Постанова № 31987948, 17.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року 810/2981/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

представника позивача - Чаукіної Л.В.,

представника відповідача - Дубовика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий завод"

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2012 № 0000021530, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 445743,00 грн., з яких: 297162,00 грн. - за основним платежем; 148581,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2012 року за рахунок сум податку, сплачених контрагенту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зерно України" у складі ціни придбаного товару. На думку посадових осіб податкового органу, позивач не мав права включати до податкового кредиту вказані суми податку, оскільки податкові накладні, видані зазначеним контрагентом, не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, податковий орган стверджує, що формування податкового кредиту здійснено позивачем неправомірно і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки обов'язок реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних законодавством покладається на продавця, покупець не повинен нести відповідальність за дії контрагента іншого платника податків. Позивач також стверджував, що він повідомив податковий орган про порушення контрагентом порядку видачі податкових накладних, а тому правомірно сформував податковий кредит на підставі отриманих від контрагента податкових накладних і визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Таким чином, позивач просив суд визнати протиправним оспорюване податкове повідомлення-рішення та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення прийнято ним правомірно, підстави для його скасування відсутні, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" є юридичною особою, що зареєстрована 20.10.2003 Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: виробництво цукру; добування глини та каоліну; виробництво іншої хімічної продукції для промислових цілей; оптова торгівля паливом; виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів з випаленої глини; оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами.

У листопаді 2012 року посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту за червень 2012 року (акт перевірки від 23.11.2012 № 4478/15-3/00372536).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, розділу 3 Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання платників ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Державної податкової служби України від 15.05.2012 № 420.

Такі висновки зроблено за результатами аналізу податкової декларації позивача за червень 2012 року щодо показників податкового кредиту та підстав його формування, а також Додатку 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до уточнюючого розрахунку до вказаної податкової декларації.

Як з'ясувалось, позивач включив до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 297163,00 грн. на підставі податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зерно України" (податковий номер 371943426552), які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому позивач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок (від 19.07.2012) до вказаної податкової декларації, у Додатку 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" до якої заявив про порушення порядку реєстрації податкових накладних з боку іншого платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтер - Нафта" (податковий номер 375076326557).

За результатами перевірки Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення від 05.12.2012 № 0000021530, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 445743,00 грн., з яких: 297162,00 грн. - за основним платежем; 148581,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Під час судового розгляду судом встановлено, що в уточнюючому розрахунку до податкової декларації за червень 2012 року у Додатку № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до якої позивач заявив про порушення порядку реєстрації податкових накладних з боку іншого платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтер - Нафта" (податковий номер 375076326557), а не свого контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зерно України" (податковий номер 371943426552).

Жодних інших заяв з приводу порушень, яких припустився контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зерно України", позивач податковому органу до моменту прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення не подавав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спір між сторонами пов'язується з правовою оцінкою рішення податкового органу, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок неправомірного формування платником податків податкового кредиту.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України .

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Однак, це право платника податків обмежується положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно з якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу передбачено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначається постановою Кабінету Міністрів від 29.12.2010 № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних".

Пунктом 13 вказаної Постанови передбачено, що з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що позивач включив до податкового кредиту суми ПДВ, підтверджені податковими накладними, що не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податків - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зерно України" (податковий номер 371943426552), а заяву щодо порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних подав до податкового органу відносно іншого платника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтер - Нафта" (податковий номер 375076326557).

Це означає, що висновки податкового органу відносно порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, є правильними, податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 № 0000021530 є правомірним.

За наведених обставин позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 червня 2013 р.