Ухвала суду № 31988453, 10.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року м. Київ К/9991/12247/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Федоров М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011

у справі №2а-3426/10/1670

за позовом Приватного підприємства «Кременчуцька тарна мануфактура»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 08.07.2010 № 0006322301/0/2222. Стягнуто з Держаного бюджету України на користь Приватного підприємства «Кременчуцька тарна мануфактура» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 07.06.2010 по 24.06.2010 відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПП «Кременчуцька тарна мануфактура» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.04.2008 по 31.03.2010 за результатами якої складено акт від 25.06.2010 № 3289/23-209/35869013.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон № 334/94-ВР ), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у періоді що перевірявся на загальну суму 15174,00 грн.

Крім того, податковим органом у акті перевірки зазначено, що акти-здачі прийняття робіт, надані позивачам в підтвердження здійснення господарських операцій складені з порушенням ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон № 996-XIV), оскільки не містять змісту (номенклатури товару), обсягу господарської операції, виміру господарської операції, а тому не є належними первинними бухгалтерськими документами та не можуть бути прийняті при формуванні валових витрат.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 08.07.2010 №0006322301/0/2221, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 22761,00 грн. з яких 15174,00 грн. за основним платежем та 7587,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено відповідність документів первинного бухгалтерського обліку, якими оформлено господарські операції з контрагентами позивача, а тому рішення податкового органу є неправомірним.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

При цьому, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості, про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до положень ст.9 Закону № 996-XIV первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено договори з ТОВ «Рейн-Консалтин» від 20.03.2009 №20/30 та ТОВ «Аметист» від 01.07.2009 по наданню послуг з лакування та літографії жерсті.

За умовами вказаних договорів позивач зобов'язаний доставити жерсть до місця виконання робіт та передати жерсть виконавцям з оформленням необхідних документів, та оплатити послуги з лакування та літографії шляхом 100 % попередньої оплати вартості на рахунки виконавців.

Факт поставки жерсті, що здійснювалась позивачем для лакування та літографії ТОВ «Рейн-Консалтин» та ТОВ «Аметист» підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, згідно яких постачальником позивача є ТОВ «Арселор Міттал Пекеджінг Україна». Вказані операції з поставки товару не викликали зауважень податковим органом у акті перевірки.

Отримання позивачем послуг з лакування та літографії жерсті підтверджується наявними в матеріалах справи копіями документів первинного бухгалтерського обліку: від ТОВ «Рейн-Консалтинг» - рахунками-фактурами, актами приймання-передачі виконаних робіт; від ТОВ «Аметист» - рахунком-фактурою, актом прийому передачі виконаних робіт, податковою накладною. При цьому акти здачі-приймання робіт містять інформацію щодо змісту господарської операції із зазначенням реквізитів, виміру послуги (тони) та ціни.

З огляду на викладене висновки податкового органу, щодо невідповідності первинних документів бухгалтерського обліку позивача, на підставі яких сформовано валові витрати по правовідносинах з ТОВ «Рейн-Консалтинг» та ТОВ «Аметист», правильно визнано судами передніх інстанцій необґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не можуть бути підставою для скасування постановлених у справі судових рішень з наведених мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров