Ухвала суду № 31988339, 20.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" червня 2013 р. м. Київ К/800/1370/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року

у справі №2030/2а-982/12

за позовом ОСОБА_4

до Первомайського міського управління праці та соціального захисту населення

Первомайської міської ради Харківської області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Первомайського міського управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області, яким просила зобов'язати відповідача виплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09.07.2007року по 31.12.2007 року, відшкодувати завдану відповідачем шкоду у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди, відшкодувати збитки завдані порушенням зобов'язань суб'єкта владних повноважень, сплатити неустойку та штраф, зробити перерахунок ї доплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2012 року позов задоволено частково, зобов'язано Первомайське міське управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області виплатити ОСОБА_4 допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року у справі №2030/2а-982/12 постанову Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2012 року скасовано, позов залишено без розгляду.

Скасовуючи постанову місцевого адміністративного суду апеляційній суд виходив з того, що позивачем пропущений встановлений законодавцем строк на звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права без належного клопотання про його поновлення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 має на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в зв'язку із чим перебуває на обліку у відповідача та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Згідно статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

У відповідності до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) зазначеного закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року пункт 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Як вбачається з матеріалів справи, за захистом свого порушеного права ОСОБА_4 звернулась до суду у вересні 2011 року. До позовної заяви позивачем додане клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом її порушеного права.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією Первомайського міськрайонного суду Харківської області та вважає, що ОСОБА_4 в своєму клопотання обґрунтувала причини, які перешкоджали їй вчасно звернутися до суду.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Разом з тим, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року, колегією суддів апеляційного адміністративного суду взагалі не розглядалось питання правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального права, наведених в апеляційній скарзі, не надавалась оцінка обставин справи, не в достатньому обсязі, в розумінні норми права статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядалось судове рішення.

З огляду на наведене, касаційний суд вважає, що в даному випадку є всі достатні підстави для застосування частини 4 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року у справі №2030/2а-982/12 - скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.