податкових накладних (ПАТ «Укренерготранс», ТОВ «Метінвест Холдинг»), колегія суддів вважає необґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що фактично відповідні накладні були зареєстровані названими постачальниками в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак не були ідентифіковані податковим органом через технічні помилки, допущені під час формування реєстрів податкових накладних.

Однак, судами не було надано правильної оцінки впливу відсутності певних реквізитів податкової накладної на її значення як допустимого доказу права платника податку на податковий кредит, оскільки порушення порядку складання податкової накладної щодо не зазначення знака або цифри до номера податкової накладної, які не є суттєвими недоліками з точки зору повноти та достовірності відтворення змісту операції з поставки, не повинно мати наслідком виключення її з кола доказів, які підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту. Таку ж правову позицію щодо впливу недоліків у оформленні податкової накладної на її юридичне значення висловив і Верховний Суд України в постанові від 06.12.2005 у справі за позовом ПП «Стальконвест» до ДПІ у м. Ужгороді про визнання недійсним рішення.

З огляду на викладене податкові накладні, отримані позивачем від контрагентів, ПДВ за якими включено до податкового кредиту, з такими недоліками складання, як відсутність знака або цифри до номера податкової накладної, слід визнати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.

При цьому, такі несуттєві помилки не можуть слугувати підставою для позбавлення платника права на податковий кредит. Адже такою підставою відповідно до абзацу дев'ятого пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України є відсутність реєстрації податкової накладної у Реєстрі взагалі. Наявність незначних неточностей у відомостях, що містяться у податковій накладній та подаються платником податковому органу для їх внесення до названого Реєстру, за умови, що такі відомості не перешкоджають встановленню змісту господарської операції, її обсягу та її учасників, не можуть бути кваліфіковані як невнесення податкової накладної до Реєстру.

Право платника податку на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ залежить лише від фактичної оплати цього податку в ціні товару в податковому періоді, що передує звітному, незалежно від того, в яких періодах фактично були отримані товари.

Підставою для відображення в податкових деклараціях з ПДВ результатів обліку є проведені платником податку господарські операції, підтвердженні податковими накладними чи іншими документами відповідно до вимог закону. Закон не містить будь-яких обмежень щодо формування платником податків податкового кредиту на підставі однієї податкової накладної в кількох звітних періодах.

Попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Абзацом третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» підлягає задоволенню, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 - скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби України від 20.12.2011 №0001798013 та від 06.03.2012 №0002148013.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)В.В. Кошіль З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова