Ухвала суду № 31988336, 20.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" червня 2013 р. м. Київ К/800/1339/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року

у справі №2а-3272/12/2070

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Міністерства юстиції України

про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту арбітражний керуючий ОСОБА_4) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, яким просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати Наказ №305/5 Міністерства юстиції України від 23.02.2012 року про анулювання ліцензії серії НОМЕР_1 від 12.05.2009 року, виданої фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого.

В якості підстави своїх вимог позивач послався на ту обставину, що в період з 09.02.2012 року по 10.02.2012 року органом державного контролю відділом з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області проведено позапланову перевірку додержання позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражного керуючого. В результаті проведеної перевірки складені акти та анульована ліцензія арбітражного керуючого. Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними, а спірний наказ прийнятим без дотримання вимог діючого законодавства, без з'ясування всіх істотних обставин справи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012року у справі №2а-3272/12/2070 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року у справі №2а-3272/12/2070 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року у зазначеній справі скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено частково, скасовано Наказ №305/5 Міністерства юстиції України від 23.02.2012 року про анулювання ліцензії серії НОМЕР_1 від 12.05.2009року, виданої фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого, в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи постанову окружного адміністративного суду апеляційний суд виходив з неправомірності дій відповідача зазначивши, що анулювання ліцензії має застосовуватись до ліцензіата тільки, якщо порушення свідчать про дійсну відсутність у ліцензіата будь-яких можливостей для усунення встановлених правопорушень в майбутньому.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить вищезазначене судове рішення скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012року у справі №2а-3272/12/2070.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою господарського суду Харківської області від 12.01.2011 року по справі № Б-50/184-10 ТОВ «Торгівельно-промисловий дім «Земляни» (код ЄДРПОУ 31085409, адреса: м. Харків, вул. Матросова, 20) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором TOB «ТПД «Земляни» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2011 року по справі №Б-50/184-10 припинено обов'язки ліквідатора TOB «ТПД «Земляни» ОСОБА_5 та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_4

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2011 року по справі № Б-50/184-10 ухвалу господарського суду Харківської області від 18.08.2011року у справі № Б-50/184-10 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2011 р. у справі №Б-50/184-10 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2011 року скасовано, ухвалу господарського суду Харківської області від 18.08.2011 року у зазначеній справі залишено в силі.

На підставі скарги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що є кредитором TOB «ТПД «Земляни» наказом Головного управління юстиції у Харківській області №29/2 від 13.01.2012 року створено комісію, призначено голову та членів комісії для проведення позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_4 ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) під час виконання обов'язків ліквідатора TOB «ТПД «Земляни».

10.02.2012 року Головним управлінням юстиції у Харківській області складений акт позапланової перевірки №3 та акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності №4.

В результаті перевірки виявлені наступні порушення:

- п. 4.3. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 року №3176/5 (надалі по тексту Ліцензійні умови);

- п. 4.1. Ліцензійних умов;

- абз. 4 п. 4.2. Ліцензійних умов;

- ч. 6 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- ч. 8 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- абз. 12 ч.1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- абз. 16 ч. 1. ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- ч. 4 ст. 17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»;

- ч. 1 ст. 22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»;

- абз. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»;

- ч. 6 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»;

- абз. 3 п. 3.4. Порядку контролю за додержанням арбітражними керуючими ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.10.11р. №3175/5;

- п. 2.2. Інструкції щодо заповнення форм подання арбітражним керуючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 09.09.2011 року №2089/5.

Наказом Міністерства Юстиції України №305/5 від 23.02.2012 року анульовано ліценцію позивача.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Питання щодо державного контролю у сфері ліцензування, відповідальності суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування врегульовано Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року №1775-ІІІ (із наступними змінами та доповненнями, далі по тексту Закон).

Згідно статті 20 Закону, державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Статтею 21 Закону визначено, що підставами для анулювання ліцензії є:

заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців відомостей про перебування юридичної особи у стані припинення шляхом ліквідації (перебування фізичної особи - підприємця у стані припинення підприємницької діяльності) або про державну реєстрацію її припинення (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця);

нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця;

акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;

акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності;

акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України не погоджується з правовою позицією апеляційного адміністративного суду, щодо неправомірності прийнятті відповідачем оскарженого наказу. Так, судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджені факти порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 вимог законодавства, які викладені в акті позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов №3 від 10.02.2012 року, зокрема нанесені боржнику та кредиторам збитків в розмірі 93365,00 грн. через порушення норм частини 4 статті 17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Складення повноважною комісією відповідача акту про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності, №4 від 10.02.2012 року передбачено її повноваженням та узгоджується з вимогами норм діючого законодавства.

Отже, до посилань апеляційного адміністративного суду про обов'язковість пересвідчення у відсутності у ліцензіата будь-яких можливостей для усунення порушень в майбутньому, судова колегія касаційного суду відноситься критично.

На підставі наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, що Наказ Міністерства юстиції України №305/5 від 23.02.2012 року про анулювання ліцензії серії НОМЕР_1 від 12.05.2009року, виданої фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Головного управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України - задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року у справі №2а-3272/12/2070 - скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012року у справі №2а-3272/12/2070 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.