Ухвала суду № 31988300, 17.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2013 р. м. Київ К/9991/69510/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012

по справі № 2а-6716/10/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Технологія»

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

про визнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Технологія» звернулось до суду з позовом про визнання нечинним рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі № 0000052201 від 23.03.2010.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 у задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного рішення податковим органом.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог; спірне рішення податкового органу визнано протиправним та скасовано.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Еко-Технологія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, складно акт № 579/230/33407529 від 11.03.2010, в якому зафіксовано порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: надходження валютних коштів на рахунок ТОВ «Еко-Технологія» в розмірі 84 944,22 євро з порушенням встановленого терміну, що перевищує 180 календарних днів з моменту митного оформлення продукції.

На підставі результатів вказаної перевірки, 23.03.2010 відповідачем прийняте рішення № 0000052201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 155 453,10 грн.

Також судами встановлено, що 14.09.2007 між ТОВ «Еко-Технологія» та компанією Five Forest International Corporation, Inc. (Угорщина) укладено зовнішньоекономічний контракт № 14.09.07-УП про поставку вугільної продукції у кількості 2 500 000 тон.

На виконання умов контракту ТОВ «Еко-Технологія» відвантажено на експорт вугілля кам'яне у кількості 28 619,00 тон на загальну суму 230 713,00 дол. США та 307 445,52 євро. В результаті чого, позивачем отримано валютні кошти у сумі 422 213 дол. США та 174 344,22 євро, з них 84 944,22 євро надійшло з порушенням законодавчо встановленого терміну.

Додатковою угодою від 25.10.2007 №06-1 до Контракту, укладеному між позивачем та компанією Five Forest International Corporation, Inc. (Угорщина), визначено нову редакцію пп. 13.1 п.13 Контракту, а саме: всі питання та заперечення між Сторонами за даним Контрактом, не врегульовані шляхом переговорів, підлягають остаточному вирішенню в Третейському суді «аd hoc», у складі одного третейського судді, громадянина України ОСОБА_2.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно зі ст. 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару); у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується; у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однією із сторін знаходиться за кордоном; арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Тобто, поняття арбітраж охоплює у собі і такий правовий інститут як третейський суд.

Аналіз вказаних норм права свідчить про можливість звернення сторін договору, для вирішення спірних правовідносин, до третейського суду.

Як встановлено матеріалами справи, позивач звернувся з позовом до третейського суду про стягнення з Five Forest International Corporation, Inc. (Угорщина) заборгованості за Контрактом № 14.09.07-УП від 14.09.2007, в зв'язку з чим 22.05.2008 було відкрито провадження.

Враховуючи зазначене, у податкового органу були відсутні підстави для нарахування пені з 22.05.2008.

Крім того, штрафні (фінансові) санкції, з приводу правомірності яких виник спір і які за своєю правовою сутністю є адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими ст. 238 Господарського кодексу України, застосовані до позивача поза межами граничних строків на застосування таких санкцій, встановлених ст. 250 цього Кодексу. Так, при здійсненні розрахунку між позивачем і нерезидентом у 2008 році штрафні (фінансові) санкції застосовані до нього 23.10.2010 (дата прийняття рішення контролюючим органом), тобто після спливу річного терміну.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

За клопотанням відповідача на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне допустити по даній справі заміну відповідача - Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі її правонаступником - Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі її правонаступником - Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний