ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2013 року м. Київ К/9991/2335/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2009
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2010
у справі № 2-а-6929/08/2270/8
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоприлад»
до 1.Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
2.Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області
за участю Прокуратури м. Хмельницького
про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергоприлад» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Укренергоприлад») звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ у м. Хмельницькому) та Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКУ в Хмельницькій області) про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2009, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2010, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач 1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач задекларував за період серпень - вересень 2007 року суму податку на додану вартість в розмірі до відшкодування 93 168, 00 грн., за рахунок проведення експортних та імпортних операцій.
Підприємством подано до ДПІ м. Хмельницькому податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2007 року, згідно рядка 25.1 сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 93 168, 00 грн., при цьому платником податку визначено напрямок відшкодування - на рахунок платника у банку. До декларації позивачем подано розрахунок суми бюджетного відшкодування на суму 93 168, 00 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
За результатами проведеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідачем 1 складено довідку від 20.11.2007 № 6075/15-2/31412626, якою підтверджено, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 93 168, 00 грн., задеклароване платником податку у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2007 року на розрахунковий рахунок платника у банку, відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що результатами проведеної податковим органом документальної невиїзної (камеральної) перевірки повністю підтверджена достовірність заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Суди попередніх інстанцій, з посиланням на положення пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону, дійшли вірного висновку, що для зарахування належної платнику суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів необхідне самостійне рішення платника податку, яке відображається у поданій податковій декларації в рядку 25.2.
Таким чином, оскільки таких дій позивач не вчиняв, у відповідача були відсутні правові підстави для самостійного зарахування належної платнику суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів з цього податку.
Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального т а процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2009 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2010 не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому відхилити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова
Судове рішення № 31988343, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 13.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № к/9991/2335/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: